Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 188/21. Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики

Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду чи розпоряджень його органів щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання та споживачів електричної енергії - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, попередження або накладення штрафу на працівників від одного до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, накладення штрафу на посадових осіб від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 18820 згідно із Законом України від 31.05.2005 р. № 2598-ІV; у редакції Закону України від 06.10.2011 p. № 3830-V1)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері енергетики (див. Закон України "Про електроенергетику").

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в ухиленні від виконання або несвоєчасному приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду чи розпоряджень його органів щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання та споживачів електричної енергії (формальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу та необережності.

Стаття 188/21. Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики

Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики,- тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188" згідно із Законом України від 31.05.2005 p. № 2598-ІV;

із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 p. № 3610-VI)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку с суспільні відносини у сфері енергетики (див. Закон України "Про електроенергетику").

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в ухиленні від виконання або несвоєчасному виконанні рішень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (формальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу та необережності.

5. Положенням про накладення адміністративних стягнень, затвердженим Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19 жовтня 2005 року № 914 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2005 р. за № 1565/11845) установлено, що право на складання протоколів про адміністративні правопорушення за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень комісії мають керівники (заступники) самостійного структурного підрозділу центрального апарату комісії, а також керівники (їх заступники) територіальних представництв комісії, які відповідно до функціональних обов'язків здійснюють контроль за виконанням ліцензіатами рішень комісії.

Нижче наведено витяги із зазначеного Положення.

2. Накладення адміністративного стягнення

2.1. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

2.2. Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визначені статтею 34 Кодексу.

2.3. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визначені статтею 35 Кодексу.

2.4. При вчиненні однією посадовою особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

2.5. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні-два місяці з дня його виявлення.

2.6. Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

2.7. Якщо в результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то питання про відшкодування винним майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

3. Протокол про адміністративне правопорушення

3.1. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з ухиленням від виконання або несвоєчасним виконанням рішень НКРЕ, складається згідно з додатком 1 уповноваженою на те посадовою особою НКРЕ.

3.2. Протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати керівники (заступники керівників) самостійних структурних підрозділів центрального апарату, а також начальники (їх заступники) територіальних представництв НКРЕ, які відповідно до функціональних обов'язків здійснюють контроль за виконанням ліцензіатами рішень НКРЕ.

3.3. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час учинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення.

У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, у ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, що додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу, про що робиться відмітка в протоколі.

3.4. Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені статтею І8821 Кодексу, подасться до розгляду на засідання НКРЕ і розглядається відповідно до розділу 3 Регламенту Національної комісії регулювання електроенергетики України, затвердженого постановою НКРЕ від 14.02.2000 № 133 (далі - Регламент).

4. Розгляд справ про адміністративне правопорушення

4.1. Справа про адміністративне правопорушення розглядається головою та членами Комісії в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

4.2. Справа про адміністративне правопорушення розглядається на відкритих засіданнях Комісії, які провадяться згідно з вимогами статей 279 - 281 Кодексу та з урахуванням вимог розділу 4 Регламенту.

4.3. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку голова та члени Комісії встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

4.4. Голова та члени Комісії при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішують такі питання:

а) чи належить до її компетенції розгляд даної справи;

б) чи правильно складені протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

в) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

г) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

г) чи піддягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та адвоката.

4.5. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу Комісії, яким розглядається дана справа. Головуючий на засіданні Комісії оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається

до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.

4.6. Голова та члени Комісії при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

5. Постанова за справою про адміністративне правопорушення

5.1. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 18821 Кодексу, голова та члени Комісії приймають постанову.

Постанова повинна містити: повну назву Комісії; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа: викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте за справою рішення, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Постанова Комісії приймається простою більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, та вважається прийнятою, якщо за неї проголосувала більшість від загального складу Комісії.

Постанова за справою про адміністративне правопорушення підписується головуючим на засіданні і секретарем Комісії.

5.2. За справою про адміністративне правопорушення голова та члени Комісії приймають одну з таких постанов:

а) про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу або попередження (додатки 2,3);

б) про закриття справи (додаток 4).

Постанова про закриття справи приймається за наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

5.3. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої ії винесено. Копія постанови вручається під підпис. У разі, якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

5.4. Постанові за справою про адміністративні правопорушення присвоюється реєстраційний номер, що складається з порядкового номера постанови та реєстраційного номера цієї постанови в журналі обліку постанов за справами про адміністративні правопорушення (додаток 5), який зазначається через косу лінію.

Облік постанов за справами про адміністративні правопорушення здійснюється уповноваженою посадовою особою шляхом запису їх у журналі обліку постанов за справами про адміністративні правопорушення. Журнал має бути пронумерований, прошнурований, скріплений гербовою печаткою та засвідчений підписом голови Комісії. Облік постанов проводиться в межах кожного календарного року окремо.

6. Оскарження й опротестування постанови за справою про адміністративне правопорушення

6.1. Постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, у районному у місті суді за місцезнаходженням Комісії. Рішення цього суду є остаточним.

6.2. Скаргу на постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

6.3. Постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.

6.4. Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги.

Принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту.

7. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у вигляді штрафу або у вигляді попередження

7.1. Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання посадовими особами.

7.2. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає виконанню з моменту її винесення.

73. При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанови про застосування заходу стягнення у вигляді попередження.

7.4. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

7.5. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу виконується уповноваженим на те органом у порядку, установленому Кодексом та іншими законами України.

7.6. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виконується Комісією шляхом оголошення постанови порушнику.

Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені статтею 285 Кодексу.

7.7. У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.

7.8. Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі зупинення виконання постанови відповідно до статті 291 Кодексу перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту.

7.9. Питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, вирішуються Комісією.

Контроль за правильним і своєчасним виконанням здійснюється Комісією.

7.10. Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Після перерахування суми штрафу порушник зобов'язаний подати оригінал квитанції про його сплату або іншого платіжного документа Комісії для внесення до постанови запису про її виконання (зазначаються назва та реквізити документа, що підтверджує сплату, установа банку, що його видала, сума) та копію зазначеної квитанції або іншого платіжного документа, що підшивається до справи.

7.11. У разі несплати штрафу порушником у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, установленому законом.

7.12. Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається Комісії, яка винесла постанову.

8. Порядок оформлення справи про адміністративне правопорушення

8.1. Ведення справи про адміністративне правопорушення забезпечує посадова особа, яка склала протокол.

Провадження справи про адміністративне правопорушення вважається закінченим після виконання постанови про накладення штрафу, про що має бути зроблена відповідна відмітка в цій постанові, або після винесення постанови про закриття справи у випадках, установлених чинним законодавством.

8.2. Справа про адміністративне правопорушення зброшурована, з описом документів, що в ній є (додаток 6), прошнуровується, скріплюється гербовою печаткою, засвідчується підписом голови Комісії або члена Комісії, який виконує його обов'язки на цей момент, і здається на зберігання до архіву Комісії.

Справи про адміністративні правопорушення зберігаються в архіві в установленому порядку протягом трьох років.