Конституційне право України - Шаптала Н.К. - 7.4. Відповідальність за порушення законодавства про референдуми

Юридична відповідальність є дієвою реакцією держави на факти порушення законодавства про референдуми, оскільки спрямована на забезпечення законності референдного процесу, на покарання тих, хто порушує чинне законодавство. Юридична відповідальність за порушення права громадян на участь у всеукраїнському референдумі поділяється на такі види: конституційно-правова, адміністративно-правова, кримінально-правова, цивільно-правова. Конституція України не містить переліку правових санкцій за порушення конституційних приписів, що закріплюють право громадянина України на участь у референдумі.

Юридична відповідальність за порушення права громадян на волевиявлення у референдумі передбачена відповідним галузевим законодавством. Так, згідно з ч. З ст. 19 Закону України "Про всеукраїнський та місцевий референдуми", якщо порушення допущено під час збирання підписів для проведення місцевого референдуму, рішення про припинення діяльності членів ініціативної групи, визнання недійсними посвідчень, підписних листів та підписів окремих громадян приймається у десятиденний строк головою тієї місцевої ради, де зареєстрована ініціативна група місцевого референдуму.

Крім того, особи, які перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином України права брати участь у референдумі, вести до голосування агітацію, а також члени комісій з референдуму, посадові особи, які вчинили підлог документів референдуму, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інші порушення закону, несуть юридичну відповідальність (ст. 10 Закону України "Про всеукраїнський та місцевий референдуми"). Зазначена стаття відсилає до чинного адміністративного та кримінального за­конодавства, норми якого деталізують міру покарання за ці правопорушення. Такі санкції визначаються адміністративним та кримінальним законодавством.

Адміністративно-правова відповідальність за порушення права громадян на участь у референдумі передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП):

" порушення передбаченого законом порядку ведення агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням друкованих, електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації - тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 212-9 КпАП);

* агітація в день проведення референдуму - тягне за собою накладення штрафу на громадян від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 50 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 212-10 КпАП);

* порушення порядку опублікування документів або інформації, пов'язаних з підготовкою і проведенням референдуму виборчою комісією чи засобом масової інформації, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінально-правова відповідальність за порушення права громадян на участь у референдумі передбачена Кримінальним кодексом України (далі - ККУ):

o перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень, поєднані з підкупом, обманом або примушуванням, - караються штрафом від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років (ч. 1 ст. 157 ККУ);

o втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення комісією з референдуму її повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення комісії з референдуму, - карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років (ч. 4 ст. 157 ККУ);

* перешкоджання насильництвом, обманом, погрозою, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права брати або не брати участь у референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму - карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років (ч. 1 ст. 160 ККУ);

* ті ж самі дії, але вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до п'яти років (ч.2ст. 160 ККУ);

* підроблення документів референдуму, приписування, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушення таємниці голосування, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, - караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до п'яти років (ч. З ст. 160 ККУ).

Отже, існують досить впливові гарантії щодо забезпечення волевиявлення громадян на референдумах.

Цивільно-правова відповідальність настає за порушення права громадянина на участь у референдумі. Така відповідальність визначена главою 30 Цивільного процесуального кодексу України, яка регламентує порядок подання скарги у разі виявлення помилок у списках громадян України, які мають право брати участь у референдумі.

Таким чином, юридична відповідальність за порушення прав громадян на участь у всеукраїнському і місцевих референдумах має комплексний характер, що забезпечує можливість встановлення реального волевиявлення суб'єктів референдного процесу.