Основи держави і права України - Ортинський В.Л. - 7.8. Вирішення земельних спорів

Земельні спори — це спори, що виникають між громадянами або юридичними особами з приводу володіння, користування або розпорядження земельними ділянками. Вирішення земельних спорів, яке здійснюється компетентними органами держави, є одним із способів захисту прав та законних інтересів власників землі, землекористувачів, орендарів.

У більшості випадків спори виникають з приводу використання земельних ділянок. Предметом спору можуть бути також земельні інтереси громадян та юридичних осіб. Наприклад, відмову органу місцевого самоврядування надати земельну ділянку громадянин має право оспорити в судовому порядку.

Порядок вирішення земельних спорів регулюється Земельним кодексом України, який поділяє їх на такі, що підвідомчі:

а) судам;

б) органам місцевого самоврядування;

в) органам виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Винятково у судовому порядку вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органами місцевого самоврядування вирішуються земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності й користуванні громадян, та дотриманні громадянами правил добросусідства, а також спори стосовно розмежування меж районів у містах.

Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

Рішення органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів власники землі та землекористувачі можуть оскаржувати у судовому порядку.

Земельне законодавство встановлює порядок розгляду спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Вони розглядаються за заявою однієї зі сторін у місячний термін з дня її подання.

Земельні спори розглядаються за участю заінтересованих сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї зі сторін при першому вирішенні питання і відсутності згоди на розгляд питання розгляд спору переносять. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з вагомих причин.

Рішення передається сторонам у 5-денний термін з часу його постановлення і може бути оскаржене в судовому порядку.

Порядок судового розгляду земельних спорів регулюється цивільним процесуальним законодавством України.

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право ознайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні й письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, отримувати копію рішення щодо земельного спору і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

Рішення стосовно земельних спорів (окрім прийнятих у судовому порядку) набуває чинності з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання.

Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення. Виконання рішення може бути призупинено або його термін може бути продовжений вищим органом або судом.

Законодавство

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141.

2. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 3—4. — Ст. 27.

3. Закон України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 36. — От. 282.

4. Закон України "Про охорону земель" від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — №39. — Ст. 349.

5. Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 39. — Ст. 350.

6. Закон України "Про оренду землі" в редакції від 2 жовтня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 10. — Ст. 102.

Література

1. Земельне право / За ред. В. І. Семчика та П. Ф. Кулинича. — К.: Ін Юре, 2001.

2. Земельне право України / За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. — К.: Юрінком Інтер, 2004.

3. Земельне право України / За ред. О. О. Погрібного, 1.1. Каракаша. — К.: Істина, 2003.

4. Землі сільськогосподарського призначення: права громадян України / За ред. проф. Н. І. Титової. — Л.: ПАІС, 2005.