Конституційне право України - Шаптала Н.К. - 9.2. Чисельний склад та структура Верховної Ради України

Конституційний склад Верховної Ради України та її структура визначаються Конституцією України, Законами України "Про Регламент Верховної Ради України" від 10 лютого 2010 року, "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 року, "Про комітети Верховної Ради України" від 4 квітня 1995 року та іншими нормативно-правовими актами.

Конституційний склад Верховної Ради України згідно 3 ч. 1 ст. 76 Конституції України становить 450 народних депутатів України.

Кількісний склад парламенту України - це загальна кількість народних депутатів, зумовлена певними об'єктивними обставинами: кількістю населення держави, територією держави, виборчою системою тощо. Кількісний склад парламентів країн світу досить різний, зокрема в Естонії 101, Литві - 141, Молдові - 101, Латвії 100, Словаччині-150, Хорватії г- 160, Чехії - 200. У деяких країнах численними є й нижні палати парламентів, зокрема у Росії - 450, США - 435, Франції - 577, Італії - 630, Німеччині - 662.

На відміну від кількісного якісний склад Верховної Ради України не може суворо регламентуватися, оскільки вибори до парламенту в Україні є демократичними і вільними. І все ж існують законодавчі вимоги до кандидатів у народні депутати України. Так, народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років (ч. 2 ст. 76 Конституції України) тощо.

Склад парламенту повинен відображати соціальну структуру суспільства. Якісне представництво має свій вираз у соціальному, партійному, національному, територіальному, професіональному, тендерному, парламентському представництві.

Структура Верховної Ради України - це її внутрішня будова.

1. Голова Верховної Ради України.

2. Перший заступник Голови Верховної Ради України.

3. Заступник Голови Верховної Ради України.

4. Комітети Верховної Ради України.

5. Рада голів комітетів Верховної Ради України.

6. Лічильна комісія Верховної Ради України.

7. Тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України.

8. Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України.

9. Спеціальна тимчасова слідча комісія Верховної Ради

10. Депутатські фракції у Верховній Раді України.

11. Погоджувальна рада депутатських фракцій.

12. Найстаріший за віком депутат у Верховній Раді України.

До структури Верховної Ради України не належать такі органи, як Рахункова палата України та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, оскільки їх правовий статус визначається як статус юридичної особи згідно з профільним законодавством - Законом України "Про Рахункову палату України" від II липня 1996 року та Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" від 23 грудня 1997 року. Юридичні особи не можуть бути складовими структури Верховної Ради України, оскільки остання сама є юридичною особою.

Консультативно-дорадчу структуру (інфраструктуру) Верховної Ради України становлять:

1. Апарат Верховної Ради України здійснює організаційне, правове, наукове, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів, народних депутатів України, коаліції депутатських фракцій, депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Структура Апарату затверджується більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України за поданням комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту. Апарат діє на основі Положення, яке затверджується постановою Верховної Ради України. Керівник Апарату призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України. Кандидатуру на посаду керівника Апарату пропонує Голова Верховної Ради України.

2. Інститут законодавства Верховної Ради України - науково-дослідна та прикладна установа, що створена в структурі апарату Верховної Ради України 7 жовтня 1994 року. Інститут виконує значний обсяг роботи, а саме: досліджує суспільні відносини у сфері державного управління суспільством, розробляє концепції розвитку законодавчої системи України, аналізує практику застосування законів та ефективності їх дії, розробляє проекти законів, організовує та проводить науково-правові експертизи окремих законопроектів, здійснює підготовку до видання Верховною Радою України нормативно-правових актів та спеціальної юридичної літератури.

3. Парламентське видавництво.

4. Парламентська бібліотека,

5. Державний архів.

6. Друковані органи - журнал "Віче", газета "Голос України".

Голова Верховної Ради України - це керівна посадова особа парламенту, яка обирається з числа народних депутатів України шляхом таємного голосуванням через подання бюлетенів на строк повноважень Верховної Ради України. Обраним вважається той кандидат, який отримав більшість голосів народних депутатів України від конституційного складу парламенту. Обрання на посаду оформляється постановою Верховної Ради України, яку підписує новообраний Голова. Кожний кандидат на цю посаду в будь-який час може заявити про самовідвід.

Кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України пропонуються на пленарному засіданні Верховної Ради України:

* депутатськими фракціями;

* народними депутатами України;

* через самовисунення, тобто народний депутат України для обрання може запропонувати свою кандидатуру.

Питання про обрання Голови Верховної Ради України не потребує підготовки в комітетах. Апарат Верховної Ради України надає народним депутатам України такі відомості про кожного кандидата на посаду:

* освіта, фах, належність до політичної партії, витяг із трудової книжки про трудову діяльність;

* автобіографія;

* декларація про доходи, зобов'язання фінансового характеру, майновий стан та відомості про членів сім'ї за попередній рік;

* відомості про входження до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Голова Верховної Ради України може бути відкликаний з посади згідно зі ст. 76 Закону України "Про регламент Верховної Ради України" у разі:

o особистого прохання Голови Верховної Ради України;

* незадовільної його роботи на цій посаді, в тому числі у разі відсторонення від ведення пленарних засідань три і більше разів протягом однієї чергової сесії Верховної Ради України, або через інші обставини, що унеможливлюють виконання ним своїх обов'язків.

Дострокове припинення депутатських повноважень Головою має наслідком припинення його повноважень як Голови Верховної Ради України.

Пропозиції про відкликання парламентом Голови Верховної Ради України з посади можуть вноситися:

1) народними депутатами України на підставі висновку комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, у разі відсторонення Голови від ведення пленарних засідань три і більше разів протягом однієї чергової сесії;

2) не менш як одна третина народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України за їх підписами, які не відкликаються.

Під час розгляду питання про відкликання з посади Голови Верховної Ради України (крім відкликання за його особистою письмовою заявою), про надання згоди на притягнення його до відповідальності, про дострокове припинення ним депутатських повноважень пленарне засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради України або обраний Верховною Радою України за процедурою (ad hoc) головуючий на пленарному засіданні з числа народних депутатів України, який не підписав пропозицію про відкликання Голови Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України готує письмовий звіт про свою роботу та про виконання кошторису Верховної Ради України в поточному році. Цей звіт та висновок Рахункової палати України надаються народним депутатам України не пізніш як за два дні до розгляду питання на пленарному засіданні.

Рішення Верховної Ради України про відкликання Голови Верховної Ради України з посади приймається таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів і оформляється відповідною постановою.

Якщо особиста заява Голови Верховної Ради України про його відкликання з посади не задовольняється парламентом, він має право припинити виконання посадових обов'язків Голови Верховної Ради України через 15 днів після дня розгляду цього питання Верховною Радою України.

Повноваження Голови Верховної Ради України:

1) веде засідання Верховної Ради України;

2) організовує роботу парламенту, курує діяльність його органів;

3) підписує акти Верховної Ради України, чим засвідчує відповідність їх змісту прийнятим рішенням;

4) забезпечує оприлюднення актів Верховної Ради України, які не потребують наступного підписання Президентом України;

5) здійснює повноваження, передбачені ст. 94 Конституції України;

6) представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;

7) вживає заходів для забезпечення безпеки і охорони Верховної Ради України відповідно до закону, щодо захисту народних депутатів України;

8) веде засідання Погоджувальної ради;

9) забезпечує дотримання календарного плану роботи сесії та порядку денного пленарних засідань;

10) організовує підготовку питань до розгляду на пленарних засіданнях;

11) здійснює контроль за своєчасним направленням і розглядом депутатських запитів;

12) видає розпорядження з питань організації роботи Верховної Ради України, в тому числі про порядок ведення діловодства у парламенті, а також про відрядження народних депутатів України, посадових осіб Верховної Ради України і підписує відповідні документи;

13) координує діяльність Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України, комітетів, тимчасових слідчих комісій, тимчасових спеціальних комісій;

14) має право скликати і проводити засідання комітетів, тимчасових спеціальних комісій для розгляду визначених ним або Верховною Радою України питань;

15) пропонує Верховній Раді України кандидатуру для призначення на посаду керівника Апарату Верховної Ради України; організовує роботу Апарату та здійснює контроль за його діяльністю;

16) у разі необхідності скасовує розпорядження Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України та керівника Апарату Верховної Ради України;

17) не пізніш як через два місяці після закінчення бюджетного року забезпечує подання на розгляд Верховної Ради України звіту про надходження і використання коштів парламентом за минулий рік;

18) звертається до суду з позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності.

