Контрольно-ревізійна діяльність - Живко 3.Б. - СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2. Методологія перевірки облікової документації, операцій касових і операцій на рахунках банків

1. Документи як об'єкт дослідження у ревізії, їх класифікація.

Документ має юридичне значення як доказ законності здійснення операції та правильності записів у реєстрах бухгалтерського обліку. Класифікацію документів здійснюють:

1) за способом виконання: рукописні, машинописні, топографічні, малюнки, схеми документи, виконані на комп'ютері, фотодокументи, звукодокументи, ескізи тощо;

2) за відповідністю правилам складання: доброякісні, недоброякісні;

3) за способом порівняння: ідентифіковані, неідентифіковані;

4) За юридичною дійсністю: дійсні, офіційні, первінні, недійсні, неофіційні;

5) За місцем створення: внутрішні, зовнішні, в межах компетенції відповідного органу, видані поза компетенцією відповідного органу;

6) За етапами відображення: наступні, вторинні;

7) За місцем відображення фактів, грошові, матеріальні, планові, розрахункові, комбіновані, супровідні, управлінські, бухгалтерського оформлення, нормативні.

Якісним вважається документ, що відповідає вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, складений за затвердженою формою, у якому заповнені всі необхідні реквізити і правильно відображено виконану господарську операцію.

До неякісних належать документи, які не відповідають переліченим вище вимогам і відображують здійснену операцію у перекрученому вигляді та містять фальшиві факти: наприклад, облікові листки, наряди, де вказано завищені обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт та одиничні розцінки, тарифи, розряди тощо.

Підробленими (фальсифікованими) є документи, які мають підроблені підписи, резолюції, штампи і печатки, заміну текстів і сум, підчищення, приписки, виправлення та інші види підроблення для приховування фактів розтрат і крадіжок цінностей, окозамилювання тощо.

Матеріальне підроблення - це заміна змісту оригіналу документа підчитуваннями, виправленнями, дописуваннями, реєстрацією заднім числом та іншими способами (наприклад, чек з підробленим підписом, платіжна відомість з підробленою розпискою про отримання по ній грошей).

Інтелектуальне підроблення - це складання і видача документа, формально правильно оформленого, але такого, що заздалегідь містить неправдиві дані. Документи з інтелектуальним підробленням, що містять заздалегідь неправдиві дані, поділяють на безтоварні і безгрошові.

Безтоварні - це такі документи, якими оформлено рух виробничих засобів, які насправді не надходили, витрачені на інші цілі або взагалі залишилися без руху. Наприклад, рахунки на нібито відпущені товари, які було викрадено.

Безгрошові документи є такими, якими оформляють операції руху грошових коштів, які насправді не відбулися. Наприклад, рахунок приватної особи за виконану нею роботу, який додано до авансового звіту, коли насправді роботу не виконано, гроші не виплачено, їх привласнив авансоодержувач, який склав безгрошовий документ.

Основними ознаками підроблення документів є:

підчищення - механічне знищення тексту документів стиранням (гумкою) або вирізанням гострим предметом;

травлення - знищення фрагментів тексту хімічним способом;

дописування - вставляння, приписування, перероблення, в документі для зміни початкового обсягу робіт чи змісту операцій.

Способи перевірки документів

Основними способами перевірки документів є:

Хронологічний розгляд документів за датами (днями, місяцями), у послідовності розміщення їх у папках, за меморіальними ордерами, звітами, зведеними накопичувальними відомостями.

Систематичний - за економічно однорідними господарськими операціями у межах окремих ділянок. Особливо ефективний за журнально-ордерної форми обліку, коли економічно однорідні первинні документи згруповано й підшито за окремими журналами-ордерами та рахунками синтетичного обліку.

Комбінований - перевірка документів поєднує хронологічний і систематичний способи, тобто низку документів перевіряють у послідовності їх підшивання, а інші - за економічно однорідними операціями.

Вибірковий - ревізор за певною схемою відбирає частину документів для їх вивчення.

Разом із тим застосовують і такі способи перевірки документів:

o формальний - визначають правильність складання документів;

o фактичний - перевіряють документи за суттю, аби переконатися, що відображені в них операції, справді здійснено;

- аналітичний (нормативна) - визначають законність господарських операцій порівнянням із чинними нормами, лімітами, планами або кошторисами та економію чи перевитрати;

o юридичний - з'ясовують відповідність відображених у документах господарських операцій чинному законодавству. Господарську операцію можна вважати законною, якщо її зміст не суперечить чинним законам, постановам, нормативним актам;

o економічний - використовують для визначення доцільності господарських операцій, з'ясовуючи, яку економічну вигоду, користь вони дають, чи було при цьому складено економічно обгрунтовані розрахунки і якими є кінцеві результати.