Кримінальне право України - Кузнецов В.В. - Білет № 64

1. Поняття покарання та його мета за кримінальним правом України. Система покарань та її кримінально-правове значення

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Метою покарання є кара, виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Передбачені чинним кримінальним законодавством окремі види покарань утворюють певну систему. Система покарань, установлена ст. 51 КК, і є тією юридичною базою, на якій ґрунтується діяльність судів із застосування покарань. Законодавець, визначаючи систему покарань, створює цим базу і для побудови санкцій у відповідних статтях Особливої частини КК, де передбачено види і межі покарань за окремі злочини. Система покарань покликана визначати однаковість у право-застосовній діяльності та згідно з цим бути важливим засобом забезпечення законності.

Під системою покарань прийнято розуміти встановлений кримінальним законом та обов'язковий для суду вичерпний перелік покарань, розташованих у певному порядку за ступенем їх суворості.

Система покарань містить такі види покарань: штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади чи провадити певну діяльність; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі (ст. 51 КК). Отже, КК передбачає 12 видів покарань.

Покарання класифікуються за порядком (способом) їх призначення; за суб'єктом, до якого застосовується покарання; за можливістю визначення строку покарання та ін. За порядком призначення покарань ст. 52 КК підрозділяє всі покарання на три групи: а) основні покарання; б) додаткові покарання; в) покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові.

Основні покарання - це покарання, що призначаються у виропі лише як самостійні покарання. До основних покарань закон відносить: громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі.

Додаткові покарання - це такі покарання, що призначаються лише на додаток до основних покарань і самостійно застосовуватися не можуть. До них ст. 52 КК відносить: конфіскацію майна, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Покарання, що можуть призначатись і як основні, і як додаткові - це позбавлення права обіймати певні посади або провадити певну діяльність і штраф.

2. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (ст. 361 КК)

Стаття складається з двох частин, які містять заборонювальні норми, та примітки. Родовий об'єкт злочину - врегульовані законодавством суспільні відносини, що забезпечують безпеку комп'ютерної інформації та нормальне функціонування ЕОМ (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку. Безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок обробки інформації в ЕОМ (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах чи мережах електрозв'язку. Предмет злочину:

1) ЕОМ (комп 'ютери) - це комплекси апаратно-програмних засобів, призначених для автоматизованого оброблення інформації в процесі вирішення обчислювальних та інформаційних завдань;

2) автоматизовані системи - це операційні системи (MS-DOS, Windows та ін.), які встановлюються на певній машині та за допомогою яких здійснюється її робота, а також різні автоматизовані системи (зокрема, системи управління), за допомогою котрих відбувається функціонування одного чи кількох комп'ютерів. Такі системи здійснюють автоматизовану обробку даних, до складу таких систем входять технічні засоби їх обробки (засоби обчислювальної техніки та зв'язку), а також методи й процедури, програмне забезпечення;

3) комп 'ютерні мережі - це сукупність комп'ютерів, програмних і технічних засобів, за допомогою яких забезпечується можливість доступу з одного комп'ютера до програмних або технічних засобів іншого комп'ютера (комп'ютерів) чи до інформації, що зберігається в системі іншого комп'ютера (комп'ютерів). Ці мережі передбачають спільне використання ресурсів обчислювальних центрів і забезпечують запуск загальних програм, які входять до комп'ютерних систем;

4) мережі електрозв'язку - це комплекс технічних засобів телекомунікапій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах;

5) комп 'ютерна інформація - це текстова, графічна чи будь-яка інша інформація (дані, відомості) про певні факти, події, предмети, явища, процеси, окремих осіб тощо, що існує в електронному вигляді, зберігається на відповідних носіях і може створюватися, змінюватися, оброблятися, використовуватися або змінюватися за допомогою ЕОМ (комп'ютера);

6) інформація, що передається мережами електрозв 'язку, - це будь-яка інформація (дані, відомості), подана у вигляді сигналів, знаків, звуків, зображень чи в інший спосіб (наприклад, телефонні розмови, телеграфні повідомлення, радіо- та телепередачі тощо), в тому числі й за допомогою комп'ютера, якщо вона передається від одного комп'ютера до іншого через мережі електрозв'язку.