Голова Верховної Ради України на виконання своїх повноважень приймає розпорядження, які можуть бути змінені, скасовані рішенням Верховної Ради України, прийнятим більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України -

це посадові особи Верховної Ради України, які обираються з числа народних депутатів України відкритим поіменним голосуванням більшістю народних депутатів України від конституційного складу парламенту, кандидатури яких вносяться в порядку, визначеному для внесення кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України. Рішення парламенту оформляється відповідними постановами.

Запропоновані кандидатури на посаду Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України попередньо обговорюються в депутатських фракціях, а потім на пленарному засіданні. Попередня підготовка та обговорення кандидатур на посаду здійснюються в порядку, передбаченому для обговорення кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України по кожній кандидатурі окремо або разом.

Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України можуть бути обрані одночасно за єдиним списком. Вони можуть бути в будь-який час відкликані з посад за рішенням Верховної Ради України в порядку, передбаченому Законом України "Про Регламент Верховної Ради України".

Переобрання Голови Верховної Ради України не є підставою для обов'язкового перегляду питання про перебування на посадах його заступників.

Повноваження Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України (ст. 80 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України"):

1) виконують окремі повноваження Голови Верховної Ради України;

2) визначають за дорученням Голови Верховної Ради України головний комітет з опрацювання внесених до Верховної Ради України проектів актів відповідно до предметів відання комітетів;

3) вживають заходи для організації скоординованої спільної роботи комітетів, тимчасових спеціальних комісій і тимчасових слідчих комісій;

4) виконують інші повноваження, зокрема виконують доручення Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України та ін.

Комітети Верховної Ради України - це органи Верховної Ради України, які утворюються з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій. Питання організації та діяльності комітетів Верховної Ради України регулюються Конституцією України, законами України "Про комітети Верховної Ради України" від 4 квітня 1995 року, "Про Регламент Верховної Ради України" від 10 лютого 2010 року.

Перелік, кількість, назва і предмети відання комітетів на першій сесії Верховної Ради України нового скликання затверджуються більшістю голосів народних депутатів України від її конституційного складу і оформляються відповідною постановою.

Комітети Верховної Ради України формуються у складі (ч. З ст. 8 І Закону України "Про Регламент Верховної Ради України"):

o голів;

* перших заступників;

* заступників голів;

* секретарів;

* членів комітетів.

Комітети обираються Верховною Радою України за списком у цілому без обговорення на пленарному засіданні відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від її конституційного складу шляхом прийняття постанови.

Народний депутат України може бути членом лише одного комітету.

Верховна Рада України затверджує кількість комітетів, їх назву та предмети відання. Кількість комітетів, їх назва та предмети відання можуть бути змінені за рішенням Верховної Ради України нового скликання до вирішення питання про формування персонального складу комітетів (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про комітети Верховної Ради України").

Голова комітету, перший заступник голови та секретар комітету не можуть бути членами однієї депутатської фракції, а також не можуть бути одночасно головами депутатських фракцій. Крім того, до складу комітетів не можуть бути обрані Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник. Список кандидатур на посади голів, перших заступників, заступників голів та секретарів комітетів, по одній кандидатурі на кожну посаду, за поданням депутатських фракцій схвалюється Погоджувальною радою.

Квоти розподілу посад голів комітетів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів визначаються пропорційно від кількісного складу депутатських фракцій (депутатських груп) до фактичної чисельності народних депутатів України.

Мінімальний і максимальний склад одного комітету визначається постановою Верховної Ради України.

Комітети Верховної Ради України згідно зі ст. 11 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" виконують такі функції;

2) законопроектну (розробка проектів законів, інших актів Верховної Ради України, підготовка висновків і пропозицій щодо законопроектів, внесених суб'єктами законодавчої ініціативи на розгляд парламенту, розгляд та підготовка висновків і пропозицій щодо проектів загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку охорони довкілля, а також надання згоди на обов'язковість чи денонсацію міжнародних договорів України);

2) організаційну (планування своєї роботи; проведення збору та аналізу інформації з питань, що належать до повноважень комітетів, попереднє обговорення кандидатур посадових осіб, яких згідно з Конституцією України обирає, призначає, затверджує Верховна Рада України або надає згоду на їхнє призначення, підготовка до розгляду Верховною Радою України відповідних висновків щодо цих кандидатур; участь у формуванні порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України; прийняття рішень, надання висновків, рекомендацій, роз'яснень; підготовка письмових звітів про підсумки своєї діяльності);

3) контрольну (аналіз практики застосування законодавчих актів у діяльності державних органів, їх посадових осіб; контроль за виконанням Державного бюджету України для забезпечення економності, ефективності використання державних коштів, організація та підготовка слухань у комітетах і Верховній Раді України; взаємодія з Рахунковою палатою України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та ін.).

Основні форми роботи комітетів - це засідання та слухання в комітетах. Засідання комітету є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини від затвердженого Верховною Радою України складу його членів. Рішення на засіданнях комісії приймаються простою більшістю голосів її членів. За результатами слухань комітет приймає рекомендації.

Правові акти, що приймаються комітетами, визначені в ст. 49 Закону України "Про комітети Верховної Ради України":

1) рішення - з організаційних питань;

2) висновки - у випадках, установлених названим законом (наприклад, щодо законопроектів);

3) рекомендації - щодо контрольної діяльності комітетів, щодо осіб, які пропонуються для обрання, призначення, надання згоди на їх призначення чи звільнення Верховною Радою України, щодо результатів слухань у комітетах.

Рада голів комітетів Верховної Ради України утворюється з метою загальної координації та узгодження роботи комітетів парламенту.

Лічильна комісія Верховної Ради України згідно зі ст. 17 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" обирається для організації голосувань Верховної Ради України і визначення їх результатів.

Лічильна комісія підраховує голоси під час голосування, за дорученням Верховної Ради України в разі необхідності встановлює присутність народних депутатів України на пленарному засіданні, а також розглядає звернення народних депутатів України, пов'язані з порушенням порядку голосування чи іншими перешкодами в голосуванні, здійснює контроль за використанням електронної системи підрахунку голосів картками.

Лічильна комісія обирається Верховною Радою України з числа народних депутатів України з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій шляхом відкритого поіменного голосування за списком без його обговорення.

Лічильна комісія обирає зі свого складу голову, заступника голови і секретаря. Засідання Лічильної комісії проводяться гласно і відкрито. У її роботі не можуть брати участь народні депутати України, кандидатури яких внесено для голосування.

Юридичне значення діяльності Лічильної комісії полягає в тому, що висновки комісії є основою легітимності рішень або постанов, які приймаються відповідним колегіальним органом.

Тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України - це

тимчасові колегіальні органи парламенту України, що утворюються з числа народних депутатів України, які дали згоду на це, для підготовки і попереднього розгляду питань за дорученням Верховної Ради України, а також для доопрацювання проектів законів та інших актів парламенту. Строк повноважень тимчасової спеціальної комісії не може перевищувати одного року з дня її утворення (ч. 8 ст. 85 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України").

Кількісний склад тимчасової спеціальної комісії формується з урахуванням пропорційного представництва депутатських фракцій. Пропозиції щодо кількісного та персонального складу тимчасової спеціальної комісії подаються у письмовій формі депутатськими фракціями у п'ятиденний строк з дня направлення до них письмового звернення. У складі комісії може бути по одному народному депутату

України від кожної депутатської фракції, за умови, що фракції подали ці кандидатури. На посаду голови тимчасової спеціальної комісії не може бути обраний голова комітету. Голова комісії, його заступник та секретар комісії не можуть бути членами однієї депутатської фракції.

Про утворення тимчасової спеціальної комісії Верховна Рада України приймає постанову, в якій визначає (ч. 4 ст. 85 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України"):

1) назву тимчасової спеціальної комісії;

2) мету, завдання і коло питань, для підготовки і попереднього розгляду яких утворюється тимчасова спеціальна комісія;

3) кількісний і персональний склад комісії, голову комісії та його заступника;

4) термін діяльності комісії (на певний строк або на час виконання відповідної роботи);

5) термін звіту тимчасової спеціальної комісії про виконану роботу, який не перевищує шести місяців з дня її утворення;

6) заходи щодо кадрового, матеріального, інформаційного, організаційного та іншого забезпечення роботи комісії.

Тимчасова спеціальна комісія не пізніш як через шість місяців з дня її утворення подає до Верховної Ради України письмовий звіт про виконану роботу, а також відповідні проекти актів Верховної Ради України та інші матеріали. Після обговорення результатів роботи комісії у відповідних комітетах та на пленарному засіданні Верховна Рада України приймає рішення щодо завершення роботи комісії або доручає їй продовжити роботу і визначає для цього термін її діяльності.

Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України - це тимчасові колегіальні органи парламенту України, що утворюються з числа народних депутатів України, які дали згоду на це, для проведення розслідувань з питань, що становлять суспільний інтерес.

Верховна Рада України відповідно до ч. З ст. 89 Конституції України може утворювати тимчасові слідчі комісії. Порядок утворення, вимоги до персонального складу тимчасової слідчої комісії визначаються в порядку, передбаченому для утворення тимчасової спеціальної комісії.

До складу тимчасової слідчої комісії не може входити народний депутат України, який:

1) є родичем або свояком посадової, службової особи, яка працює у тому органі, щодо якого згідно із завданням повинно проводитися розслідування цією комісією;

2) має самостійні або через членів сім'ї майнові цивільно-правові інтереси в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації, щодо яких повинно проводитися розслідування цією комісією;

3) був або є учасником судового процесу, в якому учасником були або є державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, їх посадові, службові особи, а також об'єднання громадян, окремі громадяни, щодо яких повинно проводитися розслідування тимчасовою слідчою комісією;

4) до набуття повноважень народного депутата України брав участь у ревізії, аудиторській чи іншій перевірці, результати якої стали підставою для створення тимчасової слідчої комісії.

Висновки роботи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України (ст. 88 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України"). Результати розслідування тимчасова слідча комісія викладає в письмовому звіті, який повинен містити висновки і пропозиції. Пропозиції тимчасової слідчої комісії викладаються у проекті постанови чи іншого акта Верховної Ради України і вносяться на розгляд парламенту членами тимчасової слідчої комісії.

За результатами розгляду висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії Верховна Рада України може прийняти такі рішення:

1) взяти до відома висновки і пропозиції цієї комісії;

2) припинити повноваження тимчасової слідчої комісії;

3) продовжити роботу комісії на визначений строк, але не більше одного року з дня її утворення.

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії не є вирішальними для слідства і суду, оскільки до комісії не входять ні слідчі, ні прокурор. Народні депутати України не мають права проводити дізнання, тому висновки таких комісій не є доказом у суді. Проте Верховна Рада України в разі необхідності може направити матеріали роботи комісії до Генеральної прокуратури України для відповідного реагування.

У разі ненадання тимчасовою слідчою комісією звіту Верховній Раді України у визначений термін повноваження такої комісії вважаються припиненими з наступного дня після дня закінчення терміну подання тимчасовою слідчою комісією звіту, про що оголошує Голова Верховної Ради України на пленарному засіданні парламенту.

Спеціальна тимчасова слідча комісія Верховної Ради України - це

тимчасовий колегіальний орган парламенту України, який утворюється з числа народних депутатів України з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій, а також спеціального прокурора і трьох спеціальних слідчих для розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину в межах процедури розгляду питання про усунення глави держави з поста в порядку імпічменту. Спеціальна тимчасова слідча комісія створюється відповідно до ст. 111 Конституції України, статей 173-177 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України".

На посади спеціального прокурора, спеціальних слідчих може бути обрана особа, яка:

1) є громадянином України і проживає на її території не менше десяти років;

2) вільно володіє державною мовою;

3) має вишу юридичну освіту;

4) має не менш як десятирічний стаж роботи на посаді атестованого прокурора чи слідчого правоохоронних органів України;

5) не має судимості.

Обраний спеціальним прокурором та спеціальним слідчим може бути народним депутатом України, якщо він відповідає таким вимогам. Кандидатури спеціального прокурора, спеціальних слідчих попередньо розглядаються на засіданні комітету, який надає висновки щодо кожної кандидатури. Кандидат для обрання спеціальним прокурором, спеціальним слідчим може в будь-який час до початку голосування зняти свою кандидатуру. Про утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховна Рада України більшістю від її конституційного складу приймає постанову.

Спеціальна тимчасова слідча комісія уповноважена:

1) перевіряти наявність, повноту та обґрунтованість доказів про вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину;

2) проводити розслідування у разі виявлення під час строку повноважень спеціальної тимчасової слідчої комісії обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину;

3) заслуховувати Президента України та захисника (захисників) Його прав;

4) витребовувати необхідні документи, матеріали, відомості, що стосуються розслідування, від юридичних і фізичних осіб;

5) у разі потреби призначати експертизи та залучати фахівців для дослідження і оцінки доказів;

6) запрошувати і заслуховувати в порядку, встановленому законом, будь-яких осіб із числа громадян України (крім суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції*), які можуть надати певну інформацію у справі.

З метою створення передумов для прийняття Конституційним Судом України висновку, зазначеного в ч. 2 ст. 151 Конституції України, на засідання спеціальної тимчасової слідчої комісії, пов'язане з проведенням нею розслідування, запрошуються як спостерігачі судді Конституційного Суду України (не більше трьох осіб). За зверненням спостерігачів від Конституційного Суду України їм надається слово на засіданні спеціальної тимчасової слідчої комісії для зауважень щодо порушень конституційної процедури розслідування.

Спеціальна тимчасова слідча комісія за результатами своєї роботи приймає висновки і пропозиції'. Висновок комісії про звинувачення Президента України приймається з урахуванням вимог до обвинувального висновку, передбаченого Кримінально-процесуальним кодексом України. Висновок підписують спеціальний прокурор, спеціальні слідчі, голова і секретар спеціальної тимчасової слідчої комісії і передають до парламенту. Разом з висновками і пропозиціями члени спеціальної тимчасової слідчої комісії - народні депутати України - вносять на розгляд Верховної Ради України проект відповідної постанови парламенту.

Депутатські фракції у Верховній Раді України - це об'єднання депутатів у парламенті на партійній основі. Політична партія (виборчий блок політичних партій) має право формувати у Верховній Раді України лише одну депутатську фракцію. Депутатські фракції формуються на першій сесії Верховної Ради України нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради, створення органів парламенту.

Мінімальна кількість депутатів для формування депутатської фракції має становити не менш ніж 15 народних депутатів України.

Депутатська фракція, склад якої стає меншим 15 осіб, через 15 днів після дня настання такого факту оголошується Головою Верховної Ради України розпущеною. Народний депутат України може входити до складу лише однієї депутатської фракції політичної партії (виборчого блоку політичних партій). Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник не входять до складу депутатської фракції.

Народний депутат України, якого виключено чи який вийшов зі складу депутатської фракції, є позафракційним (ч. 4 ст. 59 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України").

Позафракційні народні депутати України згідно з ч. 1 ст. 59^1 названого Закону, можуть об'єднуватися у депутатську групу народних депутатів України (далі - депутатська група). Мінімальна кількість народних депутатів для формування депутатської групи має становити не менше 15 осіб.

Народний депутат України може входити до складу лише однієї депутатської групи. Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник не входять до складу депутатської групи. Депутатська група реєструється в Апараті Верховної Ради України у визначеному законом порядку. Зареєстрована депутатська група має права депутатської фракції. Отже, законодавець фактично прирівняв статус депутатської групи до статусу депутатської фракції.

До того ж порядок реєстрації та припинення діяльності депутатських фракцій і депутатських груп, визначений положеннями ст. 60 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", є однаковим. Так, кожна депутатська фракція чи депутатська група реєструється в Апараті Верховної Ради України. Умовою реєстрації є надходження до Апарату підписаного особисто кожним народним депутатом України, який увійшов до складу такої фракції чи групи, письмового повідомлення про їх сформування. Повна та скорочена назва депутатської фракції має збігатися з назвою відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) і не повинна збігатися з назвами зареєстрованих депутатських фракцій і депутатських груп.

