Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Правовою основою діяльності нотаріату є:
o Конституція України;
o Закон України "Про нотаріат";
o Цивільний кодекс України;
o Цивільний процесуальний кодекс України;
o інші законодавчі акти України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року систему нотаріальних органів складають:
- державні нотаріальні контори;
- державні нотаріальні архіви;
- приватні нотаріальні контори;
- уповноважені особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів (у населених пунктах, де немає нотаріусів);
- дипломатичні представництва України;
- консульські установи України за кордоном.
Посвідчення заповітів і доручень, прирівняних до нотаріальних, може провадитись особами, визначеними в ст. 40 закону "Про нотаріат":
o головними лікарями, їх заступниками по медичній частині або черговими лікарями цих лікарень, лікувальних закладів, санаторіїв, а також директорами і головними лікарями будинків престарілих та інвалідів;
o начальниками, їх заступниками по медичній частині, старшими і черговими лікарями госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів;
o капітанами морських суден або суден внутрішнього плавання, що плавають під прапором України (під час плавання);
o командирами (начальниками) військових з'єднань, установ і військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб та органів, що вчиняють нотаріальні дії;
o начальниками арктичних та інших подібних до них експедицій;
o начальниками місць позбавлення волі.
Органи нотаріату відіграють важливу роль в справі управління і охорони суспільних відносин і забезпечують захист майнових прав і інтересів фізичних і юридичних осіб.
Нотаріальні органи здійснюють свої функції шляхом вчинення конкретних чітко визначених в законі нотаріальних дій:
1) направлених на засвідчення безспірного права:
- видача свідоцтва про право на спадщину;
- видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя;
- видача дублікатів документів, що зберігаються в справах нотаріальної контори та ін.
2) направлених на засвідчення фактів:
o посвідчення правочинів (доручень, заповітів, договорів);
o засвідчення вірності копій документів і виписок з них;
o засвідчення справжності підпису на документах;
o засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу;
o посвідчення факту, що громадянин є живим;
o посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці;
o посвідчення часу пред'явлення документів;
o прийняття у депозит грошових сум та цінних паперів.
3) направлених на надання документам виконавчої сили:
- вчинення виконавчих надписів;
- вчинення протестів векселів;
- вчинення морських протестів;
- пред'явлення чеків до платежу і посвідчення не оплати чеків.
4) направлені на зберігання майна, документів, доказів:
o накладення заборони відчуження жилого будинку, квартири, земельної ділянки, гаража, садового будинку; іншого нерухомого майна;
o передача заяви фізичних і юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам;
o прийняття та зберігання документів;
o вчинення інших нотаріальних дій.
Нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії зобов'язані додержувати таємниці цих дій (ст. 8 Закону України "Про нотаріат").
Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і пройшов стажування протягом шести місяців в державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право заняття нотаріальною діяльністю.
Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім передбаченої законом, в тому числі викладацької і наукової у вільний від роботи час.
Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість.
Особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, в управлінні юстиції Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій приймає присягу такого змісту: "Урочисто присягаю виконувати обов'язки нотаріуса чесно і сумлінно, згідно із законом і совістю, поважати права і законні інтереси громадян і організацій, зберігати професійну таємницю, скрізь і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса". Нотаріус має право:
- витребувати від підприємств, установ та організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних Дій;
- складати проекти угод і заяв;
- виготовляти копії документів та виписки з них;
- давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру.
Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права (ст. 4 Закону України "Про нотаріат"). Закон покладає на нотаріуса обов'язки:
o здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до закону і принесеної присяги;
o сприяти громадянам, підприємствам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;
o зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій;
o відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.
Нотаріуси можуть об'єднуватися у регіональні, загальнодержавні, міжнародні спілки та асоціації, які представляють їх інтереси у державних та інших органах, захищають соціальні та професійні права нотаріусів, здійснюють методичну і видавничу роботу, можуть створювати спеціальні фонди і діють відповідно до своїх статутів.
Джерела і література