Право - Оуенз К. - 1.3.7. Прецедентне право, що ґрунтується на доктрині зобов'язувального прецеденту

У більшості правових систем, включно із системами цивільного права, рішення, ухвалені за розглядом справ раніше є просто частиною (хоч і неодмінно важливою) матеріалу, який суд може взяти до уваги, коли прийматиме свої рішення. В англійському ж праві діє доктрина зобов'язувального прецеденту. Зобов'язувальний прецедент означає, що суддя, розглядаючи справу, зобов'язаний керуватися рішеннями, винесеними вищим судом у попередньому випадку. Зобов'язувальне рішення називається "ratio decidenti"— "мотиви рішення"* Апеляційний суд (на відміну від Палати лордів) також зобов'язаний враховувати свої попередні рішення (попри те, що попередній склад суду, цілком можливо, був зовсім іншим).

Будь-яка норма права, необов'язкова для рішення (а з огляду на багатослівність правників включно з автором цієї книжки, таких постанов безліч), називається "obiter dicta", що означає "сказане принагідно", і вважається переконливим аргументом. До переконливих аргументів належать також рішення судів, які не є обов'язковими для даного суду, включно з рішеннями судів загального права інших держав та міркуваннями відомих авторів посібників.

Зібрання попередніх рішень публікують у вигляді зведень судових рішень. Найважливіша серія збірок так і називається "Збірка судових рішень" ("Law Reports"). видає "Товариство судових звітів" ("Incorporated Society of Law Reporting"). Як правило, між слуханням справи і публікацією судового рішення у збірці минає деякий час. Зміст збірок широкий — у них публікують виступи адвокатів (тобто баристерів, яким доручено виступати у справі в суді від імені сторін), а також судові рішення, які перед опублікуванням перевіряються суддею. Опублікувати можна лише обмежену кількість судових рішень. Тому видавці "Збірки судових рішень" намагаються оприлюднювати переважно ті справи, які визначають важливий новий правовий принцип. Якщо матеріали справи наведено в "Збірці судових рішень", то саме на опубліковану в цьому виданні версію слід посилатися в суді, а не на жодну іншу ймовірну її публікацію.

Є чотири серії "Збірок судових рішень", а саме: "Справи, що розглядаються в апеляційному порядку" ("Appeal Cases", скорочено АС), "Справи, що розглядаються Відділенням Королівської лави" ("Queen's Bench", скорочено QB), "Справи, що розглядаються Канцлерським відділенням" ("Chancery", скорочено Ch) та "Справи, що розглядаються Відділенням у сімейних справах" ("Family", скорочено Fam), Відділення у сімейних справах було створено лише в 1972 р. До 1972 р. третім відділенням Високого суду було Відділення у справах про спадок, розлучення і в морських справах ("Probate, Divorce and Admiralty", скорочено PDA).

Серія "Справи, що розглядаються в апеляційному порядку" містить судові звіти з Палати лордів і Таємної ради. Справи, що розглядаються в апеляційному порядку, не включають, як можна подумати, апеляційні справи, розглянуті Апеляційним судом — вони публікуються у томі звітів, присвяченому звітам того відділення Високого суду, в якому справу було порушено, або, якщо справу подано на апеляцію із суду графства, у томі, присвяченому відділенню Високого суду, в якому її було б порушено, якби вона була порушена у Високому суді.

Дві серії звітів загального права публікуються щотижня. Серію "Всеанглійська збірка судових рішень" ("All England Law Reports", скорочено All ER) видає приватна компанія "Баттервортс", а серію "Тижневик судових рішень" ("Weekly Law Reports", WLR) публікує "Рада судових звітів" ("Incorporated Council of Law Reporting"). ? також велика кількість спеціалізованих публікацій. Студенти, які вивчають бізнес, можуть натрапити на "Збірку рішень Ллойдса" ("Lloyds Reports", скорочено Lloyds Rep), де публікують справи, пов'язані з комерційних правом, та "Збірку рішень з питань трудового права" ("Industrial Law Reports", скорочено IRLR), де публікують, зокрема, справи трудового (або індустріального) права.

Посилання на збірки судових рішень мають такий вигляд:

"Chappel & Co Ltd v Nestle Co Ltd" [1960] AC 87; [1959] 2 All ER 701.

Це означає, що судове рішення можна знайти в серії "Справи, що розглядаються в апеляційному порядку", яку видає Рада судових звітів, за 1960 р. на с. 87. Крім того, воно наведене також у другому томі серії "Всеанглійської збірки судових рішень" за 1959 р., на с. 701.