1. Затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
2. У разі затримання на транспорті місцем затримання вважається територія району, на якій особа затримана.
3. У разі затримання особи на громадському транспорті, незапланована зупинка якого неможлива без зайвих труднощів, місцем затримання вважається територія району, на якій розташована найближча попутна зупинка громадського транспорту.
4. V разі затримання особи на авіаційному або морському транспорті під час здійснення рейсу за межі державного кордону України місцем затримання вважається порт у межах державного кордону України, в якому почався цей рейс.
5. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали.
6. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка загримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі
7. Якщо після затримання підозрюваного, обвинуваченого з'ясується, що він був затриманий на підставі ухвали про дозвіл на затримання, яка відкликана прокурором, підозрюваний, обвинувачений мас бути негайно звільнений уповноваженою службовою особою, під вартою якої вів тримається, якщо немає інших законних підстав для його подальшого затримання.
8. Службова особа здійснює затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов'язків і пов'язані з цим особистий обшук та огляд його речей тільки в присутності офіційних представників цього розвідувального органу.
1. Законодавець встановлює конкретний строк на виконання ухвали слідчого судді, суду про затримання з метою приводу. Так, протягом 36 годин з моменту затримання уповноважена службова особа органу безпеки, внутрішніх справ, органу, що здійснює нагляд за додержанням податкового законодавства, зобов'язана доставити затриманого до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Визначений законодавцем строк у 36 годин обумовлюється необхідністю найшвидшого доставлення до слідчого судді, суду, адже у даному випадку не потрібно суттєвих затрат робочого часу для внесення та розгляду клопотання про застосування до затриманої особи запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 206 КПК незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
З метою виконання зазначеної ухвали слідчого судді, суду, уповноважена службова особа перш за все здійснює ряд заходів, спрямованих на встановлення місця проживання чи можливого перебування особи, яку необхідно затримати.
Уповноважена службова особа, яка здійснює затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого кримінального правопорушення він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування, вимагати перевірки обгрунтованості затримання та інші процесуальні права.
Про затримання особи складається протокол, у якому зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим.
Після цього особа силою або через підкорення наказу уповноваженої службової особи доставляється до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про затримання з метою приводу.
У зв'язку з тим, що у протоколі повинно бути зазначене місце затримання, актуальним є визначення законодавцем загальних правил встановлення місця затримання.
2. Місце затримання у кримінальному провадженні мас важливе значення. Відповідно до ст. 192 КПК за загальним правилом прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. У випадках, якщо у строк не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання особи неможливо звернутися до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана.
Так, лід час затримання особи, яка перебуває у приватному чи службовому транспорті, місцем затримання буде вважатись територія того району, на якій особа затримана.
3. Якщо затримання здійснюється у громадському транспорті, необхідно докласти зусиль для термінової його зупинки, щоб залишити салон транспортного засобу. Якщо це неможливо - дочекатись найближчої попутної зупинки. У такому разі місцем затримання визначається територія, на якій уповноважена службова особа разом із затриманою особою залишили салон транспортного засобу.
4. Особливістю визначення місця затримання на авіаційному або морському транспорті під час здійснення рейсу за межі державного кордону України є те, що наступна попутна зупинка згідно з графіком руху може бути здійснена за межами юрисдикції правоохоронних органів нашої держави. У зв'язку із цим законодавець вирішив вважати місцем затримання у такій ситуації порт у межах державного кордону України, у якому розпочався рейс.
5. Відповідно до ч. 5 коментованої статті службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання, здійснила затримання особи, зобов'язана негайно (у будь-якому разі не пізніше моменту доставлення до органу досудового розслідування) вручити такій особі копію ухвали про дозвіл на затримання. Про отримання затриманим вказаної копії складається протокол.
6. У частині 6 коментованої статті наголошується на необхідності негайно повідомити (шляхом надіслання повідомлення з дотриманням вимог ст. 112 КПК) про затримання слідчого, прокурора, який ініціював обрання даного тимчасового запобіжного заходу. Оперативність інформування у такому випадку досягається завдяки надісланню повідомлення електронною поштою, факсимільним зв'язком, телеграмою тощо. Після цього уповноважена службова особа складає рапорт, у якому відображає хід виконання ухвали слідчого судді, суду.
7. При затриманні особи уповноважена службова особа в обов'язковому порядку повинна перевірити, чи не відкликана ухвала про дозвіл на затримання прокурором. У випадку підтвердження таких даних та відсутності інших законних підстав для подальшого затримання, затриманий має бути негайно звільнений уповноваженою службовою особою, під вартою якої він тримається.
8. Окремо законодавцем звертається увага на особливості затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов'язків. Головною умовою в цьому випадку, якої необхідно дотриматися, є присутність офіційних представників даного розвідувального органу. Лише за умови їх присутності уповноважена службова особа має право провести обшук та огляд речей затриманого співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов'язків. Для забезпечення присутності цих представників у разі затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків уповноважена службова особа, що здійснює затримання, зобов'язана негайно повідомити про це відповідний розвідувальний орган.
Стаття 193. Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
Стаття 194. Застосування запобіжного заходу
Стаття 195. Застосування електронних засобів контролю
Стаття 196. Ухвала про застосування запобіжних заходів
Стаття 197. Строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою
Стаття 198. Значення висновків, що містяться в ухвалі про застосування запобіжних заходів
Стаття 199. Порядок продовження строку тримання під вартою
Стаття 200. Клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу
Стаття 201. Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу