Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В.Я. - Стаття 346. Заборона присутності свідків у залі судового засідання

1. Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені цим Кодексом.

2. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам'яткою головуючий з'ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов'язки і у разі необхідності роз'яснює їх.

1. Після вирішення питання відводу (самовідводу) учасників кримінального провадження судовий розпорядник, а за його відсутності секретар судового засідання роздає усім учасникам судового провадження пам'ятку про їх права та обов'язки, яка у подальшому зберігається у них, а головуючий надає учасникам судового провадження час для ознайомлення з її змістом. Пам'ятка має містити, з огляду на процесуальний статус учасника судового провадження, визначені КПК його права та обов'язки, які він має у кримінальному провадженні в суді першої інстанції.

2. У першу чергу розпорядник вручає пам'ятку обвинуваченому, а якщо їх декілька, то кожному обвинуваченому окремо, захиснику (захисникам), потім потерпілому, його представникові, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві, представнику цивільного позивача та цивільного відповідача, свідку (свідкам кожному окремо) і його адвокатові, а також перекладачеві, спеціалісту та експертові.

Якщо обвинувачений (підозрюваний), потерпілий, цивільний позивач чи цивільний відповідач є неповнолітньою особою або особою, яка визнана у встановленому законом порядку недієздатною, то вона надається його законному представникові разом із пам'яткою про права та обов'язки законного представника обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача.

Після спливу відведеного головуючим часу для ознайомлення учасників судового провадження із пам'яткою про їх права та обов'язки головуючий запитує, чи зрозумілі сторонам та іншим учасникам судового провадження їхні права та обов'язки та у разі необхідності, за наявності питань щодо змісту пам'ятки, додатково роз'яснює їх.

Стаття 346. Заборона присутності свідків у залі судового засідання

1. Перед початком судового розгляду головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання.

2. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувалися між собою.

1. Процесуальною дією, якою закінчується підготовча частина судового розгляду кримінального провадження, є видалення свідків із зали судового засідання, яке здійснюється судовим розпорядником за розпорядженням головуючого.

Видалення свідків із зали судового засідання необхідно для уникнення впливу на їх свідомість та подальші їхні показання оголошення прокурором обвинувального акта, надання обвинуваченим показань щодо змісту обвинувачення та відповідей на поставлені йому сторонами кримінального провадження запитання. Отримана ними внаслідок цього інформація може стати підставою для зміни показань.

2. Судовий розпорядник вживає всіх заходів, щоб свідки, які ще не були допитані, не спілкувалися з допитаними свідками, якщо перші після допиту залишили залу судового засідання. На вимогу суду відповідно до ч. 15 ст. 352 КПК допитаний свідок може бути залишений у залі судового засідання.

Стаття 347. Початок судового розгляду

1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду.

2. Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі.

3. Якщо в кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності - головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про її оголошення в повному обсязі.

1. Після закінчення підготовчої частини судового розгляду головуючий оголошує присутнім про початок судового розгляду, тобто переходить до з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами.

2. Судовий розгляд розпочинається з оголошення прокурором обвинувального акта. Перед початком оголошення головуючий надає слово прокуророві, який, у свою чергу, зазначає, що ним буде проголошено короткий зміст обвинувального акта (виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які, на думку прокурора, є встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, наявність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання). Якщо ж хтось з учасників судового провадження заявить клопотання про оголошення його повного тексту, прокурор оголошує обвинувальний акт у повному обсязі. Якщо у кримінальному провадженні декілька обвинувачених, прокурор оголошує обвинувальний акт щодо кожного з них, при цьому короткий чи повний їх виклад залежить також від заявлених клопотань учасників.

3. Після виступу прокурора головуючим судового засідання надається слово, за умови, що в кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, цивільному позивачеві (фізичній особі, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридичній особі, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому КПК, пред'явила цивільний позов) або його представнику (за бажанням цивільного позивача або в разі його відсутності чи якщо цивільним позивачем є юридична особа, яка делегувала представляти її інтереси представникові) чи законному представнику, якщо потерпілим (цивільним позивачем) є неповнолітня особа або особа, яка визнана у встановленому законом порядку недієздатною). У разі відсутності зазначених осіб: а) у випадку, якщо від цивільного позивача надійшло клопотання про розгляд цивільного позову за його відсутності; б) якщо обвинувачений, цивільний відповідач повністю визнав пред'явлений позов, головуючий вправі особисто оголосити цивільний позов та розглядати його без їх участь Повний чи короткий виклад позовної заяви залежить від наявності заявлених клопотань учасників судового провадження про її виклад у повному обсязі. За відсутності таких клопотань оголошується короткий зміст позовної заяви.

Питання цивільного позову врегульовані статтями 128 та 129 КПК. Цивільний позов може бути пред'явлений лише до початку судового розгляду. Після пред'явлення цивільного позову суд постановляє рішення про визнання особи цивільним позивачем та допускає його до участі у провадженні. За дорученням цивільного позивача його інтереси під час судового розгляду може представляти його представник, про що суд також має постановити відповідне судове рішення. У разі якщо цивільним позивачем є неповнолітня особа або особа, визначена в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, їх процесуальними правами користується законний представник (див. коментар до статей 62-64 КПК).