Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В.Я. - Стаття 574. Центральний орган України щодо видачі особи (екстрадиції)

1. Центральними органами України щодо видачі особи (екстрадиції), якщо інше не передбачено міжнародним договором України, є відповідно Генеральна прокуратура України та Міністерство юстиції України.

2. Генеральна прокуратура України є центральним органом України щодо видачі (екстрадиції) підозрюваних, обвинувачених у кримінальних провадженнях під час досудового розслідування.

3. Міністерство юстиції України є центральним органом України щодо видачі (екстрадиції) підсудних, засуджених у кримінальних провадженнях під час судового провадження або виконання вироку.

4. Центральні органи України щодо видачі особи (екстрадиції) відповідно до цього Кодексу:

1) звертаються до компетентних органів іноземних держав із запитами про видачу особи (екстрадицію), тимчасову видачу або транзитне перевезення;

2) розглядають запити компетентних органів іноземних держав про видачу особи (екстрадицію), тимчасову видачу або транзитне перевезення та приймають рішення щодо них;

3) організовують проведення екстрадиційної перевірки;

4) організовують прийом-передачу осіб, щодо яких прийнято рішення про видачу (екстрадицію), тимчасову видачу чи транзитне перевезення;

5) здійснюють інші повноваження, визначені цим розділом або міжнародним договором про видачу особи (екстрадицію).

1. Центральними органами України щодо видачі особи (екстрадиції) є органи державної влади України, уповноважені від імені держави розглянути запит компетентного органу іншої держави або міжнародної судової установи і вжити заходів з метою його виконання чи направити до іншої держави запит компетентного органу про видачу особи (п. 6 ч. 1 ст. 541 КПК). У даному випадку ними є Генеральна прокуратура України та МЮ. При цьому центральний орган України із зазначених питань може бути прямо визначений у міжнародному договорі України. Так, у ст. 80 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. вказано, що зносини з питань видачі та кримінального переслідування здійснюються генеральними прокурорами (прокурорами) договірних сторін, а зносини з питань виконання процесуальних та інших дій, що потребують санкції прокурора (суду), здійснюються органами прокуратури у порядку, встановленому генеральними прокурорами (прокурорами) договірних сторін. Тобто на підставі зазначеного міжнародного договору при здійсненні процедури видачі особи (екстрадиції) органами досудового розслідування чи судовими органами на всіх стадіях кримінального провадження центральним органом України щодо видачі особи (екстрадиції) є виключно Генеральна прокуратура України.

2. Виходячи зі ст. 545 КПК, міжнародних договорів та ратифікаційних законів України, слід враховувати, що Генеральна прокуратура України є центральним органом України щодо видачі (екстрадиції) підозрюваних у кримінальних провадженнях під час досудового розслідування.

3. МЮ є центральним органом України щодо видачі (екстрадиції) обвинувачених та засуджених у кримінальних провадженнях під час судового провадження або виконання вироку, окрім випадків, визначених Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах 1993 p., коли центральним органом є виключно Генеральна прокуратура України.

4. У частині 4 ст. 574 КПК визначено виняткові повноваження центральних органів України щодо видачі особи (екстрадиції), які не можуть виконувати ні компетентні органи України, ні інші органи державної влади.

Виходячи з п. 1 ч. 4 ст. 574 КПК та ч. 1 ст. 575 КПК центральний орган України щодо видачі особи (екстрадиції) може звернутися до компетентних органів іноземних держав із запитами винятково за наявності відповідного клопотання.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 574 КПК розгляд центральним органом України запиту компетентних органів іноземних держав полягає у перевірці на відповідність викладених у запиті фактичних даних КПК, законам України та міжнародним договорам України.

Проведення екстрадиційної перевірки здійснюється на підставі ст. 587 КПК, при цьому центральний орган України може як організувати таку перевірку, так і проводити її самостійно.

На центральний орган України покладено також обов'язок з організації прийому-передачі осіб, стосовно яких прийнято рішення про видачу.

Повноваження центрального органу України у сфері екстрадиції не обмежуються лише ч. 4 ст. 574 КПК, адже вони можуть бути викладені і в інших нормах розд. IX КПК та безпосередньо у міжнародних договорах України, ратифікованих ВР України.