Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В.Я. - Стаття 546. Інформація, що містить державну таємницю

1. Генеральна прокуратура України звертається із запитами про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та розглядає відповідні запити іноземних компетентних органів.

2. Міністерство юстиції України звертається із запитами судів про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового провадження та розглядає відповідні запити судів іноземних держав.

3. Якщо цим Кодексом або чинним міжнародним договором України передбачено інший порядок зносин, на визначений цими законодавчими актами орган поширюються повноваження, передбачені частинами першою, другою цієї статті.

1. Генеральна прокуратура України визначена у ч. 1 коментованої статті центральним органом України, що звертається із запитами про надання міжнародно-правової допомоги у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та відповідно розглядає аналогічні запити компетентних органів інших держав. Діяльність органів прокуратури регулюється ЗУ "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. та іншими законами, відомчими нормативними актами. Безпосередньо організація цієї діяльності в органах прокуратури України регулюється наказом Генерального прокурора України "Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги у кримінальних справах" від 5 травня 2011 р. № 8гн та затвердженою ним Інструкцією про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу у кримінальних справах щодо виконання процесуальних дій та передачі кримінального переслідування.

2. МЮ є органом, що звертається до інших держав із запитами судів про міжнародно-правову допомогу у кримінальному провадженні під час судового провадження та розглядає відповідні запити судів іноземних держав.

Положення про Міністерство юстиції України затверджено Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 395/2011. Відповідно до п. 82 Положення Міністерство забезпечує правове співробітництво судів та інших органів державної влади у цивільних і кримінальних справах із компетентними органами іноземних держав на підставі законів та міжнародних договорів України, вирішує питання про видачу правопорушників (екстрадицію, виконує інші функції, визначені законами і міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана ВР України).

Систему судів загальної юрисдикції визначено у ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 р.

3. У випадку якщо КПК або чинним міжнародним договором України передбачено інший порядок зносин, на визначений цими законодавчими актами орган поширюються повноваження, передбачені частинами першою, другою коментованої статті.

Стаття 546. Інформація, що містить державну таємницю

1. Якщо внаслідок виконання в Україні запиту про міжнародну правову допомогу отримані відомості, які згідно з законом віднесені до державної таємниці, вони можуть бути передані запитуючій стороні виключно через уповноважений (центральний) орган України, за умови, що ці відомості не завдадуть шкоди інтересам України або іншої держави, що надала їх Україні, лише за наявності договору про взаємний захист інформації та згідно з передбаченими ним вимогами і правилами.

1. Коментованою статтею передбачається випадок, коли внаслідок виконання в Україні запиту про міжнародну правову допомогу отримуються відомості, які згідно із ЗУ "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 р. віднесені до державної таємниці. Наказом СБУ від 12 серпня 2005 р. № 440 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю", який зареєстрований у МЮ 17 серпня 2005 р. за № 902/11182, визначено перелік відомостей, що становлять державну таємницю.

У такому разі відомості можуть бути передані запитуючій стороні виключно через Генеральну прокуратуру України чи МЮ за умови, що ці відомості не завдадуть шкоди інтересам України або іншої держави, що надала їх Україні.

При цьому обов'язковою умовою є наявність договору про взаємний захист інформації та згідно з передбаченими ним вимогами і правилами (наприклад, див. ЗУ "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Узбекистан про взаємний захист таємної інформації" від 15 листопада 2001 р.).