1. Суд касаційної інстанції відкриває касаційне провадження протягом п'яти днів з дня надходження касаційної скарги, якщо немає підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги або відмови у відкритті касаційного провадження. Питання про відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції вирішує без виклику сторін кримінального провадження.
2. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо:
1) касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку;
2) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
3. Суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 цього Кодексу.
4. Суд касаційної інстанції не вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, якщо оскаржується судове рішення, яким згідно з положеннями статті 437 цього Кодексу судом апеляційної інстанції було погіршено становище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.
5. Про відкриття або про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
6. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.
1. Касаційна скарга, що надійшла до суду касаційної інстанції, не пізніше наступного дня передається колегії суддів, визначення якої відповідно до ст. 35 КПК здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації касаційної скарги з обов'язковим урахуванням положень статей 75,76 КПК. Слід зазначити, що розгляд судових рішень у касаційному порядку згідно з ч. 5 ст. 31 КПК здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім випадків, передбачених законом. Зокрема, кримінальне провадження стосовно службових осіб, які відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про державну службу" посідають особливо відповідальне становище, та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців згідно з п. З ч. 9 ст. 31 КПК, у касаційному порядку здійснюється колегіально - судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.
Кримінальне провадження стосовно неповнолітніх відповідно до абз. 2 ч. 19 ст. 31 КПК та абз. 2 ч. З ст. 18 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" здійснюється тільки суддями, уповноваженими на розгляд цієї категорії справ. При цьому суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, може бути лише суддя зі стажем роботи не менше десяти років, досвідом здійснення кримінального провадження і високими морально діловими та професійними якостями. У будь-якому разі склад колегії касаційного суду мас бути уповноваженим на розгляд цієї категорії справ у порядку, передбаченому в п. 19 розд. XI КПК "Перехідні положення".
Після отримання касаційної скарги колегія суддів вирішує питання про наявність підстав для самовідводу, передбачених у статтях 75-79 КПК, та перевіряє скаргу на наявність підстав, які перешкоджають відкриттю касаційного провадження.
Колегія суддів протягом п'яти днів із дня надходження до неї касаційної скарги, вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження без виклику сторін кримінального провадження постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у разі, якщо відсутні підстави для:
1) залишення касаційної скарги без руху. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, якщо її подано без додержання вимог, передбачених у ст. 427 КПК (див. коментар до ст. 429 КПК);
2) повернення касаційної скарги. Касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк; її подала особа, яка не вправі відповідно до ч. 1 ст. 425 КПК подавати касаційну скаргу; вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення. Про повернення касаційної скарги колегія суддів постановляє ухвалу (див. коментар до ст. 429 КПК);
3) відмови у відкритті касаційного провадження. Рішення про відмову у відкритті касаційного провадження приймається колегією суддів лише у виключних випадках за наявності підстав, передбачених у частині другій коментованої статті, та за відсутності обмежень, установлених в частині четвертій цієї статті. Випадки, коли суд касаційної інстанції може відмовити у відкритті касаційного провадження, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
Слід зазначити, що у разі, коли до суду касаційної інстанції стосовно одного судового рішення надходить одразу декілька касаційних скарг, що відповідають вимогам ст. 427 КПК, то суд приймає до провадження всі ці касаційні скарги і розглядає їх в одному провадженні. Ухвала про об'єднання касаційних скарг в одне провадження не виноситься. У разі надходження касаційної скарги, яка відповідає вимогам ст. 427 КПК, на судове рішення, щодо якого вже відкрито касаційне провадження, така скарга додається до провадження і розглядається разом з іншою (іншими) касаційною скаргою (касаційними скаргами).
Слід також звернути увагу на те, що підставою для відкриття касаційного провадження є встановлення за результатами розгляду питання про допущення справи до провадження ВСУ з підстави, передбаченої у п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК, коли порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом стало наслідком недотримання норм процесуального права. У такому разі колегія суддів у складі п'яти суддів, яка формується без участі суддів, котрі брали участь в ухваленні оскаржуваного рішення, протягом п'яти днів з дня надходження такої заяви про перегляд рішення постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження і вирішує питання про витребування справи.
2. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо:
1) касаційну скаргу подано на судове рішення, яке відповідно до ст. 424 КПК не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Зокрема, у разі, коли касаційну скаргу подано: а) на судове рішення першої інстанції, яке не було предметом розгляду апеляційної інстанції; б) на ухвалу суду першої інстанції після її перегляду в апеляційному порядку, а також на ухвалу суду апеляційної інстанції, якщо вони не перешкоджають подальшому кримінальному провадженню; в) на вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також на судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок не стороною угоди або ж не з підстав, визначених у пп. 1-3 ч. З ст. 424 КПК; г) на ухвалу слідчого судді чи судове рішення суду апеляційної інстанції, постановлене щодо такої ухвали, крім випадку, передбаченого у ч. 7 ст. 591 КПК, тощо;
2) із касаційної скарги, доданих до неї копій судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає (зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи). При цьому необґрунтованість касаційної скарги у разі встановлення судом касаційної інстанції неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права не може бути підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Необґрунтованою слід визнавати касаційну скаргу, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального права чи істотні порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.
При цьому неправильне застосування норм закону України про кримінальну відповідальність означає, що судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню, чи, навпаки, застосовано закон, який не підлягав застосуванню, або суд неправильно витлумачив закон.
Порушення норм процесуального права є підставою для відкриття касаційного провадження, незалежно від того, чи призвели такі порушення до неправильного вирішення справи, оскільки така оцінка порушення норм процесуального права здійснюється судом касаційної інстанції при розгляді матеріалів кримінального провадження та ухваленні судового рішення за результатами розгляду касаційної скарги.
3. Якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке відповідно до ст. 424 КПК не підлягає оскарженню в касаційному порядку, суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадження без проведення перевірки на відповідність змісту касаційної скарги вимогам, установленим ст. 427 КПК.
4. Колегія суддів касаційної інстанції не вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої у п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, якщо оскаржується судове рішення апеляційної інстанції, яким було погіршено становище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого. Наприклад, якщо суд апеляційної інстанції застосував закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи призначив суворіше покарання (суворіший вид примусових заходів медичного чи виховного характеру), скасував звільнення засудженого від відбування покарання, збільшив суми, які підлягають стягненню, тощо.
Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої у п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, повинна бути вмотивованою та на підставі долучених рішень містити відповідь на доводи касаційної скарги, зокрема, чому доводи касаційної скарги є непереконливими (необґрунтованими) і не викликають необхідності перевірки за матеріалами кримінального провадження.
5. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження невідкладно (тобто у день прийняття рішення або наступного дня після його прийняття) надсилається особі, яка подала касаційну скаргу, та іншим учасникам судового провадження. У разі відмови у відкритті касаційного провадження копія такої ухвали разом із касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.
Стаття 430. Підготовка касаційного розгляду
Стаття 431. Заперечення на касаційну скаргу
Стаття 432. Відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження
Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції
Стаття 434. Касаційний розгляд
Стаття 435. Письмове касаційне провадження
Стаття 436. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги
Стаття 437. Недопустимість погіршення правового становища виправданого та засудженого
Стаття 438. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції