Валютні відносини — це різновид грошових відносин, які виникають у процесі функціонування грошей у міжнародному обігу. Чинне законодавство України розрізняє такі поняття валюти:
— "валюта України" — власне валюта України, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України;
— "іноземна валюта" — власне іноземна валюта, банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах*
Правове регулювання валютних відносин в Україні здійснюється відповідно до банківського законодавства; на підставі Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" й інших підзаконних нормативно-правових актів.
Валютне регулювання передбачає видання нормативно-правових актів щодо здійснення операцій на валютному ринку України; дотримання ліміту зовнішнього державного боргу України; лімітів заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам; ліцензування діяльності в сфері здійснення валютних операцій; встановлення способів визначення і використання валютних (обмінних курсів) іноземних валют, виражених у валюті України; курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях тощо.
Перш за все, необхідно обумовити, що головним органом валютного регулювання в Україні є Національний банк України. Низка повноважень у сфері валютного регулювання покладається також на Кабінет Міністрів України. Валютні операції можуть здійснювати тільки уповноважені банки, тобто банки, що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій. У контексті визначення суб'єктів валютних правовідносин треба зазначити, що важливе значення при здійсненні валютних операцій має принцип резидентства. Резидент (від лат. residens, residentis — той, що перебуває). Згідно із законодавством, резиденти:
— фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;
— юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;
— дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.
Нерезиденти:
— фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
— юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
— розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
Правове регулювання валютного контролю
Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.
Головним органом валютного контролю є Національний банк України.
Контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через банки, покладається на уповноважені банки, що здійснюють ці операції, а відтак це передбачає виконання функцій агента валютного контролю.
Серед державних органів, наділених контрольними повноваженнями в сфері здійснення валютних операцій, є:
1. Органи Державної податкової служби.
2. Міністерство зв'язку України в частині дотримана правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України.
3. Органи Державної митної служби України здійснюють контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
Законодавство
1. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами від 8 грудня 2004 р.: Офіційне видання. — К.: Ін Юре, 2006.
2. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р.
Література
1. Воронова Л. К. Фінансове право України: Підручник. — К.: Прецедент; Моя книга, 2006.
2. Заверуха І. Б. Банківське право: Навч. посіб. — Л.: Астролябія, 2002.
3. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права: В 2 Т. — Т. 1. Генезис налогового регулирования. — X.: Легас, 2002.
4. Нечай А. А. Актуальні питання фінансового права: Правові основи публічних, накопичувальних фондів. — Чернівці: Рута, 2004.
5. Орлюк О.П.. Фінансове право. — К.: Юрінком, 2003.
6. Фінансове право України. Загальна частина: Навч. посіб. / В. П. Нагребельний, В. Д. Чернадчук, П. В. Суханос. — Суми, 2004.
7. Фінансово-правовий механізм формувань дохідної частини бюджетів: Курс лекцій / Л. А. Савченко, А. В. Цимбалюк та ін. — Ірпінь, 2002.
Розділ 11. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
11.1. Поняття кримінального права
11.2. Кримінальний кодекс України: його загальна характеристика
11.3. Поняття та підстава кримінальної відповідальності
11.4. Поняття, ознаки, види та стадії злочину
11.5. Поняття та форми вини
11.6. Співучасть у вчиненні злочину та її форми
11.7. Обставини, що виключають злочинність діяння
11.8. Поняття покарання. Види покарань