1. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності (габітологія) - це підрозділ криміналістичної техніки, який вивчає закономірності зовнішнього вигляду людини, його матеріальні та ідеальні ознаки за допомогою техніко-криміналістичних методів та засобів.
2. Ознаки зовнішності людини (матеріальні та ідеальні сліди-відображення) є основою для ідентифікації особи. їх можна поділити на три групи:
1. Загальнофізичні ознаки (стать, вік, расова приналежність тощо);
2. Анатомічні ознаки (зріст, будова тіла, форма голови, носа, рота, колір волосся та ін.);
3. Функціональні ознаки (міміка, жести, хода, мова, голос, навички та ін.).
3. Опис людини за ознаками зовнішності (словесний портрет) досить часто використовується при розслідуванні злочинів і задля розшуку злочинців.
Основні правила (за І.Ф.Герасимовим) описання зовнішності людини методом словесного портрета:
- оптимальна повнота опису;
- вживання єдиної спеціальної уніфікованої термінології;
- послідовність описання;
- описання частин голови (обличчя) у фас і профіль;
- описання окремих частин і деталей тіла із зазначенням їхніх величин, форми, положень, кольору, особливостей.
За методом словесного портрета прикмети особи вивчають у такій послідовності:
1) стать; 2) расова приналежність, національність; 3) вік; 4) зріст; 5) будова тіла; 6) обличчя; 7) лоб; 8) брови; 9) очі; 10) ніс; 11) рот; 12) губи; 13) підборіддя; 14) вуха; 15) волосся; 16) голос; 17) розмір ноги; 18) особливі прикмети; 19) окремі функціональні ознаки; 20) звички, 21) психологічні ознаки; 22) моральні якості.
4. Проведення портретно-криміналістичної експертизи має на меті встановлення тотожності людини за портретними зображеннями. Ідентифікованим об'єктом портретно-криміналістичної експертизи є конкретна особа. Ідентифікуючим - фотознімки, відеоматеріали, частини тіла (череп тощо).
Види портретно-криміналістичної експертизи:
o експертиза зображень людей за фотографіями з метою встановлення, чи не зображено на двох і більше фотографіях одна і та ж сама особа;
o експертиза невпізнаного трупа (за фотографією) та експертиза зажиттєвої фотографії особи для ідентифікації трупа;
o експертиза зажиттєвого фотознімка безвісти зниклої особи і черепа трупа для встановлення того, чи може виявлений череп належати людині;
o експертиза посмертної маски невстановленої людини та зажиттєвих фотозображень безвісти зниклої особи з метою впізнання трупа.
Тема № 12. КРИМІНАЛІСТИЧНА РЕЄСТРАЦІЯ
1. Криміналістична реєстрація - це спеціалізована інформаційна система, яка створена для збирання, обліку, накопичення та обробки даних про злочини та обставини їх вчинення.
2. Значення криміналістичної реєстрації:
- сприяє швидкому пошуку необхідної інформації про підозрюваних, обвинувачених;
- допомагає розшуку осіб, що зникли безвісти;
- допомагає виявленню та вилученню предметів, якими вчинялися злочини;
- підвищує ефективність розслідування злочинів (особливо в умовах неочевидності).
3. Система реєстрації складається з певних підсистем - криміналістичних обліків. Теоретичною основою криміналістичного обліку є положення про індивідуальність об'єктів, їх відносну стійкість та можливість подальшого ототожнення.
Криміналістичний облік - це наукова підсистема, що встановлює особливості збору та обробки даних, які мають значення для розкриття, розслідування та попередження злочинів.
Об'єкти криміналістичного обліку:
o люди (невідомі злочинці, засуджені особи, особи, які вчинили злочин, але звільнені від кримінальної відповідальності, особи, які зникли безвісти, невпізнані трупи);
o тварини (домашня худоба, тварини, що належать підприємствам, установам, організаціям);
o речі (зброя, транспортні засоби тощо);
o сліди злочину (сліди пальців рук, сліди знарядь злому та ін.). 4. Види криміналістичних обліків:
1) за рівнем централізації:
- місцеві;
- регіональні;
- центральні;
2) за видом облікових об'єктів:
- облік людей;
- облік тварин;
- облік речей (предметів);
- облік слідів;
3) за технікою збору інформації:
- ручні; _
- механізовані;
- автоматизовані;
4) за способом фіксації інформації:
- описові;
- графічні;
- наглядно-образні;
- колекційні;
- змішані.
5) за формою накопичення інформації:
- картотеки;
- колекції;
- списки;
- банки даних;
- магнітофонні стрічки, диски, відеозаписи.
Тема № 13. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТАКТИКИ
Тема № 14. ПЛАНУВАННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
Тема № 15. ТАКТИКА ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ
Тема № 16. ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
Тема № 17. ТАКТИКА ОБШУКУ
Тема № 18. ТАКТИКА ДОПИТУ
Тема № 19. ТАКТИКА ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ
Тема № 20. ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ
Модуль IV. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