Криміналістика - Сабадаш В.П. - Тема № 14. ПЛАНУВАННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

1. Планування розслідування - це складна динамічна, розумова діяльність, що здійснюється в умовах вихідної слідчої ситуації і має на меті встановити максимальне коло обставин вчинення злочину.

За допомогою планування забезпечується повнота, об'єктивність розслідування, відбувається економія часу.

2. Планування є динамічним процесом, що супроводжує весь хід розслідування злочину з моменту одержання інформації про можливий злочин і до направлення кримінальної справи до суду або прийняття іншого процесуального рішення. Даний процес містить ряд дій, які називають етапами планування.

Принципи планування розслідування:

o принцип індивідуальності. Він базується на своєрідності кожного злочину й вимагає індивідуального до нього підходу, урахування всіх особливостей скоєного. При цьому шаблонність у плануванні й при висуванні версій по конкретній кримінальній справі є неприпустимою. Проте індивідуальність планування не означає неможливість використання рекомендацій криміналістичної науки, але лише з урахуванням усіх специфічних особливостей конкретного злочину.

o Принцип динамічності (іноді його ще називають принципом безперервності через безупинність процесу планування). План розслідування не може бути застиглою схемою, раз і назавжди встановленою на початку розслідування. Він має бути гнучким, рухливим, змінюваним, і може коригуватися залежно від обставин конкретної ситуації. Динамічність, як обов'язкову властивість планування розслідування, відзначав ще Ганс Гросс, коли писав: "План слідства розрахований на явища рухливі, що змінюються, часто зовсім невідомі й аж ніяк не залежні від волі укладача плану. Такий план не можна порівнювати із кресленням для будівлі будинку, а можна порівняти лише з планом майбутньої війни. План попереднього слідства будується на таких даних, які слідчий мав або припускав мати при складанні плану: цьому плану треба слідувати енергійно, доки й дані, на яких він був побудований, залишилися тими ж або навіть набули більш конкретної форми. Але як тільки виявиться, що основні дані змінилися або були хибно зрозумілі, то й план повинен бути змінений увесь або частково. Що це так, уявляється природним і зрозумілим, але не в природі людини так легко відступати від складеного одного разу плану. Чим складніше досягти якого-небудь результату, тим більше їм дорожать, - ось чому нерозумні завжди так вперті: вони тільки мимоволі розстаються з тими ідеями, одержання яких вимагало великих зусиль".

o Принцип реальності. Ґрунтується на трьох рівнях реальностей: реальності оцінки вихідної інформації; реальності обґрунтованих версій та реальності здійснення, виконання в намічений термін і передбаченими засобами запланованого.

o Принцип конкретності. Даний принцип виходить із чітко сформульованих обставин злочину, необхідних слідчих дій, із вказівкою точного часу й місця їхнього проведення. Тому план не повинен містити лише загальні завдання й загальний напрямок розслідування; навпаки, він повинен бути максимально точним і містити тільки ті завдання, що випливають із конкретних версій й матимуть конкретний результат.

3. Етапи планування розслідування:

1) аналіз вихідної слідчої ситуації й висування версій;

2) визначення обставин (питань), що підлягають встановленню;

3) визначення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, що належить провести, строків і послідовності проведення.

4. У криміналістиці версія визначається як обґрунтоване припущення про факт, явище або групу фактів, явищ, що мають або можуть мати значення для справи; версія вказує на наявність і пояснює походження цих фактів, явищ, їхній зміст і зв'язок між собою й слугує цілям установлення істини по справі.

Для висування слідчих версій необхідна конкретна інформація про перевірювану подію, хоча б мінімальна фактична база, на якій версія повинна ґрунтуватися. У відриві від конкретних вихідних даних версія найчастіше формується умоглядно й може лише дезорієнтувати слідчого.

Криміналістична версія має такі ознаки:

- є продуктом мислення;

- має характер припущення;

- спрямована на явища, пов'язані зі злочинною подією;

- завжди є припущенням про невідомі обставини досліджуваної події;

- обґрунтовується;

- перевіряється;

- висувається обмеженим колом суб'єктів.

Тема № 15. ТАКТИКА ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ
Тема № 16. ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
Тема № 17. ТАКТИКА ОБШУКУ
Тема № 18. ТАКТИКА ДОПИТУ
Тема № 19. ТАКТИКА ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ
Тема № 20. ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ
Модуль IV. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ
Тема № 21. НАУКОВІ ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ
Тема № 22. РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я ОСОБИ
Тема № 23. РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru