Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 16414 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно Із Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-1II; з офіційними тлумаченнями Рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 р. № 7-рп/2001; із змінами І доповненнями, внесеними згідно із законами України від 24.09.2008 р. № 586-УІ, від 11.06.2009 р. № 1508-VI, який втратив чинність згідно із Законом України від 21Л2.2010р. М 2808- VI, від 07.04.2011 р. № 3207-УІ, від 08.07.2011 р. № 3681-УГ)

(1) Статтею 38 цього Кодексу встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

У пункті б постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" постановлено, що при перевірці додержання органом (посадовою особою) встановленого ст. 38 КпАП України двомісячного строку застосування адміністративного стягнення судам слід мати на увазі, що при правопорушеннях, які тривають (самоправне зайняття жилого приміщення - ст. 151 КпАП України, порушення або невиконання встановлених правил пожежної безпеки - ст. 175, невиконання обов'язків по вихованню і навчанню дітей - ст. 184 та ін.), зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.

В теорії адміністративного права розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення наступним чином.

Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб'єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення (наприклад, дрібне розкрадання державного або колективного майна).

Проте триваючими адміністративними проступками с проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

(2) Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні корупційні правопорушення.

(3) Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення у виді недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання (стаття 16414 КУАП), може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

(4) У разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Стаття 39. Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню
Стаття 40. Покладення обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду
II. Особлива частина
Глава 5. Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення
Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці
Стаття 41/1. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди
Стаття 41/2. Порушення чи невиконання колективного договору, угоди
Стаття 41/3. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод
Стаття 42. Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм
Стаття 42/1. Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru