Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В.Я. - Стаття 343. Повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами

1. Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання.

1. Секретар судового засідання, після відкриття головуючим судового засідання, повідомляє присутніх про здійснення повного фіксування судового провадження, а також про умови його фіксування. Згідно з ч. 1 ст. 103 КПК формами фіксування кримінального провадження є: а) протокол; б) носій інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, та в) журнал судового засідання. При цьому під час судового провадження відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу (у випадку неприбуття учасників судового провадження або якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК таке фіксування не здійснюється) та відповідно до ч. 1 ст. 108 КПК ведеться журнал судового засідання.

Порядок фіксування судового провадження визначений КПК та іншими нормативно-правовими актами, зокрема наказом Державної судової адміністрації України від 21 липня 2005 р. "Про затвердження інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами". Фіксуванням судового провадження технічними засобами згідно з п. 2.2.1 зазначеного наказу є ведення технічного запису судового засідання за допомогою комплексу з фіксування судового процесу, що включає в себе створення аудіофонограми судового засідання. Носієм, на якому фіксується технічний запис, може бути магнітний диск, диск для лазерних систем зчитування тощо.

Контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами відповідно до п. З ч. 1 ст. 73 КПК здійснює секретар судового засідання, який, крім іншого, веде журнал судового засідання. Повне фіксування технічними засобами судового розгляду здійснюється секретарем судового засідання з моменту відкриття судового засідання. У окремих випадках, на розсуд головуючого, повне фіксування технічними засобами судового розгляду може проводитись судовим розпорядником або іншим працівником апарату Суду.

Зазначимо, що незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, коли воно є обов'язковим (тобто у всіх випадках, якщо присутні учасники судового провадження), тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними (ч. 6 ст. 107 КПК). Відсутність у матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суці першої чи апеляційної інстанції, визнається згідно з п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та є підставою для безумовного скасування оскаржуваного судового рішення.

Стаття 344. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу

1. Після виконання зазначених у статтях 342 та 343 цього Кодексу дій головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він призначений, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз'яснює учасникам судового провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.

2. Питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81 цього Кодексу.

1. Після відкриття головуючим судового засідання, перевірки явки учасників судового провадження та повідомлення секретарем судового засідання про здійснення повного фіксування судового розгляду головуючий:

1) оголошує склад суду, прізвище запасного судді (у разі його призначення), прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання.

Кримінальне провадження у суді першої інстанції відповідно до ст. 31 КПК здійснюється професійним суддею одноособово або відповідно до частин 2, 3, 9 цієї ж етапі колегіально (за винятком кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру - судовий розгляд, клопотання про застосування яких згідно зі ст. 512 КПК здійснюється лише одноособово). При цьому визначення судді (колегії суддів) відповідно до ст. 35 КПК здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів кримінального провадження з обов'язковим врахуванням положень статей 75,76 КПК (обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні).

Запасний суддя в разі необхідності (зокрема, у випадку складності кримінального провадження, зумовленого багатоепізодністю, наявністю кількох обвинувачених чи потерпілих тощо) може призначатися судом, що здійснює судове провадження одночасно з прийняттям рішення про призначення підготовчого судового засідання.

Необхідно зауважити, що якщо обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, на етапі підготовчого судового провадження скористався своїм правом, передбаченим ст. 384 КПК щодо розгляду кримінального провадження судом присяжних, головуючий оголошує присутнім про те, що у зв'язку із заявленим таким обвинуваченим клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних, яке було задоволено ухвалою суду, судовий розгляд проводитиметься судом присяжних (двома професійними суддями та трьома присяжними). Після чого головуючий називає прізвища суддів, які входять до складу суду присяжних та прізвища семи присяжних, визначених відповідно до ч. 1 ст. 385 КПК автоматизованою системою документообігу суду, з числа яких у порядку, передбаченому ст. 387 КПК, необхідно здійснити відбір трьох основних та двох запасних присяжних;

2) роз'яснює учасникам судового провадження право відводу (заявлення самовідводу чи відводу судді, запасного судді, присяжного та запасного присяжного, прокурора, захисника, представника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК).

При цьому для реалізації учасниками свого права на відвід присяжних та присяжними на самовідвід, у разі здійснення судового провадження судом присяжних, головуючий повідомляє присяжним (з числа яких проводиться відбір), яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із семи присяжних має право заявити самовідвід, указавши причину неможливості його участі в судовому розгляді. Крім того, головуючий з'ясовує, чи не має підстав, передбачених КПК чи законом, які перешкоджають залученню громадянина як присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами. Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, з дозволу головуючого прокурор, потерпілий, обвинувачений можуть ставити присяжним запитання;

3) почергово з'ясовує в учасників судового провадження, чи заявляють вони кому-небудь відвід. Якщо ж ніхто з учасників не заявив відводу, то головуючий переходить до наступної процесуальної дії судового розгляду або ж у випадку здійснення відбору присяжних (за відсутності відводів та самовідводів) надає розпорядження про визначення трьох основних та двох запасних присяжних з числа семи представлених на засіданні, автоматизованою системою документообігу суду. У разі заявлення клопотання про відвід таке питання вирішується судом відповідно до положень КПК.

2. Питання про відвід вирішується судом у порядку, визначеному статтями 75-81 КПК. За наявності підстав для відводу, передбачених статтями 75-79 КПК, відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання, а, на нашу думку, ще й запасний суддя та запасний присяжний зобов'язані заявити самовідвід. З цих же підстав їм може бути заявлено мотивований відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Зазначимо, що заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду, після його початку заява про відвід також може бути поданою, але лише у тому разі, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

У разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, розгляд такої заяви чи клопотання здійснює інший суддя цього суду, який визначається згідно з ч. 3 ст. 35 КПК автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідної заяви чи клопотання. Якщо ж відвід заявлено одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Відвід присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, експерту, спеціалісту, перекладачеві, секретарю судового засідання, а також запасному судді та запасному присяжному вирішує в нарадчій кімнаті суд, який здійснює судове провадження, заслухавши перед цим думку особи, якій заявлено відвід (якщо вона бажає дати пояснення), інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відвід присяжному (запасному присяжному) на етапі їх відбору для здійснення судового розгляду судом присяжних, а також інші питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження та із самовідводом, згідно з ч. 5 ст. 387 КПК вирішується ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли такий вихід буде визнаним судом необхідним (наприклад, якщо підставою для відводу послужила інформація, підкріплена фото-, аудіо -, відеоматеріалами про перебування присяжного із однією із сторін кримінального провадження у близьких стосунках).

У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід): судді, який здійснює судове провадження одноособово, - справа розглядається у тому самому суді іншим суддею; одного чи кількох суддів із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів - справа розглядається у тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів, які визначаються у встановленому ч. З ст. 35 КПК порядку.

У разі задоволення заяви про відвід: прокурора - керівник органу прокуратури має призначити іншого прокурора; експерта, спеціаліста або перекладача - до кримінального провадження залучаються інші учасники у строк, визначений в ухвалі суду; захисника, представника - суд має роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу їх право запросити іншого захисника, представника та надає їм для цього не менше сімдесяти двох годин (під час судового провадження). Якщо ж підозрюваним, обвинуваченим у кримінальному провадженні, в якому залучення захисника згідно з процесуальним законом чи за рішенням суду є обов'язковим, протягом цього часу не було запрошено іншого захисника, суд самостійно залучає захисника за призначенням.

У разі задоволення заяви про відвід: присяжному чи запасному присяжному на етапі відбору основного та запасного складу присяжних, якщо в результаті заявлених відводів (самовідводів) присяжних залишилося менше необхідної для участі у судовому розгляді кількості, головуючий надає вказівку секретарю судового засідання про здійснення додаткового виклику присяжних (зазначимо, що відбір присяжних згідно з ч. 8 ст. 387 КПК здійснюється почергово - спочатку основного складу, а потім запасного складу присяжних); присяжному під час судового розгляду - суд постановляє ухвалу про заміну відведеного присяжного запасним присяжним.

Після закінчення відбору присяжних головуючий відповідно до ст. 388 КПК приводить їх до присяги (див. коментар до ст. 388 КПК).