Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В.Я. - Стаття 354. Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого

1. Допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності - лікаря.

2. Свідку, який не досяг шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.

3. До початку допиту законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми під час допиту, а також право протестувати проти запитань та ставити запитання. Головуючий має право відвести поставлене питання.

4. У випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин та/ або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження).

5. Допит малолітнього або неповнолітнього потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених цією статтею.

1. Коментована стаття з огляду на правовий статус малолітньої та неповнолітньої особи визначає особливості допиту такого свідка та потерпілого. При цьому малолітньою особою згідно з п. 11 ч. 1 ст. З КПК є дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, а неповнолітньою - малолітня особа, а також дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (п. 12 ч. 1 ст. З КПК). Аналогічні визначення містяться й у статтях 31, 32 ЦК.

Слід зазначити, що міжнародне право оперує терміном "дитина", не використовує поняття "неповнолітня особа" та не виокремлює з їх переліку малолітніх. У той же час з положень ст. 1 Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої постановою ВР УРСР № 789-ХП від 27 лютого 1991 р., відповідно до якої дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше (в розумінні вітчизняного закону-не набула повної процесуальної дієздатності внаслідок реєстрації шлюбу, народження дитини чи за рішенням суду набула повної дієздатності), випливає, що надане Конвенцією визначення терміна "дитина" є аналогічним вжитому у вітчизняному праві поняттю "неповнолітня особа".

З огляду на викладене, керуючись нормами вітчизняного та міжнародного законодавства, положення коментованої статті не поширюються на особу, яка хоча й не досягла вісімнадцятирічного віку, але внаслідок настання певних юридичних фактів (реєстрації шлюбу, народження дитини, надання за рішенням суду повної дієздатності) набула повної процесуальної дієздатності, тобто здатності своїми діями набувати, самостійно здійснювати права і виконувати обов'язки, розпоряджатися належними їй правами та нести відповідальність за свої діяння. Якщо вік особи невідомий або в суду виникають сумніви, що свідок чи потерпілий є повнолітнім, суд має зупинити судовий розгляд та звернутися до експерта для проведення експертизи щодо встановлення віку особи, яка підлягає допиту як свідок чи потерпілий. За результатами експертизи, з огляду на її висновки, суд визначає подальший порядок ведення процесуальних дій з особою.

Неповнолітньому як вітчизняним, так і міжнародним законодавством надано безліч прав та додаткових гарантій. Так, відповідно до ст. 12 Конвенції ООН про права дитини дитина має право бути заслуханою в ході будь-якого судового розгляду, що стосується її безпосередньо, або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Однією з таких норм є ст. 354 КПК, відповідно до положень частини першої якої допит малолітнього свідка та потерпілого і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка і потерпілого проводиться в присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності - лікаря.

Допит малолітнього свідка та потерпілого, на відміну від неповнолітнього, проводиться обов'язково в присутності: а) законного представника (одного із батьків (усиновлювачів), а в разі їх відсутності - опікунів чи піклувальників, інших повнолітніх близьких родичів чи членів сім'ї, або представника органів опіки і піклування, установи і організації, під опікою чи піклуванням яких перебуває малолітній чи неповнолітній). Слід звернути увагу, що у разі, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, а також потерпілого, суд за клопотанням самого малолітнього (неповнолітнього) чи з власної ініціативи вправі обмежити його участь у проведенні цієї процесуальної дії, усунути його від участі у судовому провадженні та залучити замість нього іншого законного представника; б) педагога чи психолога. При цьому для створення сприятливої обстановки, комфорту та захищеності запрошується той педагог, який безпосередньо знає та навчає допитуваного. За участю психолога допит малолітнього (неповнолітнього) свідка, потерпілого проводиться в разі, якщо внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, свідком (очевидцем) якого він був, малолітньому завдано певних моральних страждань - таких, що призвели до тимчасового хворобливого стану (стрес, постійне перебування у стані страху тощо); в) у разі необхідності - лікаря. Лікар залучається для проведення допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка чи потерпілого, якщо за наслідками вчиненого кримінального правопорушення, свідком (потерпілим) якого він був, у останнього виникли тимчасові розлади психічної діяльності чи фізичні розлади здоров'я.

