Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар - Тацій В.Я. - Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

2. Скарга повертається, якщо:

1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;

2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді;

3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

3. Копія узвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

4. Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

5. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

6. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

7. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

1. Стаття 304 КПК регламентує різні процесуальні інститути: строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова у відкритті провадження. Оскільки ці положення мають споріднений характер і пов'язані між собою, можна вважати, що їх об'єднання в одній статті є виправданим.

Стаття, що коментується, також має на меті оптимізацію кримінального процесу в частині оскарження рішень слідчого чи прокурора, оскільки обмежує право оскарження певними часовими рамками, визначає підстави для повернення скарги та відмови у відкритті по ній провадження.

Частиною 1 статті встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Зазначена норма передбачає вісім випадків такого оскарження. Таким чином цей строк не поширюється на вирішення скарг щодо інших рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора (ч. 2 ст. 303 КПК), які розглядаються під час підготовчого провадження згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Згідно з ч. 1 ст. 110 КПК процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, а ч. 3 цієї статті визначає, що рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Тому це положення стосується саме рішень зазначених службових осіб сторони обвинувачення, а їх дії чи бездіяльність мають бути оскарженні протягом десяти днів з моменту вчинення.

У даному разі законодавець пов'язує початок строку оскарження саме з днем отримання копії відповідної постанови, не згадуючи про спосіб її одержання. Однак із огляду на положення ст. 111 КПК, згідно з якими про прийняте процесуальне рішення слідчий чи прокурор має повідомити певного учасника кримінального провадження, уявляється, що він повинен стримати копію постанови після його повідомлення про це як процесуальної дії. Відповідно до ч. 3 цієї статті повідомлення здійснюється у випадках, передбачених КПК.

У випадках, коли слідчий чи прокурор не повідомив про винесену постанову певного учасника процесу, останній може звернутися до них з відповідним клопотанням, а одержавши копію рішення, оскаржити його протягом десяти днів. Якщо слідчий, прокурор взагалі не надішлють винесеної постанови учаснику провадження, він може оскаржити це як бездіяльність.

2. У частині 2 ст. 304 обумовлюються підстави для повернення скарги:

1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;

2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді;

3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Перелік осіб, які вправі оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора відповідно до предмета оскарження, міститься у ч. 1 ст. 303 КПК Скарги з інших питань, які розглядаються під час підготовчого провадження, подаються відповідними учасниками такого провадження.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, з урахуванням вимог статей32 і 33 цього Кодексу щодо територіальної та інстанційної підсудності.

Частиною 1 цієї статті встановлено строк - 10 днів. Згідно зі ст. 115 КПК при обчисленні строку днями не береться до уваги той день, від якого починається строк. Строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Якщо відповідну дію належить вчинити в суді, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.

Поновлення процесуального строку за ст. 117 КПК здійснюється, якщо вів пропущений із поважних причин.

3. Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Таким чином, на відміну від повернення скарги для відмови у відкритті провадження по ній існує тільки одна підстава - коли вона не підлягає оскарженню.

4. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, що можуть бути предметом оскарження, визначено у ч. 1 ст. 303 КПК. Однак у даному випадку існує певна невизначеність щодо "інших" рішень, дій чи бездіяльності зазначених осіб, які розглядаються під час підготовчого провадження. Адже в цьому разі предмет оскарження, по суті, не обмежується. Можна припустити, що законодавець мав на увазі порядок, згідно з яким відмова у відкритті провадження стосується тільки скарг, які розглядаються.

5. Копії ухвал про повернення скарги та про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилаються особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

6. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до гл. 31 КПК.

7. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК. Отже, при відмові у відкритті провадження повторне звернення до суду не передбачається.