Криміналістика - Сабадаш В.П. - Тема № 12. КРИМІНАЛІСТИЧНА РЕЄСТРАЦІЯ

1. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності (габітологія) - це підрозділ криміналістичної техніки, який вивчає закономірності зовнішнього вигляду людини, його матеріальні та ідеальні ознаки за допомогою техніко-криміналістичних методів та засобів.

2. Ознаки зовнішності людини (матеріальні та ідеальні сліди-відображення) є основою для ідентифікації особи. їх можна поділити на три групи:

1. Загальнофізичні ознаки (стать, вік, расова приналежність тощо);

2. Анатомічні ознаки (зріст, будова тіла, форма голови, носа, рота, колір волосся та ін.);

3. Функціональні ознаки (міміка, жести, хода, мова, голос, навички та ін.).

3. Опис людини за ознаками зовнішності (словесний портрет) досить часто використовується при розслідуванні злочинів і задля розшуку злочинців.

Основні правила (за І.Ф.Герасимовим) описання зовнішності людини методом словесного портрета:

- оптимальна повнота опису;

- вживання єдиної спеціальної уніфікованої термінології;

- послідовність описання;

- описання частин голови (обличчя) у фас і профіль;

- описання окремих частин і деталей тіла із зазначенням їхніх величин, форми, положень, кольору, особливостей.

За методом словесного портрета прикмети особи вивчають у такій послідовності:

1) стать; 2) расова приналежність, національність; 3) вік; 4) зріст; 5) будова тіла; 6) обличчя; 7) лоб; 8) брови; 9) очі; 10) ніс; 11) рот; 12) губи; 13) підборіддя; 14) вуха; 15) волосся; 16) голос; 17) розмір ноги; 18) особливі прикмети; 19) окремі функціональні ознаки; 20) звички, 21) психологічні ознаки; 22) моральні якості.

4. Проведення портретно-криміналістичної експертизи має на меті встановлення тотожності людини за портретними зображеннями. Ідентифікованим об'єктом портретно-криміналістичної експертизи є конкретна особа. Ідентифікуючим - фотознімки, відеоматеріали, частини тіла (череп тощо).

Види портретно-криміналістичної експертизи:

o експертиза зображень людей за фотографіями з метою встановлення, чи не зображено на двох і більше фотографіях одна і та ж сама особа;

o експертиза невпізнаного трупа (за фотографією) та експертиза зажиттєвої фотографії особи для ідентифікації трупа;

o експертиза зажиттєвого фотознімка безвісти зниклої особи і черепа трупа для встановлення того, чи може виявлений череп належати людині;

o експертиза посмертної маски невстановленої людини та зажиттєвих фотозображень безвісти зниклої особи з метою впізнання трупа.

Тема № 12. КРИМІНАЛІСТИЧНА РЕЄСТРАЦІЯ

1. Криміналістична реєстрація - це спеціалізована інформаційна система, яка створена для збирання, обліку, накопичення та обробки даних про злочини та обставини їх вчинення.

2. Значення криміналістичної реєстрації:

- сприяє швидкому пошуку необхідної інформації про підозрюваних, обвинувачених;

- допомагає розшуку осіб, що зникли безвісти;

- допомагає виявленню та вилученню предметів, якими вчинялися злочини;

- підвищує ефективність розслідування злочинів (особливо в умовах неочевидності).

3. Система реєстрації складається з певних підсистем - криміналістичних обліків. Теоретичною основою криміналістичного обліку є положення про індивідуальність об'єктів, їх відносну стійкість та можливість подальшого ототожнення.

Криміналістичний облік - це наукова підсистема, що встановлює особливості збору та обробки даних, які мають значення для розкриття, розслідування та попередження злочинів.

Об'єкти криміналістичного обліку:

o люди (невідомі злочинці, засуджені особи, особи, які вчинили злочин, але звільнені від кримінальної відповідальності, особи, які зникли безвісти, невпізнані трупи);

o тварини (домашня худоба, тварини, що належать підприємствам, установам, організаціям);

o речі (зброя, транспортні засоби тощо);

o сліди злочину (сліди пальців рук, сліди знарядь злому та ін.). 4. Види криміналістичних обліків:

1) за рівнем централізації:

- місцеві;

- регіональні;

- центральні;

2) за видом облікових об'єктів:

- облік людей;

- облік тварин;

- облік речей (предметів);

- облік слідів;

3) за технікою збору інформації:

- ручні; _

- механізовані;

- автоматизовані;

4) за способом фіксації інформації:

- описові;

- графічні;

- наглядно-образні;

- колекційні;

- змішані.

5) за формою накопичення інформації:

- картотеки;

- колекції;

- списки;

- банки даних;

- магнітофонні стрічки, диски, відеозаписи.