Кримінально-виконавче право України - Богатирьов І.Г. - Організація підготовки, перепідготовки і професійного навчання персоналу органів та установ виконання покарань

Професійна підготовка рядового і начальницького складу - це організований процес з оволодінням знаннями, спеціальними уміннями і навичками, необхідними для успішного виконання службових завдань. Система професійної підготовки включає основні організаційні види навчання: первинна підготовка; підвищення кваліфікації; стажування; службова підготовка за місцем служби; навчання у вищих закладах освіти; самостійна підготовка.

Професійна підготовка персоналу здійснюється у відомчих навчальних закладах, у навчальних закладах інших міністерств і відомств та за місцем проходження служби. Курсове навчання з первинної підготовки та підвищення кваліфікації осіб рядового і начальницького складу здійснюють Чернігівській юридичний коледж ДДУПВП, Білоцерківське і Дніпродзержинське училища професійної підготовки працівників кримінально-виконавчої системи.

Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого, Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна та Чернігівському юридичному коледжі ДДУПВП.

Чернігівський юридичний коледж ДДУВП є єдиним відомчим навчальним закладом, що здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст", "бакалавр" за спеціальністю "Правоохоронна діяльність".

На факультеті підготовки фахівців для кримінально-виконавчої системи (№ 9) Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого здійснюється підготовка правознавців за освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст"

У Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна підготовка фахівців для кримінальне-виконавчої служби розпочалася з 2002 р. та проводиться за напрямками "Психологія", "Соціальна робота".

Підвищення рівня професійної підготовленості працівників за місцем проходження служби здійснюється шляхом організації та проведення занять зі службової і бойової підготовки з прийняттям щорічних підсумкових заліків, створення умов для самоосвіти.

Проведений нами аналіз проходження навчання персоналу органів та установ виконання покарань показує таку негативну тенденцію, як недостатньо якісний підбор кадрів на службу до органів та установ виконання покарань. Виявлені неодноразові випадки, коли слухачі, що були відраховані з навчальних закладів ДДУПВП за грубі порушення дисципліни, через деякий час знову направлялися територіальними управліннями Департаменту на навчання.

Слід зазначити, що 90% відрахованих за негативними мотивами та притягнутих до дисциплінарної відповідальності слухачів становлять молодші інспектори відділів нагляду та безпеки — це як раз та категорія, працівників серед яких останнім часом спостерігається тенденція зростання плинності кадрів.

Крім того, відсутність сучасної психолого-педагогічної концепції формування професійної компетентності персоналу суттєво впливає на такі чинники, як правова культура і професійна деформація співробітників установ виконання покарань. З огляду на необхідність вирішення окреслених завдань педагогічний колектив Білоцерківського училища ППП КВС виступив із ініціативою сформувати в училищі окремий цикл психолого-педагогічної підготовки. Звичайно, не можна забувати і про забезпечення на належному, рівні з урахуванням сьогодення правової, фахової, спеціалізованої (естетично-етичної, фізичної, комп'ютерно-інформаційної) та службової підготовки.

Інтенсивні зміни, що відбуваються в нашій країні в цілому і в кримінально-виконавчій службі зокрема, змушують усіх причетних до професійної підготовки працівників кримінально-виконавчої служби по-новому дивитись на рівень професіоналізму співробітників, якості їхньої підготовки та на підвищення кваліфікації в навчальних закладах системи.

Нове законодавство, активні соціальні перетворення, розширення міжнародних зв'язків, що спрямовані на зміцнення демократії утвердження в національній системі законодавств принципу верховенства права, розвиток ринкової економіки, посилення ролі громадськості і громадського контролю за діяльністю державних інституцій, вимагають по-новому працювати і мислити.

Підготовку персоналу для роботи в пенітенціарній сфері не можна вважати логічно завершеною, якщо він не буде усвідомлювати роль кримінально-виконавчої служби у суспільстві. Разом із іншими правоохоронними органами працівники ДКВС ведуть боротьбу із злочинністю, охороняють життя, гідність, добробут громадян України. Але робота щодо збереження та розвитку позитивних рис особистості людей, які відбувають покарання, повернення їх до суспільства як повноправних та корисних громадян покладає на кримінально-виконавчу службу особливу відповідальність. Крім того, поглиблене вивчення в навчальних закладах ДДУПВП історії цієї служби й розвитку як багатофункціональної системи надасть можливість визначити у майбутньому шлях перетворення КВС України у важливу частину громадянського суспільства.