Головуючий на пленарному засіданні парламенту інформує народних депутатів України про реєстрацію депутатської фракції чи депутатської групи, її кількісний склад, голову та заступників голови. Про вступ, вихід зі складу зареєстрованої депутатської фракції чи депутатської групи народний депутат України повідомляє письмово головуючого на пленарному засіданні. Письмове повідомлення народного депутата

України про входження до складу тієї чи іншої депутатської фракції чи депутатської групи погоджується з головою відповідної фракції або групи. Повідомлення про виключення із складу депутатської фракції чи депутатської групи робить головуючий на пленарному засіданні за поданням голови депутатської фракції (депутатської групи).

Таким чином, депутатські фракції структурують парламент, що дає можливість оптимізувати його роботу. Фракції відіграють важливу роль у підготовці та ухваленні переважної більшості рішень парламенту.

Народні депутати України можуть добровільно об'єднуватися у міжфракційні депутатські об'єднання без реєстрації, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення їх діяльності Апаратом парламенту. Таке об'єднання не має прав депутатської фракції чи депутатської групи.

Погоджувальна рада депутатських фракцій у Верховній Раді України - це консультативно-дорадчий орган парламенту, до складу якого входять Голова Верховної Ради України, його Перший заступник і заступник, голови депутатських фракцій і депутатських груп (з правом ухвального голосу) та голови комітетів (з правом дорадчого голосу) і який створюється для попередньої підготовки і розгляду організаційних питань роботи Верховної Ради України, зокрема підготовки розкладу пленарних засідань та тижневого порядку денного пленарних засідань парламенту.

Погоджувальна рада згідно з ч. 6 ст. 73 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" проводить свою роботу у формі засідань, як правило, в понеділок тижня пленарних засідань. Засідання Погоджувальної ради є правомочним за умови присутності на ньому не менше половини її складу з правом ухвального голосу. Засідання скликаються Головою Верховної Ради України, а в разі необхідності - його заступниками або за ініціативою представників двох чи більше депутатських фракцій.

Пропозиції Погоджувальної ради відповідно до ч. 10 ст. 73 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" ухвалюються такою кількістю голосів її членів з правом ухвального голосу, яка у сумарному підрахунку голосів членів відповідних депутатських фракцій (депутатських груп) є достатньою для прийняття позитивного рішення під час голосування питання у залі засідань.

Повноваження Погоджувальної ради:

1) узгоджує проект плану законопроектної роботи та рекомендує його Верховній Раді України для затвердження;

2) розглядає та ухвалює пропозиції щодо проектів календарного плану роботи сесії, порядку денного сесії, розкладу пленарних засідань та тижневого порядку денного пленарних засідань;

3) погоджує кандидатів на посади голови комітету, першого заступника, заступника голови та секретаря комітету;

4) вносить Голові Верховної Ради України пропозицію щодо скликання позачергового пленарного засідання парламенту та дати його проведення на вимогу трьох депутатських фракцій чи п'яти комітетів;

5) розглядає питання про вжиття заходів щодо забезпечення присутності народних депутатів України на пленарних засіданнях;

6) вносить пропозиції щодо проведення парламентських слухань та розглядає інші пропозиції з організації роботи Верховної Ради України.

Найстаріший за віком депутат у Верховній Раді України наділений згідно зі ст. 79 Конституції України відповідним обсягом повноважень, зокрема зачитує присягу перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють цю присягу своїми підписами під її текстом.

Крім того, він відкриває перше засідання першої сесії новообраної Верховної Ради України (ч. З ст. 15 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України").

Після набуття депутатських повноважень народний депутат України одержує депутатське посвідчення та нагрудний знак народного депутата України. Форма посвідчення затверджується постановою парламенту. Нагрудний знак має форму і кольори Державного Прапора України з надписом золотистим кольором "Народний депутат України". Посвідчення народного депутата України має спеціальну вкладку, в якій виписані основні права народного депутата.