Суб'єкти правовідносин - це фізичні, юридичні та інші особи, які є носіями суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, необхідних для участі у конкретному право відношенні.
Суб'єктами правовідносин можуть бути:
1) фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства;
2) юридичні особи: державні органи, установи і організації, суб'єкти підприємницької діяльності, зареєстровані як юридичні особи незалежно від форми власності; політичні партії та інші об'єднання громадян; релігійні організації;
3) територіальні громади та інші спільності: трудові і навчальні колективи, нація, народ;
4) Автономна республіка Крим;
5) держави;
6) міжнародні організації.
Для того, щоб особа стала учасником правовідносин, вона повинна бути право суб'єктною, тобто вона повинна володіти певною правоздатністю, дієздатністю і деліктоздатністю.
Під правоздатністю розуміють здатність особи мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки у певній сфері.
Так, цивільна правоздатність фізичної особи виникає з моменту народження людини і припиняється з її смертю або з дня набуття чинності рішення суду про оголошення фізичної особи померлою (ст. 46 Цивільного кодексу України).
Таке рішення суд може прийняти якщо:
- у місці постійного проживання особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;
- особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців;
- особа пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями - після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.
Трудова правоздатність фізичної особи в повному обсязі виникає з 16-річного віку, політична правоздатність - з 18-річного віку.
Під дієздатністю розуміють здатність особи своїми діями набувати для себе нових суб'єктивних прав та юридичних обов'язків. Наприклад, фізична особа уклала шлюб і тим самим своїми діями набула сімейних прав і сімейних обов'язків.
Так, цивільна дієздатність фізичної особи залежно від віку особи та інших обставин може бути повною, частковою, неповною, обмеженою, а також особа може бути визнана судом недієздатною.
Повною цивільною дієздатністю володіє фізична особа, яка:
- досягла 18-річного віку;
- зареєструвала шлюб у неповнолітньому віці (з моменту реєстрації шлюбу);
- записана матір'ю або батьком дитини у неповнолітньому віці;
- працює за трудовим договором з 16-річного віку;
- зареєстрована з письмової згоди батьків чи осіб, які їх замінюють, з досягненням 16-річного віку підприємцем.
Частковою цивільною дієздатністю володіє фізична особа, яка не досягла 14 років (малолітня особа).
Неповною цивільною дієздатністю володіє фізична особа у віці від 14 до 18 років.
Цивільний кодекс України в ст. 31,32 визначає межі можливих правових відносин, в які можуть вступати неповнолітні особи самостійно.
В той же час суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона:
- страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;
- зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим самим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
Така особа може самостійно вступати в правові відносини, пов'язані з укладанням дрібних побутових правочинів, для вступу в інші правові відносини необхідно мати згоду піклувальника.
Окремі фізичні особи, які не здатні усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними внаслідок хронічного стійкого психічного розладу чи недоумства, визнаються судом недієздатними. Від їх імені і в їхніх інтересах у різні правові відносини вступає опікун.
Під деліктоздатністю розуміється здатність особи нести юридичну відповідальність за свої діяння. Фізична особа є деліктоздатною, якщо вона:
- досягла віку юридичної відповідальності;
- є осудною, тобто здатною в момент вчинення певного діяння розуміти значення своїх дій і керувати ними.
Так, адміністративна відповідальність настає з досягненням фізичною особою 16-річного віку. (ст. 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а кримінальна відповідальність - з 14 років за злочини, перелік яких визначено в ст. 22 Кримінального кодексу України, за всі інші злочини з 16 років.
Юридична особа є правосуб'єктною з моменту її створення і до моменту її ліквідації.
Об'єктами правовідносин є будь-які блага, у зв'язку з якими у суб'єктів виникають суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Об'єктами правовідносин можуть бути:
1) особисті немайнові блага (життя, здоров'я, безпечне для життя і здоров'я довкілля, особиста недоторканість, честь і гідність особи, ділова репутація тощо);
2) майнові блага (право власності, майнові права та обов'язки тощо);
3) результати інтелектуальної діяльності (твори науки, винаходи, твори літератури і мистецтва, інші результати творчої діяльності);
4) певні дії суб'єктів;
5) результати певних дій суб'єктів.
Об'єктами правових відносин можуть бути як матеріальні так і духовні блага, а також будь-яка діяльність і поведінка суб'єктів, що не заборонена правовими нормами.
2.15. Види правових відносин
2.16. Реалізація права
2.17. Тлумачення правових норм
2.18. Правопорушення, його ознаки та причини вчинення
2.19. Склад правопорушення
2.20. Види правопорушень
2.21. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
2.22. Цілі і підстави юридичної відповідальності
2.23. Види юридичної відповідальності