2. На початку допиту свідка та потерпілого, що не досяг шістнадцятирічного віку, головуючий, установивши його особу, роз'яснює йому обов'язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджаючи його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги. Така вимога закону не стосується свідка, який досяг шістнадцятирічного віку. Крім того, зазначимо, що неповнолітній потерпілий, який досяг шістнадцятирічного віку, не несе відповідальності за відмову давати показання, оскільки можливість відмовитись від давання показань згідно з п. 6 ч. 1 ст. 56 КПК є його правом, у той же час він несе кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань (ст. 384 КК) та відповідно до загальних засад головуючий самостійно чи судовий розпорядник за його розпорядженням приводить такого потерпілого до присяги.

3. До початку допиту малолітнього, неповнолітнього свідка чи потерпілого суд має встановити особу законного представника, педагога, психолога, лікаря (якщо суд визнав за необхідне його присутність), перевірити документи, що посвідчують їхню особу, а також факт спорідненості зі свідком, потерпілим - для законних представників, компетентність - для педагога, психолога, лікаря, а також роз'яснити їм їх обов'язок бути присутнім під час допиту свідка, право заперечувати (протестувати) проти запитань, які будуть ставитися неповнолітньому, та особисто ставити йому запитання. Крім того, головуючий для уникнення негативного впливу на малолітнього, неповнолітнього свідка, потерпілого має також контролювати хід допиту, вправі відвести (зняти) питання, яке принижує честь або гідність неповнолітнього, або не стосується кримінального провадження, а особі, яка допитує, зробити зауваження. Допит малолітнього, неповнолітнього свідка проводиться у порядку, передбаченому ст. 352 КПК, а потерпілого-у порядку ст. 353 КПК з урахуванням особливостей, визначених коментованою статтею, та не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день (ч. 2 ст. 226 КПК). Слід враховувати, що згідно з абз. 4 ч. 9 ст. 224 КПК не може бути проведений одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом із підозрюваним у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Під час допиту малолітнього та неповнолітнього свідка, потерпілого необхідно бути дуже обережним у поведінці та тактиці самого проведення допиту. Порядок ведення допиту залежить від процесуального статусу особи (потерпілого чи свідка), його психічного та розумового розвитку та стану здоров'я особи. Особливо обачливим потрібно бути до малолітнього, неповнолітнього, який став потерпілим від злочину, що передбачений розд. IV Особливої частини КК "Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи". Такі допити потрібно проводити у закритому судовому засіданні, за відсутності учасників судового процесу, присутність яких могла б негативно впливати на допитуваного, або з використанням відеоконференції. Причому за обов'язковою участю психолога та законного представника, на розсуд суду - лікаря.

При проведенні допиту малолітнього чи неповнолітнього свідка, потерпілого необхідно враховувати, що на їх суб'єктивну думку впливають точки зору дорослих, що може призвести до неправильної оцінки всіх істотних обставин кримінального провадження. Важливо також отримати якомога повнішу інформацію про неповнолітнього свідка, потерпілого, а саме: про його стосунки з однолітками, коло спілкування, інтереси, рівень навчання тощо.

4. У випадках коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження).

5. Допит малолітнього, неповнолітнього свідка чи потерпілого згідно з частинами 4-5 коментованої статті може проводитися з використанням відеоконференції, якщо проведення допиту в такому режимі вимагають інтереси кримінального провадження (для об'єктивного з'ясування обставин) або безпека неповнолітнього (для уникнення тиску з боку учасників кримінального провадження, обвинуваченого чи інших негативних наслідків для допитуваного). У такому випадку суд може ухвалити рішення (постановити мотивовану ухвалу) про здійснення процесуальної дії у режимі відеоконференції незалежно від того, чи заперечують проти цього сторони кримінального провадження або потерпілий, за власною ініціативою чи за клопотанням самого малолітнього, неповнолітнього свідка (потерпілого), його захисника, законного представника або іншого учасника судового провадження. Допит у режимі відеоконференції здійснюється у порядку, передбаченому ст. 336 КПК (див. коментар до ст. 336 КПК).