Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В.Я. - Стаття 387. Відбір присяжних у суді

1. Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

2. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних мас право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.

3. Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених цим Кодексом або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за & усними чи письмовими заявами.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

4. Кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.

5. Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов'язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним.

6. Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п'ятою цієї статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.

7. Якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п'ятій цієї статті, присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.

8. Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.

9. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.

10. Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.

1. Судове засідання розпочинається із процедури відбору присяжних до суду присяжних із тих семи осіб, яких шляхом вибірки визначила автоматизована система документообігу суду.

2. Насамперед головуючий роз'яснює особам, що з'явилися в судове засідання для участі у суді присяжних, їх права та обов'язки, визначені ст. 386 КПК, умови їх участі у судовому розгляді, передбачені ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" та роз'яснює можливість звільнення їх від виконання обов'язків присяжного.

3. Згідно зі ст. 60 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" особа, яка не може бути включена до списку присяжних, але включена до нього, звільняється від виконання обов'язків присяжного головою відповідного суду. Він також звільняє від виконання обов'язків присяжного тих осіб, які подадуть до суду відповідну заяву з проханням про це до початку судового розгляду, за наявності поважних причин. Зокрема, звільняються особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім'ї похилого віку; керівники та заступники керівників органів місцевого самоврядування; особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя; інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.

Однак, якщо особи заявили про своє бажання звільнитися від виконання обов'язків присяжного після відкриття судового засідання, то питання їхнього звільнення вирішується у судовому засіданні шляхом постановлення ухвали двома професійними суддями.

Для підтвердження перебування жінки у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами необхідно надати листок тимчасової непрацездатності (або його завірену копію), виданий згідно зі встановленим порядком. Так само підтверджується тимчасова непрацездатність внаслідок хвороби. Вагітність підтверджується медичною довідкою, виданою медичною установою, в якій жінка перебуває на обліку як вагітна. Наявність малолітніх дітей підтверджується свідоцтвом про їх народження, а дитини-інваліда ще й відповідним посвідченням про інвалідність.

Якщо особа не може бути присяжним, оскільки є помічником недієздатної фізичної особи, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права, свій статус вона підтверджує відповідним документом, виданим органом опіки та піклування згідно зі ст. 78 ЦК.

Неможливість участі у здійсненні правосуддя через релігійні переконання підтверджується листом відповідної релігійної організації, у якому стверджується, що особа є членом такої організації і не може у зв'язку зі своїми релігійними переконаннями брати участь у правосудді.

У юридичній літературі часто обговорюється доречність участі як присяжних німих, глухих, сліпих, а також інших осіб з обмеженими фізичними можливостями. В основному апелюють до проблемної участі в судовому засіданні таких осіб, що призводить до порушення принципу безпосередності (оскільки інформацію вони отримуватимуть за допомогою інших осіб). Тому пропонується за наявності їх прохання звільняти таких громадян від виконання обов'язків присяжних у зв'язку з поважними причинами, що унеможливлюють їх участь у судовому розгляді. Однак, якщо така особа сама не наполягає на своєму звільненні, її відвід через обмежені фізичні можливості необхідно розглядати як дискримінацію.

Окремої уваги заслуговує можливість звільнення від виконання обов'язків присяжного посадових осіб органів місцевого самоврядування, передбачена п. 2 ч. 2 ст. 60 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів". Видається, що такі особи взагалі не можуть брати участі у здійсненні правосуддя як присяжні з огляду на п. 4 ч. 2 ст. 59 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", який забороняє включення до списків присяжних державних службовців.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 12 ЗУ "Про службу в органах місцевого самоврядування" на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені ЗУ "Про засади запобігання і протидії корупції". Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності визначені ст. 7 ЗУ "Про засади запобігання і протидії корупції" та відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 4 цього ж Закону поширюються на державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування. Отже, посадовим особам місцевого самоврядування заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Таким чином, вважаємо, що посадові особи органів місцевого самоврядування не можуть бути включені до списку присяжних, оскільки прирівнюються до державних службовців.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Коментована стаття не надає такого права захиснику обвинуваченого та представнику потерпілого, однак, керуючись змістом статей 46,58 КПК, вони можуть ставити питання присяжним на рівні з іншими учасниками судового провадження.

Поставлені питання дозволяють з'ясувати обставини, які перешкоджають участі присяжних у судовому засіданні й мають значення для заявлення їм відводів. Однак такі питання не повинні стосуватися конфіденційної інформації про осіб (домашня адреса, місце роботи тощо), оскільки її можна використати для впливу на присяжних. Тому в кожному конкретному випадку головуючий вправі відхилити питання, поставлене присяжному, якщо, на його думку, воно не стосується обставин, які впливають на виконання присяжним своїх обов'язків.

4. Підстави для відводу присяжного чітко визначені статтями 75 і 76 КПК. Зокрема, заявляти відвід можна, якщо присяжний не відповідає вимогам, що ставляться ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" до кандидатів у присяжні; є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або близьким родичем будь-кого із них чи їхніх представників, а також близьким родичем слідчого, прокурора, обвинуваченого; якщо він брав участь у справі як свідок, понятий, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач; якщо він або його близькі родичі особисто зацікавлені у результатах розгляду справи; якщо він уже брав участь як присяжний під час розгляду цієї справи; за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його об'єктивності. Немотивовані відводи коментованою статтею не допускаються.

5. Про звільнення присяжних, їх відвід або самовідвід виноситься ухвала суду у складі двох професійних суддів. При цьому присяжний вважається звільненим або відведеним навіть якщо за це проголосував тільки один із двох суддів.

6. Суд присяжних формують після того, як зроблено всі звільнення та відводи кандидатів у присяжні. Якщо після всіх звільнень, відводів і самовідводів присяжних їх залишається п'ять (оскільки для участі в судовому розгляді потрібно п'ять присяжних - троє основних та двоє запасних) або більше, то за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (тобто шляхом випадкової вибірки) з їх числа обирають трьох основних присяжних.

7. Якщо присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості (тобто менше п'яти), секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.

Оскільки процедура виклику присяжних додатково нормами КПК не визначена, то необхідно керуватися ч. 1 ст. 385 КПК, а саме викликати присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу, з числа осіб, внесених до списку присяжних.

8. Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних. Вони обираються з числа осіб, що залишилися після відбору основних присяжних шляхом вибірки автоматизованою системою документообігу суду. У випадку, коли після відбору основних присяжних залишається лише двоє кандидатів, вони автоматично стають запасними присяжними.

9. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.

Якщо після відбору основних присяжних, кандидатів у запасні присяжні залишилося двоє і вони автоматично стають запасними присяжними, їх прізвища до журналу судового засідання необхідно вносити в алфавітному порядку.

10. На запасних присяжних під час виконання ними своїх повноважень поширюються всі гарантії, передбачені для основних присяжних. Вони також повинні виконувати обов'язки, визначені ч. 2 ст. 386 КПК. Однак як запасні присяжні не можуть користуватися всіма правами, наданими основним присяжним. Зокрема, запасні присяжні не беруть участі у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні, не можуть ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються. Вони також не можуть просити головуючого роз'яснити їм норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Ці права запасний присяжний зможе здійснювати лише після того, як ухвалою суду його включать до складу основних присяжних. Із змісту ст. 320 КПК можна зробити висновок, що судовий розгляд у цьому випадку продовжується. Таким чином, всі нез'ясовані чи незрозумілі для присяжного питання в процесі судового розгляду, коли він не міг активно брати в ньому участь, мають бути роз'яснені йому головуючим після включення його до складу суду присяжних.