Банківські операції - Коцовська P.P. - 4.1.8. Формування банком резерву на можливі втрати від кредитних операцій

Для зменшення кредитного ризику банки створюють резерв на можливі втрати від кредитних операцій, розробляючи внутрішнє положення, але беручи до уваги відповідне Положення Національного банку України.

Даний резерв розподіляється на резерв під стандартну і нестандартну заборгованість (кредити під контролем, субстандартні, сумнівні і безнадійні).

Банки для нарахування резерву класифікують надані кредити за ступенем ризику, а для цього враховують такі критерії:

а) оцінку фінансового стану позичальника;

б) погашення позичальником кредиту і процентів за ним.

Клас позичальника за результатами оцінки його фінансового стану визначається на підставі основних показників та коригується на додаткові показники:

• клас "А" - фінансова діяльність дуже добра і є можливість утримувати її на такому рівні надалі;

• клас "Б" - фінансова діяльність добра або дуже добра, але немає надто великих перспектив;

• клас "В" - фінансова діяльність задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення;

• клас "Г" - фінансова діяльність погана;

• клас "Д" - фінансова діяльність збиткова.

Погашення позичальником кредитної заборгованості і процентів за нею є:

• добрим - якщо погашення здійснюється у відповідні строки або кредит пролонгований (збільшений термін погашення) не більше ніж на 90 днів (із пониженням класу позичальника);

• слабким - спостерігається прострочення не більше ніж 90 днів або допускається пролонгація понад 90 днів за умови сплати процентів у строк чи з максимальною заборгованістю до 30 днів (із пониженням класу позичальника);

• незадовільне - якщо прострочення спостерігається понад 90 днів або кредит пролонгований понад 180 днів (із пониженням класу позичальника).

Відповідно до перелічених критеріїв кредитний портфель банків за ступенем ризику щодо заборгованості класифікують так, як це відображено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Класифікація кредитів за ступенем ризику

Для формування резерву треба виходити також з означення, що загальна заборгованість за кредитними операціями становить для банку валовий кредитний ризик, а чистий кредитний ризик розраховується шляхом зменшення валового кредитного ризику на вартість прийнятого забезпечення, скоригованого на певний відсоток, залежно від ступеня ризику кредитної операції (табл. 4.2 і 4.3).

Таблиця 4.2

Класифікація кредитної заборгованості з урахуванням рівня забезпеченості

Таблиця 4.3

Визначивши чистий кредитний ризик за кожною категорією кредитної операції, банк зважує його на встановлений коефіцієнт резервування і таким чином визначає кінцеву суму резерву під кредитні ризики (табл. 4.4).

Таблиця 4.4

Банки зобов'язані створювати резерви для відшкодування можливих втрат від кредитних операцій за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах, включаючи надані депозити і кредити іншим банкам.