При затриманні складається протокол. У протоколі відображаються відомості про:
- особу затриманого;
- психічний та фізичному стан;
- ознаки алкогольного чи наркотичного сп'яніння;
- його одягу, взуття, предмети, що були при ньому чи в його одязі;
- пошкодженнях тіла та одягу.
Також у протоколі описуються обставини затримання, поводження затриманого в ході цієї операції, відзначаються його спроби позбутися від тих чи інших об'єктів (викинути, проковтнути, знищити), здійснити втечу тощо.
61. Поняття, види та об'єкт обшуку
Обшук - це обґрунтована доказами, що є в справі, слідча дія, суть якої полягає в примусовому обслідуванні приміщень, ділянок місцевості, інших об'єктів та окремих громадян, з метою виявлення та вилучення знарядь злочину, речей та цінностей, здобутих злочинним шляхом, а також предметів і документів, які мають значення для встановлення істини в справі.
Основна мета обшуку полягає у виявленні джерел доказової і орієнтуючої інформації. Обшук може бути також проведений для виявлення злочинців, що переховуються.
Від інших слідчих дій обшук відрізняється перш за все своїм пошуковим та примусовим характером.
Кримінально-процесуальне законодавство передбачає, що процесуальною підставою проведення обшуку є постанова слідчого, санкціонована прокурором або його заступником (ч.2 ст.177 КПК України).
У невідкладних, екстрених випадках обшук може проводиться і за постановою слідчою без санкції прокурора на обшук, але з обов'язковим повідомленням прокурору на протязі 24-х годин про проведений обшук та його результати (ч.3 ст. 177 КПК України).
Закон передбачає також випадки, коли проведення обшуку є можливим без постанови слідчого - особистий обшук при затриманні або взятті особи під варту, або коли особистий обшук є частиною обшуку у приміщенні (ч.2 ст.184 КПК України).
Об'єкт обшуку - це те, що підлягає примусовому дослідженню для виявлення матеріалізованої інформації щодо події злочину або інших обставин справи.
Види обшуку.
Залежно від характеру об'єкта обшуку, його поділяють на такі види:
- обшук жилих та нежилих приміщень (жилі квартири, індивідуальні будинки, службові кабінети, сховища, гаражі, підсобні приміщення і т. ін.);
- обшук ділянок місцевості (подвір'я, садові ділянки, підсобні господарства, території установи);
- обшук особи, її тіла та одягу;
- обшук транспортних засобів.
Крім того, виділяють такі види обшуку:
- первинний;
- повторний;
- одиночний;
- груповий.
62. Поняття, сутність і завдання, перевірки показань на місці події
У ситуаціях, коли слідчий, суд сумніваються в об'єктивності і вірогідності сприйнятого учасником кримінального процесу матеріального середовища, у якому виникла і розвивалася подія злочину, проводиться слідча дія, що дозволяє перевірити об'єктивність показань суб'єкта.
Стаття 194 КПК України передбачає таку слідчу дія як "Відтворення обстановки та обставин події", зміст якої полягає в тому, що "з метою перевірки і уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого або даних, одержаних при провадженні огляду та інших слідчих дій, слідчий може виїхати на місце і в присутності понятих, а в необхідних випадках з участю спеціаліста, свідка потерпілого і підозрюваного або обвинуваченого відтворити обстановку і умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися у дійсності".
Завданнями перевірки показань на місці є: а) встановлення факту відповідності раніше отриманих показань і дійсної обстановки на місцевості; б) з'ясування того, чи дійсно особа перебувала на цьому місці в момент здійснення події, що перевіряється, або інформація про неї почерпнута з інших джерел.
Цілями перевірки показань на місці можуть бути: а) уточнення окремих обставин, наприклад, де саме знаходиться пункт, в якому відбувалися події; хто і де перебував; звідки і хто з'явився; що і куди переміщалося і т.д.; б) відшукання ще не виявлених слідів події, котрі повинні бути, якщо показання відповідають дійсності; в) "випробування на поінформованість", тобто вказівка на реально існуючі деталі обстановки, знання яких свідчить про поінформованість особи про подію; г) перевірка об'єктивності суперечливих показань двох і більше осіб, що перебували, за їх словами, на місці події.
Слідча дія, як відтворення обстановки та обставин події, передбачена ст.194 КПК України поєднує в собі дві слідчі дії: слідчий експеримент і перевірка показань на місці.
63. Поняття, завдання та види слідчого експерименту
64. Перевірка показань на місці
65. Підготовка і тактика проведення слідчого експерименту
66. Підготовка і тактика проведення перевірки показань на місці
67. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
68. Поняття судової експертизи
69. Суб'єкти судовоекспертної діяльності
70. Правовий статус експерта
71. Експертні установи України