Боротьба зі злочинністю в цілому, успішне розкриття, слідство і попередження злочинів, як найважливі напрямки правоохоронної діяльності, повинні здійснюватися на високому професійному рівні.

Важливу роль у дослідженні і розробці проблем боротьби зі злочинністю відіграє криміналістика - наука про закономірності виникнення, збирання, дослідження, оцінювання і використання доказів та заснованих на пізнанні цих закономірностей засобів і методів судового дослідження і попередження злочинів.

Криміналістика є однією з найважливіших дисциплін кримінально-правового циклу, що викладаються на юридичних факультетах вищих навчальних закладів. Досконале вивчення криміналістики, засвоєння її основних понять та категорій дозволяє ефективно боротися зі злочинністю шляхом попередження, розкриття і розслідування злочинів. Застосовуючи на практиці систему прийомів криміналістики, можна найбільш повно використовувати можливості кожної слідчої і судової дії й оперативно-пошукового заходу з урахуванням конкретної обстановки в справі.

Основна мета криміналістики полягає в тому, щоб надавати постійну допомогу правоохоронним органам у забезпеченні швидкого і повного розкриття злочинів.

Виходячи з цього, завданням криміналістики є розробка загальнотеоретичних положень, спрямованих на швидке розкриття злочинів, а також підготовка рекомендацій з їх майбутнім впровадженням правоохоронними органами на основі пізнання механізму скоєння злочину і закономірностей відображення ходу і результатів злочинних дій у зовнішньому середовищі.

Навчальний посібник з дисципліни "Криміналістика" має на меті, передусім, надати допомогу студентам, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки "бакалавр", у самостійній підготовці до практичних занять та іспиту, а також сприяє концентрації уваги на основних поняттях та особливостях криміналістики. Даний посібник сформований з навчального матеріалу, який містить загальнонаукові засади криміналістики, зміст і особливості її основних розділів, а також містить практичні завдання, які сприяють засвоєнню навчального матеріалу та дозволяють самостійно визначати студентами рівень засвоєних знань. Термінологічний словник, який надається в навчальному посібнику, сприяє вивченню базової термінології з криміналістики та підвищенню загальної понятійної культури студентів.

Мета навчальної дисципліни: засвоєння теоретичних та практичних знань про закономірності виникнення, збирання, дослідження, оцінювання і використання доказів, а також отримання студентами знань, навичок та вмінь, пов'язаних із використанням криміналістичних засобів та методів з розкриття, розслідування та попередження злочинів.

Завдання навчальної дисципліни: систематизоване засвоєння та закріплення теоретичних знань з методології криміналістики, основних положень криміналістичної техніки та криміналістичної тактики, набуття вміння застосовувати отримані знання при розслідуванні окремих видів злочинів.

Модуль І. ТЕОРЕТИЧНІ, МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА НАУКОВІ ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ

Тема № 1. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І СИСТЕМА КРИМІНАЛІСТИКИ

1. Криміналістика є порівняно молодою юридичною наукою. Розробка та формування поглядів на предмет вітчизняної криміналістики базуються на дослідженнях видатного австрійського вченого Ганса Гросса, саме він уперше використав термін "криміналістика" для визначення науки про розкриття злочинів.

Формування поглядів на предмет криміналістики як самостійної науки пов'язано з іменами таких вчених, як Альфонс Бертільйон (антропометричний метод криміналістичної реєстрації злочинців, словесний портрет, сигналітичне фотознімання), Вільям Гершель (використання папілярних узорів як засобу ідентифікації особи), Едмон Локар (пороскопічний метод дослідження слідів пальців рук, графометричний метод дослідження почерку), Генрі Фолдс (запропонував систему класифікації відбитків пальців і вперше провів ідентифікацію за відбитком, залишеним на скляній пляшці, розробив настанову для зняття відбитків пальців, пропонуючи робити дактилоскопію всіх десяти пальців), Рудольф-Арчибальд Рейсе (учень і послідовник А. Бертільона, пропагандист його системи, видав у 1904 р. навчальний посібник "Словесний портрет. Упізнання й ототожнення особистості за методом Альфонса Бертільона", у якому фотографічні фрагменти зображень частин обличчя супроводив схематичними рисунками окремих його елементів. Ці рисунки повинні були, на думку Р.-А. Рейсса, звертати увагу на ту чи іншу особливість обличчя людини й допомагати її запам'ятовувати).

У вітчизняній криміналістичній науці проблеми предмета криміналістики досліджувалися такими вченими, як P.C. Бєлкін, -.М. Васильєв, А.І. Вінберг, В.Г. Гончаренко, В.Г Громов, В.Я. Колдін, В.-. Коновалова, І.Ф. Крилов, І.М. Лузгін, Г.А. Матусовський, С.П. Мітричев, С.М. Потапов, М.В. Салтевський, М.-. Селіванов, СМ. Трегубов, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблоков та ін.

2. Предметом криміналістики є сукупність об'єктивних закономірностей, вивчення яких необхідно для повного і всебічного розкриття та розслідування злочинів.

3. Завдання криміналістики:

o боротьба зі злочинністю (загальне завдання для всіх наук кримінально-правового циклу);

o вивчення практики розкриття, розслідування та профілактики злочинів;

o вивчення закономірностей, що складають предмет криміналістики;

o розробка та вдосконалення окремих криміналістичних теорій, рекомендацій з розкриття та розслідування злочинів, понятійного апарату;

o розробка та вдосконалення техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів;

o формування та вдосконалення тактичних та методичних основ криміналістичної діяльності;

o вивчення досвіду криміналістів зарубіжних країн із метою використання його при розслідуванні злочинів та під час проведення наукових досліджень.

4. Система криміналістики - це єдиний комплекс взаємопов'язаних та взаємозалежних її частин.

Криміналістика складається з чотирьох розділів:

- загальної теорії криміналістики;

- криміналістичної техніки;

- криміналістичної тактики;

- криміналістичної методики.

5. Суть криміналістики як юридичної науки зумовлена її предметом дослідження, завданнями та зв'язком із науками кримінально-правового циклу.

Найбільш тісний зв'язок криміналістика має з кримінальним процесом. Процесуальний закон визначає форму реалізації положень криміналістичної техніки та криміналістичної тактики. Збір та дослідження доказів проводиться тільки з дотриманням норм кримінально-процесуального законодавства. Вплив криміналістики на кримінальний процес проявляється в тому, що розроблені тактичні рекомендації досить часто стають підґрунтям для створення процесуальних норм.

Зв'язок криміналістики з кримінальним правом проявляється в тому, що останнє, вивчаючи зміст і структуру злочинних діянь, покарання та порядок їх застосування до винних осіб, дає основу для створення методичних рекомендацій щодо розслідування окремих видів злочинів.

Кримінологія ж, вивчаючи причини та умови вчинення злочинів, проблеми попередження злочинів, дозволяє використовувати отримані дані для формування криміналістичних характеристик злочинів.

Криміналістика тісно пов'язана з оперативно-розшуковою діяльністю. Цей зв'язок виражений у прийомах та засобах, що використовуються для виявлення та збирання доказової інформації. Проте оперативно-розшукова діяльність характеризується негласністю, більшою мобільністю і, відповідно, збиранням тільки орієнтуючої, а не доказової інформації.