Тема 22. Публічне адміністрування в сфері оборони та безпеки

Публічне адміністрування в сфері оборони і безпеки держави - одна з провідних галузей публічного управління в Україні. Життя і безпека людини залежить від ефективності діяльності суб'єктів владних повноважень в адміністративно-політичній сфері. Широкі можливості застосування заходів адміністративного примусу ускладнюють адміністративно-правовий механізм регулювання у цій сфері. Права та законні інтереси особи потребують особливого захисту суб'єктами владних повноважень, посиленого громадського контролю за діяльністю державних органів. Метою цієї теми є, в першу чергу, чітке з'ясування меж правового впливу, компетенції суб'єктів владних повноважень у сфері оборони і безпеки держави. Це дасть змогу зрозуміти і відповідні механізми контролю за діяльністю суб'єктів владних повноважень та способи забезпечення законності їх діяльності.

1. Оборона як об'єкт публічного адміністрування

Протягом усіх років незалежності відбувалося нарощування формального потенціалу органів сектору безпеки і оборони, які вирішують внутрішні завдання при одночасній редукції інституційного потенціалу, насамперед Збройних Сил України. За розрахунками, здійсненими у Національному інституті стратегічних досліджень, станом на травень 2011 р.

Збройні Сили України нараховують 160 тис. військовослужбовців та 40 тис. вільнонайманих працівників (доцільно порівняти з 720 тис. у 1991 p.). Державна прикордонна служба відповідно до законодавства нараховує 42000 військовослужбовців. МВС - 324400, з них 240200 осіб рядового і начальницького складу (з них 190500 утримуються за рахунок коштів Державного бюджету, а інші - Державна служба охорони як госпрозрахункова організація). Внутрішні війська - 33300, з них - 32700 військовослужбовців, Державна кримінально-виконавча служба - 46600. Податкова міліція - 12300 осіб. Державна митна служба - 18210. Служба безпеки України - 27200 військовослужбовців, а загалом 33500 Служба зовнішньої розвідки України має чисельність 4010 осіб. Управління державної охорони - 3000 осіб. Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації нараховує 7246 осіб. Загальна чисельність спецслужб (близько 50 тис.) наполовину та на третину перевищує відповідні показники Польщі (25 тис.) та ФРН (30 тис). В органах Прокуратури України, за оцінками ГРЕКО 2007 p., працюють приблизно 10000 осіб (лише слідчих - 1500). Офіційні дані про кількість прокурорів не оприлюднюються.

У більшості розвинених країн (країни ЄС, США, Японія) кількість поліцейських на 1 тис. мешканців складає 2-3 працівники (зокрема це і працівники прикордонної поліції). В Україні - 6-9 правоохоронців. При цьому населення держави має тенденцію до зменшення, а чисельність правоохоронців - до збільшення. У Міністерстві з надзвичайних ситуацій (йдеться про воєнізовані підрозділи рятувальної служби) налічується 6226 осіб.

Таким чином, сьогодні в Україні налічується принаймні 609692 осіб (або майже 1,5% населення країни, чи 2,3% наявних трудових ресурсів), які є військовослужбовцями або мають спеціальні звання, класний чин, інакше кажучи, носять погони (або 599492, якщо врахувати реальну кількість військовослужбовців ЗС). З них за найвищими оцінками лише до 200 тисяч (менше однієї третини від загальної чисельності) забезпечують зовнішню безпеку держави, тоді як інші - внутрішню.

При цьому слід зазначити, що протягом 20 років кардинальних трансформацій моделі органів сектору безпеки та оборони не відбулося, у своїх глибинних основах ці структури залишилися сутнісно радянськими.

У лекції розглянуто особливості публічного адміністрування в сферах: оборони, національної безпеки, а також адміністративну відповідальність за правопорушення в зазначених сферах та особливості надання адміністративних послуг.

Необхідно розпочати з побудови системи суб'єктів публічного адміністрування в сфері оборони. Аналіз основних нормативно-правових актів цієї сфери дає підстави скласти таку систему суб'єктів публічного адміністрування:

- Верховна Рада України;

- Президент України;

- Рада національної безпеки і оборони України;

- Кабінет Міністрів України;

- Міністерство оборони України;

- Генеральний штаб Збройних Сил України;

- інші військові формування, утворені відповідно до законів України;

- Центральні та інші органи виконавчої влади;

- Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

- місцеві державні адміністрації;

- органи місцевого самоврядування;