1. Якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суп проводить підготовку до судового розгляду.
2.3 метою підготовки до судового розгляду суд:
1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;
2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;
3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;
4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів;
5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
3. Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
1. Уразі якщо під час підготовчого судового засідання не буде встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пп. 1-4 ч. 4 ст. 314 КПК, суд переходить до вирішення питань, пов'язаних із підготовкою до судового розгляду, оскільки ефективність стадії судового розгляду кримінального провадження значною мірою залежить від повноти, всебічності та ретельності підготовки до такого розгляду.
2. Для реалізації мети підготовчого провадження, яка полягає у створенні всіх необхідних умов для забезпечення справедливого, неупередженого, правильного та своєчасного судового розгляду кримінального провадження, суд:
1) визначає дату та місце проведення судового розгляду, ураховуючи складність кримінального провадження, обсяг необхідних підготовчих дій для його проведення, можливості вирішення клопотань, заявлених учасниками судового провадження, тощо. Судове засідання згідно з ч. З ст. 318 КПК має відбуватися у спеціально обладнаному приміщенні-залі судових засідань. Тому суд, визначаючи місце проведення судового розгляду, повинен ураховувати кількість учасників судового провадження, здійснення судового провадження у режимі відеоконференції тощо;
2) відповідно до загальних засад кримінального провадження визначає порядок розгляду кримінального провадження, зокрема з'ясовує, чи є підстави для здійснення судового розгляду кримінального провадження в закритому судовому засіданні та чи приймав слідчий суддя рішення (постановляв ухвалу) під час досудового розслідування про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні. Слід зауважити, що згідно з ч. 2 ст. 27 КПК кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито, крім деяких випадків, коли суд може (тобто має право, а не зобов'язаний) прийняти рішення про розгляд справи в закритому засіданні. До таких випадків закон відносить: розгляд справи, у якій обвинуваченим є неповнолітній, або справи про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; необхідність забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, або запобігання розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставини, які принижують гідність особи; якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді. Суд, ґрунтуючись на матеріалах кримінального провадження, беручи до уваги клопотання, заявлені учасниками кримінального провадження (наприклад, про визнання цивільним позивачем), особу обвинуваченого, визначає коло учасників судового провадження, за необхідності залучає відповідного перекладача (сурдоперекладача);
4) розглядає клопотання учасників судового провадження про:
здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, зокрема свідків обвинувачення та захисту. Відповідно до ч. 7 ст. 101 КПК для допиту під час судового розгляду може бути викликаний експерт за клопотанням однієї із сторін або ж судом за власною ініціативою (ч. 1 ст. 356 КПК) для роз'яснення чи доповнення ним свого висновку. Крім того, для допиту малолітнього або неповнолітнього (за розсудом суду) свідка чи потерпілого відповідно до ч. 1 ст. 354 КПК викликаються законний представник, педагог чи психолог, а за необхідності - лікар. Для допиту неповнолітнього обвинуваченого, який не досяг шістнадцятирічного віку або якщо його визнано розумово відсталим, згідно з ч. 1 ст. 491 КПК, за рішенням суду або за клопотанням захисника викликаються законний представник, педагог чи психолог, а за необхідності - лікар;
витребування певних речей чи документів. Якщо у сторін при отриманні певних речей чи матеріалів (доказів) виникають труднощі, суд, призначаючи справу до судового розгляду під час підготовчого судового засідання, у разі задоволення клопотань про дослідження цих речей чи матеріалів повинен сприяти учасникам судового провадження в їх витребуванні шляхом надання відповідних запитів, судових доручень тощо. Зазначимо, що відповідно до частин 2, 3 ст. 93 КПК сторони та потерпілий збирають докази шляхом витребування та отримання їх від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб. Це можуть бути речі, документи, відомості, висновки експертів, акти перевірок тощо.
Відхилення судом клопотань учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій на підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 410 КПК визнається неповнотою судового розгляду та є підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції;
5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду. До їх переліку слід віднести:
забезпечення участі захисника для здійснення захисту за призначенням у випадках та у порядку, передбаченому ст. 49 КПК, та відповідно до положень Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої постановою ВР України від 10 листопада 1994 р. № 240/94-ВР (із змінами та доповненнями). Про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням суд постановляє ухвалу;
визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача або представником потерпілого, цивільного позивача і відповідача, якщо рішення про це не було прийнято під час досудового розслідування;
визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов останнім не був заявлений під час досудового розслідування. Також суд за клопотанням цивільного позивача для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили може відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК вирішити питання про накладення арешту на майно, якщо таких заходів не було вжито раніше. Про задоволення клопотання суд у порядку, визначеному статтями 172-173 КПК, постановляє ухвалу. У такому ж порядку розглядається клопотання прокурора про накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна (див. коментар до статей 170-173 КПК);
у разі подання клопотання обвинуваченим у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Таким же чином вирішується питання у кримінальному провадженні стосовно кількох обвинувачених - судове провадження проводитиметься судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд. У випадку заявлення клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних другий професійний суддя, окрім головуючого, згідно з ч. 6 ст. 9 КПК визначається автоматизованою системою документообігу суду зі складу колегії суддів, яка здійснювала підготовче провадження. Присяжні в кількості семи осіб відповідно до ч. 1 ст. 385 КПК також визначаються автоматизованою системою документообігу суду;
формування списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання тощо.
Під час підготовчого провадження суд не вирішує питання про визнання доказів недопустимими. Це питання відповідно до ст. 89 КПК вирішується судом під час судового розгляду.
3. У разі надходження від учасників судового провадження клопотань про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, перелік яких визначено ч. 2 ст. 131 КПК, суд розглядає їх відповідно до правил, передбачених статтями 131-213 КПК, з урахуванням положень пп. З, 4 ст. 5 КЗПЛ та практики ЄСПЛ.
Наприклад, у разі надходження від сторони кримінального провадження клопотання про обрання такого заходу забезпечення, як тимчасовий доступ до речей та документів, суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 163 КПК, перевіривши наявність достатніх підстав для того, щоб вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; а також врахувавши причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування, постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до таких речей та документів. Суд також може постановити ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, при умові, що сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання, крім вищезазначених обставин, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ до таких речей та документів здійснюється згідно з ч. 6 ст. 163 КПК у порядку, визначеному законом (див. коментар до ст. 163 КПК).
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний обвинуваченому. При цьому слід звернути увагу, що при вирішенні питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, заміну менш суворого запобіжного заходу на взяття під варту чи зміну запобіжного заходу на інший менш суворий запобіжний захід явка обвинуваченого та його захисника у підготовче судове засідання визнається обов'язковою. Суд із урахуванням думки інших присутніх учасників підготовчого судового засідання вирішує питання про обрання, доцільність зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжного заходу, обраного обвинуваченому з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК, та обставин кримінального провадження. За відсутності зазначених клопотань від сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим та відповідно обраний запобіжний захід щодо обвинуваченої особи незмінним.
Стаття 317. Матеріали кримінального провадження (кримінальна справа) та право на ознайомлення з ними
ГЛАВА 28. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД
1. Загальні положення судового розгляду
Стаття 318. Строки і загальний порядок судового розгляду
Стаття 319. Незмінність складу суду
Стаття 320. Запасний суддя
Стаття 321. Головуючий у судовому засіданні
Стаття 322. Безперервність супового розгляду
Стаття 323. Наслідки неприбуття обвинуваченого