Криміналістика - Сабадаш В.П. - Тема № 9. ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВ

1. Техніко-криміналістичне дослідження документів - підрозділ криміналістичної техніки, який вивчає, розроблює засоби та методи пізнання документів у цілях розкриття та розслідування злочинів.

Предметом техніко-криміналістичного дослідження документів є закономірності виготовлення та функціонування документів, які мають значення для кримінального судочинства.

Завдання техніко-криміналістичного дослідження документів:

1) установлення способу виготовлення документа (окремих частин);

2) виявлення змін у документі (ознак підробки);

3) відновлення тексту документа;

4) встановлення окремих обставин виготовлення та зберігання документа;

5) ідентифікація засобів, що використовувалися для виготовлення документа, внесення змін до нього.

2. Документ - це матеріальний об'єкт, на якому в той чи інший спосіб зафіксовано інформацію щодо певних фактів.

Класифікація документів:

1) за джерелом походження:

- офіційні;

- приватні;

2) за призначенням:

- ті, що засвідчують певні факти та права;

- ті, що містять інформацію довідкового характеру;

3) за способом виготовлення:

- рукописні;

- машинописні;

- комп'ютерні;

4) за юридичним значенням:

- справжні;

- підроблені (фіктивні);

5) за метою виготовлення документа:

- ті, що виконані в злочинних цілях;

- ті, що виконані в правомірних цілях.

3. Способи внесення змін до тексту документів:

- підчищення (механічне видалення з поверхні документа знаків, літер, слів, штрихів);

- травлення (зміна тексту документа хімічними реактивами);

- змивання (вилучення з поверхні документа знаків, літер шляхом застосування різних речовин);

- дописка та вставка (внесення змін до документа без його механічного пошкодження);

- заміна великих частин (заміна аркушів у документі, що містить велику кількість сторінок).

Способи виявлення змін у документах:

- органолептичні (візуальний огляд, порівняння оригіналу з копіями, тобто безпосередньо за допомогою органів відчуттів людини);

- технічні (застосування фотографічних, вимірювальних, мікроскопічних та інших засобів і методів).

4. Під час розслідування злочинів у разі необхідності роботи з документами - речовими доказами слід дотримуватися наступних правил:

1) працювати з документами за допомогою спеціальних засобів (гумові рукавички, пінцет);

2) не класти документ на забруднені та вологі поверхні;

3) не чіпати документ вологими руками;

4) не роботи позначки (записи) на документі, який досліджується;

5) зберігати документу спеціально відведеному місці (наприклад, сейфі).

Тема № 10. КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПИСЬМА

1. Судове почеркознавство - це підрозділ криміналістичної техніки, що вивчає закономірності письма як джерела інформації та розроблює рекомендації для ідентифікації автора і виконавця, а також досліджує інші факти, пов'язані з письмом, які мають значення для кримінального судочинства.

2. Письмова мова - це мова, зафіксована на папері чи іншій поверхні за допомогою усталеної системи графічних знаків, сприйманих зором, розташованих у певній лінійній послідовності і співвіднесених з одиницями реального, звукового мовлення.

Ознаки письмової мови - це специфічні письмово-рухові навички, за допомогою яких можна встановити автора тексту. За ознаками письмової мови можна встановити вік, стать, національність, професію, місце проживання особи.

Ознаки письмової мови:

1) загальні (ступінь грамотності, рівень володіння лексичними та стилістичними ознаками письма);

2) окремі (граматичні та лексичні помилки, використання професійної лексики, жаргонних слів тощо).

3. Почерк - це фіксована в рукописі, характерна для кожного, хто пише, і заснована на його письмово-руховому навику система рухів, за допомогою якої виконуються умовні графічні знаки.

На формування почерку величезний вплив чинять різні фактори як суб'єктивного, так і об'єктивного плану. Суб'єктивні - притаманні конкретній особі, а об'єктивні - залежать від зовнішніх умов, у яких протікає процес письма.

Ознаки почерку:

1) загальні:

- виробленість почерку (вироблений, маловироблений, невироблений);

- тип почерку (простий, спрощений, вигадливий);

- напрями почерку (за годинниковою стрілкою чи проти неї);

- розмір почерку (дрібний - до 2 мм, середній - 2-5мм, великий - 5 мм і більше);

- нахил почерку (правонахилений, лівонахилений, прямий);

- розгін (розмашистий, середнього розгону, стиснутий)

- ступінь зв'язаності почерку;

2) окремі:

- форма руху;

- напрям руху;

- тривалість руху;

- кількість рухів;

- безперервність рухів;

- послідовність рухів;

- відносне розміщення рухів.

4. Криміналістичне дослідження письма проводиться у двох формах:

- попереднє дослідження письма (здійснюється органом дізнання, слідчим, прокурором для отримання орієнтуючої інформації);

- судово-експертне дослідження письма (проводиться в спеціальних експертних установах відповідними фахівцями для отримання доказової інформації).

5. Почеркознавча експертиза призначається як при розслідуванні кримінальних правопорушень, так і при розгляді цивільних справ. Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, у тому числі цифрових записів і підпису. Цією експертизою також вирішуються класифікаційні та діагностичні задачі.

Питання, які вирішує почеркознавча експертиза:

- Чи виконано рукописний текст певною особою?

- Чи виконані рукописні тексти різних документів або різні частини одного документа однією особою?

- Чи не виконано рукописний текст навмисно зміненим почерком?

- Чи не виконано рукописний текст у незвичних умовах?

- Особою якої статі виконаний рукописний текст?

- До якої групи за віком належить виконавець рукопису?

- Яка загальна соціально-демографічна характеристика виконавця рукопису: освітній рівень формування писемних навичок, рідна мова, професія?

- Чи не володіє особа, яка виконала рукопис, навиками написання спеціальними шрифтами?

- Чи були використані технічні засоби для виконання підпису?

6. Авторознавча (судово-лінгвістична) експертиза призначається для ідентифікації автора тексту та отримання окремих фактичних даних (рівень освіти автора, його рідна мова та ін.).

Питання, які вирішує почеркознавча експертиза:

- Чи є певна особа автором даного тексту?

- Чи є певна особа автором декількох різних текстів?

- Однією чи різними особами складено конкретні тексти?

- Чи містить текст певне смислове навантаження (наприклад, чи містяться в тексті заклики до расової, національної чи релігійної нетерпимості?)

- Чи не перебував автор (конкретна особа) тексту в незвичному психофізичному стані, що міг бути спричинений загрозою його життю, здоров'ю або особам з його близького оточення?

- Чи є в тексті ознаки, які свідчать про соціально-біографічні риси його автора? Якщо є, то про які саме?