Потребує вирішення також питання професійної підготовки та перепідготовки молодшого начальницького складу установ виконання покарань. Так, молодший інспектор є обличчям установи. Його поведінка на службі, відношення до осіб, позбавлених волі, та до їх родичів мають створювати тільки позитивний імідж кримінально-виконавчої служби у суспільстві. Саме тому в системі службової підготовки з молодшим начскладом необхідно приділяти посилену увагу питанням безумовного дотримання прав людини, етики спілкування та поведінки.

Молодші інспектори — це додатковий резерв нового прийому на посади середнього начскладу. За даними ДКВС України, щорічно з числа молодших інспекторів на офіцерські посади призначається понад 50 осіб. Наявний досвід практичної роботи дозволяє їм уже на ранніх етапах впевнено виконувати службові обов'язки відповідно до посади. В цьому їм допомагають Ради наставників, які створені і працюють в кожній установі. Ці організації виховують у молодих працівників громадську свідомість, дисциплінованість, відповідальність при виконанні функціональних обов'язків. До наставницької діяльності залучається і Рада ветеранів.

Пріоритет методів переконання і стимулювання право-слухняної поведінки в роботі з особами, позбавленими, волі, вимагає певних змін в системі службової підготовки персоналу установ. Співробітники повинні бачити в засуджених не "сіру масу", а особистості, кожна з яких вимагає індивідуального підходу. Враховуючи це, в системі службової підготовки всіх категорій персоналу необхідно організувати вивчення основ з пенітенціарної педагогіки та психології.

Слід зазначити, що специфіка служби в органах та установах виконання покарань вимагає не тільки теоретичних знань, але й належної фізичної підготовки. Як відомо, щорічно в установах виконання покарань виникає така проблема, як некомплект деяких відділів і служб висококваліфікованими кадрами, у першу чергу соціально-виховного, оперативно-профілактичного та інженерного спрямування, а також прорахунки у доборі, розстановці, підвищенні кваліфікації кадрів та професійної майстерності.

Для забезпечення оптимальної адаптації молодого співробітника як фахівця до умов несення служби в органах і установах кримінально-виконавчої системи особливе значення має інститут наставництва, завдання якого є:

- допомога молодому працівникові в оволодінні професійними знаннями, необхідними практичними навичками для самостійного несення служби;

- передача життєвого та практичного (службового) досвіду;

- виховання у молодих працівників високої громадянської свідомості, відданості народу України, Присязі, високої відповідальності під час виконання службового обов'язку, високих моральних і психологічних якостей;

- оптимізація процесу адаптації молодих співробітників до спеціальних умов несення служби.

Бути майстром своєї справи важливо для будь-якої людини, яким би видом діяльності вона не займалась. Чим вищий рівень професійної майстерності людини за визначенням науковців, професійної компетентності, тим більше задоволення від виконуваної роботи, вона отримує, тим краще психологічне, а отже і фізичне здоров'я, більша самовіддача, рівень життєвої самореалізації людини та вища ефективність професійної діяльності. Тому кожна організація, в першу чергу, ставить перед собою першочерговим завдання формування команди професійно компетентних працівників, оскільки саме це є вирішальним фактором успіху її діяльності.

(Максимальна оцінка ведення конспекту — 1 бал)

Екскурсія

(Максимальна оцінка - 10 балів)

Мета заняття. Ознайомити студентів, слухачів, курсантів з діяльністю органів та установ виконання покарань УДДУПВП у Дніпропетровській області.

(Екскурсія передбачає окрему угоду і процедуру щодо проведення практичного заняття).

Самостійна робота

(Максимальна оцінка - 2бали)

Завдання для самостійного опрацювання і закріплення

матеріалу з теми

1. Дайте характеристику взаємодії кримінально-виконавчих установ з державними органами та недержавними органами.

2. Окресліть організаційно-правові засади формування та функціонування персоналу установ виконання покарань.

3. Поясніть, чому система кримінального законодавства потребує узгодження та доопрацювання.

4. Спробуйте показати взаємозв'язок між керівником і підлеглим в органах та установах виконання покарань.

б. Розкрийте зміст правових основ діяльності ДДУПВП та його основні завдання,

6. Пояснить, у чому полягає кадрова політика держави в умовах реформування ДКВС України.

Рішення проблемних ситуацій

(Максимальна оцінка — 8 балів)

Проблемні ситуації

1. До КВІ надійшов вирок стосовно гр-на Л. М. Масловського, який, займаючи посаду голови СТОВ "Шлях волі", був засуджений до 3 років позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. У процесі постановки Л. М. Масловського на облік інспектор з'ясував, що СТОВ "Шлях волі" фактично не існує, лишилась ліквідаційна комісія з 6 чоловік. Завдання. Як повинен діяти інспектор?

2. Громадянин І. О. Коломієць засуджений до 3 років позбавлення волі і до 3-х років позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. І. О. Коломієць відбув половину строку покарання.

Завдання. Чи можливо до засудженого застосувати умовно-дострокове звільнення і які документи необхідно підготувати?

3. Громадянин С. А. Іванов засуджений за ст. 191 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим терміном 3 роки та позбавленням права займати посади, пов'язані з обслуговуванням матеріальних цінностей, терміном до 2 років. С. А. Іванов працює охоронцем, інколи виїздить у відрядження за межі України строком до 6 місяців. Про відрядження інспектора він не повідомляє.

Завдання. Якими повинні бути дії інспектора?

4. У виправний центр о 10-й годині 25 січня 2007 р. надійшов припис із ДКВС України про виконання Указу Президента України про помилування засудженого О. О. Сидорова, який у той день знаходився на робочому об'єкті за ЗО км від установи. Бригада повертається з цього об'єкта о 19 годині.

Завдання 1. Яке рішення повинна прийняти адміністрація виправного центра у даному випадку?

Завдання 2. Коли мав бути звільненим О.О. Сидоров?

5. Засуджений П. Т. Третяк відбуває покарання у виді виправних робіт строком 2 роки. Під час відбування покарання його було направлено на примусове лікування від алкоголізму.

Завдання. Чи буде цей термін зараховано до строку відбування покарання?

6. Засуджений Ю. А. Стасенко після звільнення з місць позбавлення волі звернувся до інспектора КВІ для постановки на облік із довідки про звільнення інспектору стало відомо, що не відбута частина покарання замінена виправними роботами.

Завдання. Якими повинні бути дії інспектора?

7. Засуджений до виправних робіт П. Р. Крук протягом 1,5 місяців перебував на лікарняному через травми, отримані внаслідок грубого порушення техніки безпеки.

Завдання. Як буде зараховуватися час перебування Крука на лікарняному у строк відбування покарання?

8. До КВІ надійшов вирок суду стосовно громадянки О. С. Петрової, яка засуджена до покарання у виді виправних робіт строком 2 роки. У процесі постановки на облік О. С. Петрова повідомила інспектора, що вона на 6-у місяці вагітності.

Завдання. Якими мають бути дії інспектора?

9. Засудженому за ч. 2 ст. 276 КК України до позбавлення волі на строк 5 років П. П. Петрову, після відбуття половини строку покарання, суд замінює міру покарання більш м'якою - виправними роботами. Прибув засуджений П. П. Петров у КВІ 10 червня 2006 р., став на облік, працевлаштувався, зауважень з боку працівників КВІ не має. 20 вересня 2006 р. засуджений П. П. Петров звернувся до працівника КВІ із клопотанням достроково звільнити його від подальшого відбування покарання.

Завдання 1. На вашу думку, чи має П. 17. Петров право звернутися до працівника КВІ із таким проханням?

Завдання 2. Яке рішення повинен прийняти співробітник КВІ?

10. До КВІ надійшов вирок стосовно громадянки А. І. Поляко-вої, яка засуджена до 100 годин громадських робіт. При вивченні вироку інспектор КВІ з'ясував, що А. І. Пол якова є пенсіонеркою.

