Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Михайлов М.Г. - 8. Інвентаризація розрахунків

До довгострокових зобов'язань бюджетних установ відносять такі, які не виникають у процесі звичайної діяльності , не є характерними для установи і погашення яких відбудеться після завершення поточного бюджетного року.

До довгострокових зобов'язань належать зобов'язання по отриманих довгострокових позиках, виданих довгострокових векселях, інші фінансові довгострокові зобов'язання.

Облік довгострокових зобов'язань ведеться на рахунках 5 класу.

Для обліку довгострокових позик призначений рахунок 50 "Довгострокові позики". До нього відкриваються субрахунки:

501 "Довгострокові кредити банків"

502 "Відстрочені довгострокові кредити банків"

503 "Інші довгострокові позики".

На субрахунку 501 обліковують суми довгострокових кредитів, одержані в установах банків у національній та іноземній валюті відповідно до чинного законодавства, термін сплати по яких настане в наступні бюджетні роки.

Порядок отримання кредиту, терміни подання документів, погашення кредиту регулюється кредитною угодою з банком та нормативним документом органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

На субрахунку 502 обліковуються суми відстрочених довгострокових кредитів, одержаних в установах банків.

На субрахунку 503 обліковуються суми інших довгострокових позик, одержаних установою відповідно до чинного законодавства.

На цьому субрахунку також обліковуються позики, надані бюджетом вищого рівня бюджетам нижчого рівня на поворотній основі. Наприклад, надання сільським, селищним, міським радам позик з районного чи обласного бюджетів.

Аналітичний облік ведеться за кожною позикою в меморіальному ордері №16 в довільній формі.

Таблиця 35

Типові кореспонденції

Продовження табл. 35

Нарахування відсотків здійснюється за рахунок джерела погашення кредиту (80, 81).

8. Інвентаризація розрахунків

Установи зобов'язані обов'язково проводити інвентаризацію розрахунків у такі терміни:

1) розрахунки по платежах до бюджету - не менше 1 разу на квартал;

2) розрахунки установи з вищою організацією - не менше 1 разу на квартал;

3) розрахунки з дебіторами та кредиторами - не менше 2 рази на рік;

4) розрахунки в порядку планових платежів - та з депонентами - не менше 1 разу на місяць.

При інвентаризації розрахунків установи складають Акти звірки розрахунків з кожною організацією - дебітором чи кредитором. В Актах звірки розрахунків зазначається сума заборгованості на перше число звітного періоду, що обліковується в бюджетній установі. Акт направляється поштою чи передається безпосередньо працівником установи (як правило, працівником бухгалтерії) для підтвердження даної заборгованості. При цьому в Акті сума заборгованості підтверджується підписами керівника та головного бухгалтера та скріпляється гербовою печаткою як установою так і іншою організацією, з якою проводиться звірка розрахунків. Ці акти дають можливість підтвердити суми заборгованості в обліку бюджетних установ.

Інвентаризаційна комісія звіряє дані обліку про дебіторську та кредиторську заборгованість з отриманими підтвердженнями. На бухгалтерських рахунках повинні залишатись тільки узгоджені суми. Якщо до кінця звітного періоду розходження, що виникли не урегульовані, то їх залишають на балансі за даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризаційна комісія шляхом документальної перевірки повинна встановити:

- правильність розрахунків з банками, податковими органами, вищими установами, іншими структурними підрозділами;

- заборгованість підзвітних сум,

- обґрунтованість заборгованості по нестачам і крадіжкам та стягнення такої заборгованості;

- правильність і обґрунтованість сум дебіторської та кредиторської заборгованості, включаючи ті суми термін позовної давності по яких минув;

- реальність заборгованості з працівниками по зарплаті;

- чи були прийняті міри по стягненню дебіторської заборгованості у встановлені терміни.

Результати інвентаризації розрахунків оформляється Актом розрахунків з дебіторами та кредиторами (за встановленою формою), в якому відображається:

- найменування перевірених суб'єктів;

- суми виявленої неузгодженої дебіторської та кредиторської заборгованості;

- суми заборгованості по якій минув термін позовної давності.

До Акта додається Довідка (встановленої форми) в якій вказується назва і адреса дебіторів та кредиторів, сума заборгованості, за що виникла, з якого часу і на основі яких документів. В ній в окремій графі по тих сумах по яких минув термін позовної давності вказують особи винні в пропуску цих термінів.