Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - ЄЕК ООН

Її діяльність містить багато екологічних компонентів: атмосферне повітря, радіаційна безпека, вплив стану довкілля на здоров'я дітей. Головними напрямами діяльності ВООЗ у сфері охорони атмосферного повітря стали розробка Керівних принципів щодо якості повітря та створення системи глобального моніторингу за забрудненням повітря. Керівні принципи не встановлюють стандартів забруднення повітря (гранично допустимих концентрацій чи викидів), вони покликані допомогти країнам розробити власні стандарти, враховуючи соціально-економічні, культурні й інші фактори. ВООЗ бере активну участь у заходах із моніторингу, запобігання та ліквідації негативного впливу радіаційного забруднення на здоров'я людини. Програми ВООЗ уміщують як іонізуюче, так і неіонізуюче випромінювання. Організація тісно співпрацює з іншими організаціями, особливо MATATE, з метою адекватного реагування на випадки радіаційного забруднення, викликаного аваріями на атомних установках. ВООЗ є стороною Конвенції про оперативне оповіщення у випадку ядерних аварій та Конвенції про допомогу у випадку ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації, які складають основу міжнародно-правового механізму реагування на ядерні аварії. Відомо, що ВООЗ ініціювала кілька програм з дослідження наслідків Чорнобильської аварії та надання допомоги постраждалим від радіаційного забруднення. Такі програми включають проведення пілотних проектів із діагностування та лікування (особливу увагу приділяють дітям). У1999 р. ВООЗ створила Робочу групу з питань здоров'я дітей та навколишнього середовища. Здійснює Міжнародну програму з хімічної безпеки - спільна програма МОП, ЮНЕП та ВООЗ. Безпека продуктів харчування - один із ключових напрямів діяльності ВООЗ. Спільно із ФАО діє Комісія Codex Alimentarius, яка розробляє стандарти і дає рекомендації щодо виробництва та переробки продуктів харчування.

ВМО

Проводить широкі дослідження та моніторинг за станом довкілля Землі. Одним із видів її діяльності, що пов'язаний з охороною довкілля, є Програма з питань дослідження довкілля та атмосфери. Організація постійно вивчає склад атмосфери, фізики та хімії хмар, засобів зміни погоди, займається прогнозуванням погоди та ін. Окрім того, ВМО проводить глобальний моніторинг парникових газів, озонового шару, головних атмосферних забруднювачів, довкілля індустріальних районів та ін. Поза тим, ВМО здійснює моніторинг за кліматом на Землі, стану Світового океану, Антарктиди й інших загальноважливих об'єктів.

ІМО

Maє у своїй структурі окремий орган, відповідальний за охорону морського середовища: Комітет з охорони морського середовища. Він займається технічною роботою щодо забруднення моря, зокрема запобіганням забрудненню і ліквідацією наслідків. ІМО також виступає секретаріатом Конвенції про запобігання забрудненню моря скидами відходів та інших матеріалів, розробка якої відбувалася під егідою ІМО. Значну увагу в роботі ІМО приділяють ліквідації забруднення моря нафтою.

ЄЕК ООН

Надає охороні довкілля великого значення у своїй діяльності. Питанням охорони довкілля головним чином займається відділ із навколишнього середовища та населених пунктів, особлива роль у якому належить комітету з екологічної політики. ЄЕК ООН була ініціатором прийняття цілої низки екологічних конвенцій. Серед них - Конвенція про забруднення повітря на великі відстані, Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер, Конвенція про транскордонний вплив промислових аварій, Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища. Комітет з екологічної політики відіграє значну роль у розвитку процесу "Навколишнє середовище для Європи", в межах якого відбуваються зустрічі міністрів охорони довкілля. Конференції міністрів "Навколишнє середовище для Європи" проводяться регулярно: Добріс (1991), Люцерна (1993), Софія (1995), Оргус (1998), Київ (2003), Белград (2007).