Завдання. Що повинен зробити інспектор?

11. Громадянка М. В. Тарасова засуджена за ст. 122 ч. І КК України до 200 годин громадських робіт. Для відбування покарання її було направлено в розпорядження сільської ради. В неї є дитина віком 8 років, яка часто хворіє, тому при відбуванні громадських робіт вона допускала прогули в роботі.

Завдання. Чи зараховуються їй ці дні в термін відбування покарання?

12. Громадянин П. А. Лавров засуджений до 240 годин громадських робіт. За час відбування покарання на П. А. Лаврова неодноразово надходили скарги з сільської Ради про те, що він з'являється на роботу в нетверезому стані. Інспектор КВІ виносив попередження Лаврову про можливі наслідки такої поведінки, засуджений обіцяв виправитись, але в призначений день реєстрації до інспекції не з'явився.

Завдання. Проаналізуйте правову ситуацію, дайте відповідь відповідно до чинного законодавства.

Мозковий штурм

(Максимальна оцінка — 1 бал)

1. У якому нормативно-правовому акті закріплена систему органів та установ виконання покарань?

Система органів та установ, які безпосередньо організують та здійснюють виконання покарань в Україні, закріплена у ст. 11КВК України.

2. Що є складовими ДКВС України?

Складовими ДКВС України є органи та установи виконання покарань, які утворюють Державну кримінально-виконавчу службу України, діяльність якої регламентована Кримінально-виконавчим кодексом України, іншими законами і підзаконними актами.

3.3 чим пов'язана діяльність органів і установ виконання покарань?

Діяльність таких органів і установ тісно пов'язана із взаємодією державних органів і недержавних організацій, головною метою якої є забезпечення ефективності боротьби зі злочинністю.

Практичне заняття — 6 год. (екскурсія).

Мета заняття. Ознайомити студентів, слухачів, курсантів з діяльністю органів та установ виконання покарань УДДУПВП у Дніпропетровській області.

(Екскурсія передбачає окрему угоду і процедуру щодо проведення практичного заняття).

Використана література

1. " Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань" Указ Президента України № 827/98 від 31 липня 1998 р.

2. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з утворенням Державного департаменту України з питань виконання покарань" Закон України від 11 грудня 1998 р. //Голос України. —1999. -19 січня.

3. Кримінально-виконавчий кодекс України. Офіц. видання. -К.: Атіка, 2004. -96 с.

4. Байдуж В. П. Шляхи удосконалення системи підбору та навчання кадрів для служби в підрозділах ДКВС України. - К.: ДДУПВП, 2006.-25 с.

5. Вогатирьов І. Г. Теорія і практика виконання кримінально-виконавчою інспекцією покарань, не пов'язаних з позбавленням волі: Монографія. - К.: Атіка, 2005. - 312 с.

6. Галай А. О. Організаційно-правові засади формування та функціонування персоналу установ виконання покарань: Автореф. дис... канд. юрид. наук, 2004. -19 с.

7. Горенко С. В. Реалізація кадрової політики в умовах реформування Державної кримінально-виконавчої служби. - К.: ДДУПВП, 2006.-29 с.

8. Гречанюк С. К. Організаційно-правові засади взаємодії кримінально-виконавчих установ з державними органами та недержавними органами: Автореф. дис... канд. юрид. наук, 2006. -19 с.

9. Григорекко А. М. Формування професійної компетент-ності педагога та перспективи впровадження досвіду Швеції. - К.: ДДУПВП, 2006. - 70 с.

10. Ковалевский С. Руководитель и подчиненный. - М.: Изд-во "Прогресс", 1973. - 180 с.

11. Костенко В. А. Реалії та стратегічні пріоритети забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях Державної кримінально-виконавчої служби України. - К ■ ДДУПВП, 2006. - 20 с.

12. СтепанюкА. X. Кримінально-виконавче право України -Х.,2005.

13. СтепанюкА. X., Яковець І. С. Система кримінального законодавства потребує узгодження та доопрацювання // Пробл. пенітенц. теорії і практики: Щорічн. бюл-нь / За заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. A.A. Музики. - К.: КЮІКНУВС, 2005. - С 290-302.