Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Михайлов М.Г. - 5. Облік депозитних сум

До депозитних сум відносяться кошти, що надійшли в тимчасове розпорядження установи і з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням.

Такі операції найчастіше здійснюються митними службами, органами державної виконавчої влади, закладами охорони здоров'я та іншими. Такими сумами можуть бути:

- суми передоплати за митне оформлення;

- вилучені (конфісковані) в учасників ЗЕД грошові кошти, здані на зберігання до прийняття відповідного рішення щодо їх подальшого призначення органами митниці чи органами державної виконавчої служби; - грошові кошти хворих, які перебувають на лікуванні в закладах

охорони здоров'я і не можуть зберігати їх особисто. Такі кошти не є власністю установи і не плануються в кошторисах спеціального чи загального фонду.

Для тимчасового зберігання таких коштів установа відкриває в органах Держказначейства чи в установі банку депозитний рахунок.

Депозитні рахунки - це рахунки, які відкриваються в органах Держказначейства та/або в установах банків за коштами, отриманими в ти тимчасове користування згідно з законодавством (без права користування цими коштами) і з настанням відповідних умов належать поверненню або перерахуванню за призначенням.

При необхідності їх виплати особам чи організаціям, яким вони належать, вони видаються з цих рахунків іменними грошовими чеками або ж перераховуються платіжними дорученнями на ім'я цих осіб чи організацій.

Зберігання коштів на рахунках обмежується терміном депозитного договору (як правило, три роки). Незатребувані депозитні суми на поточному чи реєстраційному рахунку підлягають перерахуванню в доход того бюджету, за рахунок якого утримується установа. Відповідальність за правильним перерахуванням коштів та видачі депозитних сум їх власника покладається на керівника установи.

Термін зберігання та порядок зберігання і використання депозитних сум в іноземній валюті встановлюються відповідним міністерством чи іншим центральним органом виконавчої влади з узгодженням з Міністерством фінансів.

Для їх обліку призначений рахунок 325 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум" та 315 "Поточні рахунки для обліку депозитних сум".

Відповідно до Інструкції про використання Плану рахунків на ньому обліковуються депозитні кошти, які надійшли на ім'я установи і з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням.

Для обліку розрахунків за цими сумами призначений рахунок 672 "Розрахунки по депозитних сумах".

Таблиця 16

Типові кореспонденції рахунків

Аналітичний облік депозитних сум ведеться за кожною депозитною сумою з тим щоб забезпечити контроль за термінами, власниками, сумами депозитів та вчасно їх повернути чи перерахувати до бюджету.

В органах виконавчої служби для цього ведуть книги встановленої форми, а інші установи ведуть книги чи картки довільної форми.

При наявності в обліку депозитних сум в Пояснювальній записці до звіту ці суми розшифровуються та додається Довідка про депозитні операції установ, в якій зазначається залишки коштів на рахунках, нормативний акт на підставі якого проводяться такі операції тощо.

6. Облік операцій в іноземній валюті

Загальні принципи валютного регулювання бюджетних установ, здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства, як і для інших організацій, встановлені Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 року № 15-93.

Порядок розрахунків експортно-імпортних операцій здійснюється відповідно до вимог закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". А також діють і інші загальнодержавні нормативні акти щодо регулювання таких операцій.

Розпорядники коштів за деякими напрямами витрат, встановлених законодавством, можуть проводити розрахунки в іноземній валюті. Для цього розпорядники відкривають рахунки в установах банків за відповідними балансовими рахунками згідно з інструкціями НБУ. Про відкриття рахунків в іноземній валюті установа подає до органу держказначейства Довідку про відкриття рахунку на її ім'я.

Операції в іноземній валюті здійснюються бюджетними установами відповідно до діючого законодавства та в межах виділених коштів при наявності зобов'язань за міжнародною діяльністю.

При необхідності здійснення розрахунків за зобов'язаннями, пов'язаними з міжнародною діяльністю, розпорядники узгоджують з Державним казначейством України питання щодо можливості перерахування наявних на рахунках ДКУ коштів в іноземній валюті чи необхідності здійснення її закупівлі.

Якщо на валютному рахунку ДКУ є необхідна розпоряднику сума коштів в іноземній валюті та в свою чергу на його реєстраційному рахунку установи є сума гривневого еквіваленту цієї іноземної валюти, то розпорядник подає до ДКУ доручення на здійснення видатків в іноземній валюті, підтвердні документи в установленому порядку, реєстри зобов'язань та платіжне доручення на відшкодування з реєстраційного рахунку гривневого еквіваленту перерахованих коштів в іноземній валюті.

На підставі цих документів ДКУ приймає рішення про перерахування коштів з валютного рахунку на рахунок розпорядника, що відкритий в установі банку. Перераховується іноземна валюта на підставі платіжного документа, підготовленого ДКУ.

В цей же день гривневий еквівалент перерахованої іноземної валюти списується з реєстраційного рахунку розпорядника на підставі документів поданих розпорядником (Реєстр зобов'язань, платіжного доручення).

При виникненні розрахункових операцій з нерезидентами, що не пов'язані з міжнародною діяльністю розрахунки можуть здійснюватись двома шляхами.

1. Установа має право придбати іноземну валюту для цих розрахунків. Для цього в органи держказначейства подається платіжне доручення на перерахування коштів з відповідних рахунків в національній валюті для закупівлі іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі. Разом з платіжними дорученнями подаються підтвердні документи в установленому порядку.

2. При можливості погашення цих зобов'язань за рахунок коштів наявних на валютних рахунках Держказначейства, розпорядник подає до Державного Казначейства України заявку-доручення на здійснення видатків в іноземній валюті (за встановленою ДКУ формою). В цьому випадку здійснюються проведення розрахунків та видатків порядку, що висвітлені вище (для міжнародної діяльності).

Стосовно відображення в обліку операцій в іноземній валюті бюджетних установ, то слід керуватись "Порядком відображення в обліку операцій в іноземній валюті" № 126. Ним визначені наступні терміни.

Монетарні статті - це статті балансу, що відображають грошові кошти в касі, на рахунках в установах банків, а також такі активи і зобов'язання, що будуть отримані та сплачені у фіксованій чи визначеній сумі грошей чи їх еквівалентів.

Немонетарні статті - статті балансу, що відображають основні засоби, матеріали, інші статті, які не відносяться до монетарних. Зокрема, до немонетарних статей належать аванси, попередня оплата.

Курсова різниця - різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту при різних валютних курсах.

Середньозважений валютний курс - результат ділення суми добутків величин валютних курсів Національного банку України та кількості днів їх дії у звітному місяці (кварталі, року) на кількість календарних днів у цьому місяці (кварталі, році).

Донор - іноземна держава, уряд, уповноважені урядом іноземної держави органи, міжнародні організації, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України.

Міжнародна технічна допомога - це ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній основі з метою підтримки України.

Бенефіціар - юридична особа, що отримує кошти міжнародних фінансових організацій в рамках інвестиційного проекту.

Для обліку операцій в іноземній валюті призначені рахунки:

302 "Каса в іноземній валюті" - обліковується готівка.

318 "Поточні рахунки в іноземній валюті" - відкривається в установах банків. Порядок відкриття, переоформлення та закриття цих рахунків регулюється інструкціями Національного банку України.

На кожний вид валюти банк відкриває окремий рахунок.

442 "Інша переоцінка" - призначено для обліку курсової різниці.

При використанні іноземної валюти загального та спеціального фонду відкриваються субрахунки:

442/1 - курсова різниця за загальним фондом та

442/2 - курсова різниця по спеціальному фонду.

На кожне найменування валюти в обліку відкриваються окремі рахунки третього порядку залежно від виду валюти або рахунків, відкритих в установах банків, наприклад, 302-1, 302-2, 302-3, 318-1, 318-2, 442-1-1, 442-1-2 і т.д.

Первинні документи для оформлення операцій з іноземною валютою використовують такі ж як і для операцій з національною валютою: касові ордери, платіжні доручення тощо., а також інші документи встановлені НБУ для таких операцій. В цих документах сума коштів проставляється одночасно в іноземній валюті та в гривневому еквіваленті за офіційним курсом.

Надходження грошей оформляють прибутковими ордерами, а видачу - видатковими ордерами. При наявності таких операцій в установі ведеться окрема касова книга, в якій касир відображає наявність та рух готівки в іноземній валюті.

Для установ у яких є декілька видів валют, касові книги відкриваються окремо по кожному виду валют.

Синтетичний облік готівкових операцій здійснюється в меморіальному ордері № 1, які відкриваються на кожний вид валют і відповідно нумеруються: № 1-1, № 1-2 і т.д.

Операції з руху коштів загального фонду в іноземній валюті записуються в меморіальному ордері № 2 , що складається окремо за видами валют.

Рух коштів в іноземній валюті по спеціальному фонду записуються в меморіальному ордері № 3, який складається окремо по кожному виду валют.

Записи до цих меморіальних ордерів здійснюються на підставі виписок казначейства та установи банку.

Таблиця 17

Кореспонденції рахунків з обліку операцій в іноземній валюті

Продовження табл. 17

Всі операції відображаються в документах та облікових регістрах одночасно у двох валютах: національній та іноземній. Для перерахування іноземної валюти в національну використовується офіційний валютний курс НБУ. За результатами перерахунку відображаються курсові різниці по рахунку 442 "Інша переоцінка".

Курсова різниця визначається за монетарними статтями в іноземній валюті. Вона визначається на дату здійснення операції та на звітну дату.

По немонетарних статтях курсова різниця не визначається.

Вартість придбаних чи отриманих безоплатно матеріальних цінностей та послуг, що оцінюються в іноземній валюті, перераховуються в національну валюту за курсом на дату здійснення операції.

Після проведення операції в іноземній валюті розпорядники коштів складають "Довідку про операції в іноземній валюті", форма якої затверджена Наказом № 96. Вона подається в органи держказначейства не пізніше останнього робочого дня місяця.

Розпорядники здійснюють переоцінку зобов'язань, що взяті в іноземній валюті на дату проведення операції та на звітну дату. При цьому відображаються курсові різниці та складаються наступні кореспонденції рахунків.

Таблиця 18

Кореспонденції рахунків

Грошові кошти, як монетарні статті теж підлягають перерахунку та відображенню курсових різниць по рахунках 302, 318. Ці кореспонденції складаються наступним чином. (Таблиця 19).

Таблиця 19

Кореспонденції рахунків

В результат цих операцій курсова різниця, в кінцевому підсумку, відображається у складі доходів чи видатків.