Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар - Тацій В.Я. - Стаття 48. Залучення захисника

1. Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається піц вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.

2. Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.

1. З метою забезпечення конституційної засади - забезпечення права на захист, підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні може бути залучений захисник. У тих випадках, коли договір укладається не безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим, а іншими особами, адвокат зобов'язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання йому правової допомоги цим адвокатом, якщо у представника відсутні повноваження на вибір адвоката на свій розсуд без погодження з клієнтом (ч. 2 ст. 18 Правил адвокатської етики). Закон не обмежує кількості захисників, котрі можуть бути залучені до захисту в досудовому провадженні, що ж стосується судового розгляду, ТО відповідно до ч. 3 ст. 46 КПК кількість захисників одного обвинуваченого одночасно не може бути більше п'яти (див. коментар до ст. 46 КПК).

За загальним правилом із захисником, залученим вищеназваними особами, має бути укладено письмовий договір (див. коментар до ст. 51 КПК).

У виняткових випадках, якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим, то такий договір може бути укладеним в усній формі та підлягає наступному письмовому оформленню (ч. 2 ст. ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; ч. 2 ст. 16 Правил адвокатської етики).

Приймаючи рішення про укладення договору, захисник на стадії прийняття доручення повинен дотримуватися принципів компетентності та добросовісності, законності, принципу неприпустимості представництва клієнтів із суперечливими інтересами (статті 20,22,23 Правил адвокатської етики).

За наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 47 КПК, ст. 28 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", захисник повинен відмовитися від укладання договору, пояснивши причини такої відмови.

У тих випадках, коли захисник відмовляється від укладення договору про надання правової допомоги, він зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору. Такий обов'язок є реалізацією принципу конфіденційності на етапі прийняття доручення клієнта.

З метою реалізації права на захист затриманих осіб, чи осіб, які тримаються під вартою, законодавець закріпив обов'язок слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду надати вищезазначеним особам допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника. Останнє положення має особливе значення для захисту прав особи, яка тримається в умовах інкомунікадо, оскільки спрямоване на прискорення отримання цією особою відповідної правової допомоги, що унеможливлює здійснення на неї незаконного тиску.

Згідно зі ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу та кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Реалізація цього конституційного положення зобов'язує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника. Такий обов'язок також є гарантією забезпечення права на правову допомогу, що має надаватися компетентною та неупередженою особою, яка не має будь-яких особистих інтересів у конкретному кримінальному провадженні, а діє виключно в інтересах підозрюваного, обвинуваченого.

2. Частина друга коментованої статті вказує, що за певних обставин, захисник може залучатися не тільки підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, а й слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням. Випадки та порядок залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням визначені статтями 49 та 53 КПК (див. коментар до вказаних статей).