Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 124. Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Примітка. Особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії Верховної Ради Української PCP від 29.05.85 р. № 316-Х І, від 19.05.89 p. № 7542-ХІ, від 29.07.91 р. № 1369-ХІІ, від 15.11.91 р. № 1818X11; законами України від 23.12.93 р. № 3785-ХІІ, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 05.04.2001 p. № 2350-ІІІ, від 24.09.2008 p. № 586-VI, від 17.02.2011 p.№3045-VI)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності (див. Правила дорожнього руху).

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Стаття 124/1. Ненадання транспортних засобів працівникам міліції та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України

Ненадання посадовими особами підприємств, установ, організацій і громадянами транспортних засобів, що їм належать, працівникам міліції та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у встановлених законом невідкладних випадках - тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 124і згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 29.07.91 p. JV" 1369-ХІІ; із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 15.11.91 p. JV 1818-ХІІ; законами України від 23.12.93 р. № 3785-ХІІ, від 07.02.97 р. JY* 55/97-ВР, від 05.04.2001 р. № 2350-ІІІ, від 15.05.2003 p. № 743-ІV, від 24.09.2008 p. № 586-VI)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (див. Правила дорожнього руху).

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у ненаданні транспортних засобів працівникам міліції та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у встановлених законом невідкладних випадках (формальний склад).

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про міліцію" міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право: використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставки в міліцію. Використання з цією метою транспортних засобів, що належать підприємствам, установам і організаціям, здійснюється безплатно. Відшкодування збитків та витрат за використання транспорту громадян здійснюється відповідно до вимог ст. 25 зазначеного Закону та інших актів чинного законодавства.

Відповідно до ч. З ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний надавати транспортний засіб: а) працівникам міліції та охорони здоров'я для доставки у найближчий медичний заклад осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам військової служби правопорядку у Збройних силах України; б) працівникам міліції, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних силах України для виконання непередбачених і невідкладних службових обов'язків з затримання правопорушників.

При цьому водій/власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків згідно з чинним законодавством.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.