Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М.П. - Стаття 69. Строк вирішення спору

(назва розділу у редакції

Закону України від 21.06.2001 р. N 2539-Ш)

Стаття 69. Строк вирішення спору

Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, від 07.07.2010 р. N 2453-УІ)

КОМЕНТАР:

Коментована стаття визначає загальний строк розгляду справ господарським судом, та визначає момент з якого починається перебіг такого строку - день одержання судом відповідної позовної заяви. Встановлене статтею чітке обмеження в часі фактично є однією з гарантій вчасного отримання судового захисту особами, право або охоронюваний законом інтерес яких порушено.

Встановлений статтею строк є загальним, діючим законодавством можуть бути встановлені спеціальні строки розгляду. Так, спеціальні строки розгляду справ про банкрутство встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Питання щодо моменту з якого необхідно відраховувати передбачений статтею 69 ГПК строк вирішення спору в разі подання зустрічного позову врегульовано інформаційним листом Вищого господарського суду від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в І півріччі 2006 року" (із змінами та доповненнями). Відповідно до частини першої статті 60 ГПК зустрічний позов подається для спільного розгляду з первісним позовом. Оскільки первісний позов підглядає розглядові у строк, визначений згідно із статтею 69 названого Кодексу починаючи від дня одержання позовної заяви, то й зустрічний позов має бути розглянутий у той же строк, починаючи від дня одержання первісної позовної заяви. Що ж до продовження строку вирішення спору, то воно можливе у випадках, передбачених частиною третьою статті 69 ГПК.

Стаття передбачає можливість продовження строку розгляду спорів. Таке продовження можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторін не більше ніж на п'ятнадцять днів. При вирішенні питання про те, чи є той чи інший випадок винятковим, суд враховує обставини конкретної справи, її складність, кількість учасників судового процесу, їх місцезнаходження, обсяг доказів, що підлягають оцінці господарським судом, тощо. Про продовження строків господарським судом виноситься ухвала.

Стаття 70. Виключена.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, виключена згідно із

Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-ІІІ)

Стаття 71. Виключена.

(У редакції Закону України від 13.05.97 р 251/97-ВР, виключена згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-ІІІ)

Стаття 72. Виключена.

(У редакції Закону України від 13.05.97 р. 251/97-ВР, виключена згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-ІІІ)

Стаття 73. Виключена.

(згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-ІІІ)

Стаття 74. Порядок ведення засідання

Порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями - суддею, головуючим у засіданні;

Суддя оголошує склад господарського суду, роз'яснює учасникам судового процесу їх права та обов'язки і сприяє у здійсненні належних їм прав.

У засіданні заслуховуються представники позивача і відповідача та інші особи, які беруть участь у засіданні.

Учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, у зв'язку з чим у судовому засіданні із розгляду господарської справи оголошується перерва.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, від 07.07.2010 р. N 2453-УІ)

КОМЕНТАР:

Коментована стаття встановлює осіб, повноважних визначати порядок здійснення основної стадії господарського процесу - судового засідання.

При одноособовому розгляді справи суддя самостійно визначає порядок ведення судового засідання. У випадку колегіального розгляду справи судом у складі трьох суддів порядок ведення судового засідання визначає головуючий у судовому засіданні.

Частина друга коментованої статті встановлює обов'язок суду:

- оголосити склад господарського суду;

- роз'яснити учасникам судового процесу їх права та обов'язки, передбачені ГПК України (права роз'яснюються всім учасникам: сторонам; прокурору, за його присутності; третім особам тощо);

- сприяти у здійсненні учасниками судового процесу належних їм прав.

Якщо учасниками судового процесу подано заяву про відвід судді (суддів), суд відкладає розгляд справи для розгляду поданої заяви.

Частиною третьою статті встановлено необхідність заслуховування в судовому засіданні представників позивача, відповідача та інших осіб, які беруть участь у засіданні (третіх осіб, прокурора, посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, яких викликано для дачі пояснень, судового експерта). Необхідно звернути увагу, що дана стаття не встановлює чіткої послідовності (черги) такого заслуховування, залишаючи дане питання на розсуд суду.