З об'єктивної сторони злочин (ч. 1 ст. 361 КК) характеризується:

1) діянням - несанкціонованим втручанням у роботу ЕОМ (комп 'ютерів), автоматизованих систем, комп 'ютерних мережах чи мереж електрозв 'язку;

2) наслідками у вигляді витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або порушення встановленого порядку її маршрутизації;

3) причиновим зв'язком між діями та наслідками.

Несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ (комп 'ютерів), автоматизованих систем, комп 'ютерних мережах - це дії, що провадяться з порушенням встановленого законодавством порядку доступу до інформації, яка в них обробляється, пов'язані з подоланням програмних, технічних чи організаційних заходів захисту, а так само дії, що полягають в незаконному впливі на інформацію. Такі дії вчиняються через безпосереднє чи опосередковане (віддаленим доступом) проникнення до комп'ютерної інформації, з використанням різних програмних і технічних засобів (наприклад, злам паролів, кодів допуску тощо), які змінюють режим роботи ЕОМ (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж або ж повністю чи частково припиняють їх роботу без дозволу (згоди) відповідного власника або уповноважених ним осіб. Наслідками такого несанкціонованого втручання є витік, втрата, підробка, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації.

Несанкціоноване втручання в роботу мереж електрозв 'язку - це будь-які незаконні дії, здатні вплинути на роботу засобів телекомуні-кацій, що забезпечують здійснення інформаційного обміну (наслідками таких дій є порушення встановленого порядку маршрутизації інформації).

Витік інформації - результат дій порушника, внаслідок яких інформація стає відомою чи доступною суб'єктам, що не мають права доступу до неї. Втрата інформації - результат дій порушника, внаслідок яких інформація в автоматизованих системах перестає існувати для фізичних чи юридичних осіб, які мають право власності на неї в повному чи обмеженому обсязі. Підробка інформації - результат навмисних дій, внаслідок яких відбувається перекручення інформації (модифікація) інформації, що обробляється чи зберігається в автоматизованих системах. Блокування інформації - результат дій порушника, через що унеможливлюється (припиняється) санкціонований доступ до інформації в автоматизованих системах. Спотворення процесу обробки інформації - результат дій порушника, наслідком яких є зміна порядку (послідовності, алгоритму) чи змісту операції по обробці інформації (збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація), що здійснюються за допомогою технічних і програмних засобів, включаючи обмін по каналах передачі даних. Порушення встановленого порядку маршрутизації інформації - результат дій порушника, що призводять до зміни визначеного маршруту передавання чи приймання інформації каналами зв'язку.

Злочин є закінченим з моменту настання хоча б одного із зазначених наслідків: витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або порушення встановленого порядку її маршрутизації (матеріальний склад).

Суб'єкт злочину - загальний, тобто фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом (ставлення винного до наслідків злочину може характеризуватись як прямим, так і непрямим умислом).

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 361 КК) є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) заподіяння ним значної шкоди (згідно з приміткою до ст. 361 КК, значною шкодою у статтях 361-361-1, якщо вона полягає в завданні матеріальних збитків, є шкода, що в 100 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

З огляду на те, що в законі визначено тільки матеріальний вимір шкоди, суди можуть визнавати такою шкоду й нематеріального характеру: охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб - це як матеріальна шкода, так і шкода нематеріального характеру: порушення прав і свобод людини та громадянина, підрив авторитету і престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, створення обставин, які утруднюють установі, організації, підприємству здійснення основних функцій та ін.

Несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку може бути способом вчинення інших, найчастіше більш тяжких, злочинів. У таких випадках дії винного повинні кваліфікуватися за сукупністю злочинів - за ст. 361 і відповідною статтею КК, яка передбачає відповідальність за злочин, вчинений шляхом незаконного втручання в роботу ЕОМ (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку.