Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Інші міжнародні міжурядові організації та установи

Сьогодні практично всі універсальні та регіональні МО займаються охороною довкілля. Це пояснюється головним чином актуальністю та гостротою екологічних проблем, а також взаємопов'язаністю різних сфер діяльності людини з охороною довкілля: охорона здоров'я, культура, енергетика, туризм та ін. Охорона довкілля є важливим напрямом діяльності багатьох спеціалізованих установ ООН: Організації ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Організації з питань продовольства та сільського господарства (ФАО), Міжнародної морської організації (ГМО), Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), Всесвітнього банку та ін. Останній фінансує численні екологічні проекти й інтегрує охорону довкілля у процес прийняття рішень щодо своїх кредитних проектів.

ЮНЕСКО

Охорона довкілля в межах її діяльності включає кілька окремих напрямів діяльності у цій сфері, головними з яких є Програма "Людина і біосфера", Міжурядова океанографічна комісія, комплекс програм з питань вод, питання охорони довкілля та розвитку прибережних регіонів і малих островів. Програма ЮНЕСКО "Людина та біосфера" розробляє основи (у межах природничих та суспільних наук) сталого використання та збереження біологічного різноманіття і покращення відносин між людьми та довкіллям у глобальному масштабі" заохочує міждисциплінарні дослідження" демонстрацію та навчання з питань управління і використання природних ресурсів. Упродовж останніх десятиліть Програма зосереджує головну увагу на сприянні сталому розвитку через збереження та раціональне використання біорізноманіття. Головним практичним утіленням програми і, можливо, найбільш відомим є Всесвітня мережа біосферних заповідників. Біосферні заповідники - це територія наземних і берегових екосистем" створена для збалансування збереження біорізноманіття, з одного боку, та його сталого використання - з іншого. Вони є міжнародно визнаними, пропонуються урядами країн і залишаються під юрисдикцією держав, на території яких розташовані. Станом на вересень 2001 р. у мережу біосферних заповідників входило 411 об'єктів у 94 країнах світу. В Україні це - Асканія Нова, Карпатський, Чорноморський заповідники, дельта Дунаю та українська частина Східних Карпат. Біосферні заповідники покликані виконувати три головні функції: 1) збереження (сприяти збереженню ландшафтів, екосистем, міжвидової та генетичної багатоманітності); 2) розвитку (сприяти економічному та суспільному розвитку, який був би соціально, культурно та екологічно стабільним); 3) спеціальну (надання підтримки у дослідженні моніторингу, навчанні й обміні інформацією щодо місцевих, національних і всесвітніх питань щодо збереження та розвитку). Міжурядова океанографічна комісія ЮНЕСКО була створена в 1962 р. з метою поглиблення знань людства про Світовий океан, який має значний вплив на людину і життя на Землі загалом. У межах ЮНЕСКО діє кілька програм у сфері дослідження вод та пов'язаних із ними проблем, зокрема Міжнародна гідрологічна програма Та Світова програма оцінки води.

ФАО

Це головна спеціалізована установа ООН, яка займається питаннями сільського господарства, продовольства, лісів, рибальства та розвитку села. Практично всі головні сфери діяльності Організації включають екологічний компонент. Значна увага в роботі ФАО приділяється сталому розвитку, за що відповідає департамент сталого розвитку. Він координує діяльність ФАО щодо імплементації порядку денного на XXI ст. та трьох міжнародних угод, у реалізації яких ФАО є одним з головних партнерів: про охорону біологічного різноманіття, боротьбу з опустеленням та зміну клімату. Головним чином ФАО займається технічними питаннями, що вирішуються в ході реалізації цих конвенцій (стандарти, бази даних та ін.). Також займається агробіорізноманіттям, проводить дослідження і приймає рекомендації щодо ГМО, біотехнологій загалом. Компонент сталого розвитку в діяльності ФАО включає і розробку політики й інтегрованих програм розвитку для держав-членів. Значну роботу проводить ФАО зі збереження та сталого використання лісів. Боротьба з опустеленням покликана реалізувати одну з головних цілей ФАО-безпеку продовольства. Сприяє розвиткові новітніх технологій виробництва продуктів харчування, зокрема таких, що поєднують сучасні технічні винаходи та традиційні знання про природні процеси. Значну увагу в роботі ФАО приділяють збору інформації, її обробці та розповсюдженню.