Стаття складається з двох частин, які містять заборонювальні норми. Родовим об'єктом злочину є безпека виробництва. Безпосередній об'єкт злочину - безпека на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах. Додатковим необхідним безпосереднім об'єктом злочину є здоров'я людини. Додаткові факультативні безпосередні об'єкти злочину - життя людини, власність, довкілля. Потерпілими від злочину можуть бути як працівники вибухонебезпечних підприємств (цехів), так і сторонні особи.
Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 273 КК) характеризується: 1) діянням у формі порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах; 2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров'ю потерпілого; 3) причиновим зв'язком між указаними діянням і наслідками; 4) місцем вчинення злочину.
Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах полягає у діях, які заборонені відповідними правилами (наприклад, проведення роботи з використанням відкритого вогню у шахті з підвищеною концентрацією вугільного пилу), або бездіяльності - невиконанні дій, які винний міг і повинен був вчинити (неувімкнення вентиляції, невжиття заходів при вияв ленні того, що кількість вибухових речовин в певному складі перевищує допустиму тощо). Відповідно до ст. 273 КК як правила безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах слід розуміти будь-які нормативно-правові акти (закони, постанови, інструкції, правила тощо), що містять відповідні норми. При цьому слід мати на увазі, що вони не обмежуються лише правилами поводження з вибуховими речовинами, за порушення яких передбачено кримінальну відповідальність у статті 267 КК. Правила попередження вибухів та захисту від вибухів, які діють на вибухонебезпечних підприємствах і в цехах, охоплюють не лише поведінку з вибуховими речовинами, а й вимоги до дотримання технологічної дисципліни, виконання окремих видів робіт на виробництві, де такі речовини не використовуються. Належність підприємства (цеху) до вибухонебезпечних визначається категорією і класом виробництва, встановленими технологічним регламентом.
Вибухобезпечність - це стан виробничого процесу, за якого виключається можливість вибуху або у випадку його виникнення виключається вплив на людей небезпечних і шкідливих факторів, що пов'язані з вибухом, та забезпечується зберігання матеріальних цінностей.
Загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків - це такі зміни у стані виробничих об'єктів, підприємств, унаслідок яких виникає реальна небезпека життю людей або реальна небезпека заподіяння (настання) шкоди вказаним у цих статтях благам. Тяжкість ймовірних наслідків визначається залежно від цінності благ, які поставлено під загрозу, кількості осіб, які можуть постраждати від небезпечних дій, розміру можливої матеріальної шкоди тощо.
Місцем вчинення злочину є вибухонебезпечні підприємства або вибухонебезпечні цехи, тобто підприємства та цехи, функціонування яких пов'язане з постійною небезпекою (загрозою) вибуху. Під вибухом. звичайно розуміють процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу. Підприємством у ст. 273 КК розуміються виробничі установи, які: а) мають відокремлену територію, організаційну самостійність; б) займаються виробничою діяльністю - виготовленням чи ремонтом продукції виробничого призначення чи товарів народного споживання, добуванням корисних копалин, створенням сільськогосподарської продукції, наданням транспортних послуг тощо; в) на яких існує небезпека вибуху. Цех - це основний структурний підрозділ виробничого підприємства, до якого можуть бути віднесені не підприємства в цілому, а їх окремі складові (дільниці, відділення, склади, лабораторії), а також установки, обладнання та інші об'єкти, що знаходяться поза межами підприємства. Місцем вчинення передбаченого статтею 273 КК злочину, не можуть визнаватися об'єкти невиробничого призначення, наприклад, опалювальні котельні, бойлерні, паросилові цехи, трансформаторні підстанції тощо. Водночас порушення правил вибухобезпеки у виробничих підрозділах, які перебувають у складі військових частин, навчальних закладів чи наукових установ і які в установленому порядку віднесені до певної категорії вибухонебезпечності, охоплюється статтею 273 КК.
Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за цей злочин, тлумачення окремих термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 12 червня 2009 р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва".
Злочин є закінченим з моменту настання наслідків у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого (матеріальний склад).
Суб'єкт злочину - спеціальний. Це особа, зобов'язана дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережністю щодо наслідків. Власне порушення може бути умисним або необережним.
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 273 КК) є спричинення ним: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків.
Загибель людей - це випадки смерті однієї або кількох осіб. Інші тяжкі наслідки - це випадки заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній людині, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам, шкоди у великих розмірах підприємству, установі, організації чи громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць.
1. Поняття та види множинності злочинів. Відмінність множинності злочинів від триваючих, продовжуваних та складних (складених) злочинів
2. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК)
Білет № 46
1. Поняття, ознаки та види повторності злочинів. Правові наслідки повторності злочинів
2. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК). Відмінність від злочинів проти власності, що вчиняються з корисливих мотивів.
Білет № 47
1. Поняття, ознаки та види сукупності злочинів. Правові наслідки сукупності злочинів
2. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів (ст. 292)
Білет № 48