Правознавство - Молдован В.В. - 4. Поняття та ознаки юридичної відповідальності

Юридична відповідальність - це закріплений у законодавстві і забезпечений державою юридичний обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належали, перенести несприятливі наслідки.

В історії відомі випадки, коли відповідальність мали не лише окремі індивіди, а й спільноти (общини), тварини і навіть предмети. Були навіть процеси над тваринами. У Греції за законом Солона покаранню піддавали тварин. У 1405 р. у Франції до повішення було засуджено бика (забодав людину). Остання смертна кара тварин вчинена у Словенії у 1864 р. До висилки засуджувалися речі - каміння, яке звалилося на голову, дзвін, який закликав до бунту, та ін.

Відповідальність наставала за різноманітні дії, бездіяльність, і взагалі без вини. Згідно з "Руською правдою" до ганьби і пограбування засуджувалася сім'я розбійника. Так звану дику віру сплачували усі члени общини, на території якої знаходили вбитого. У Римі вбивали усіх рабів за вбивство господаря. За давньокитайським правом за деякі злочини (заколот, бунт, зрада) несли відповідальність три роди (рід батька, рід матері і рід дружини) або три покоління (батьки, брати, сестри і діти). Фактично це приклади безвинної відповідальності. Міри відповідальності часто були і такими - відрубували руки, ноги, тілесні покарання, клеймили.

Відповідальність наставала і за ідеї, висловлювання, родинні стосунки зі злочинцями. Згадаймо середні віки і вогнища у Західній Європі, на яких спалювали відьом. У наш час прикладом є факт винесення вироку до смертної кари аятолою Хомейні поетові Салману Рушді за "сатанинські вірші", які зневажають іслам. У СРСР відповідальність несли родичі осіб, репресованих за контрреволюційні злочини.

Спочатку правопорушник ніс відповідальність перед потерпілим та його родичами. Так, за "Руською правдою" передбачалася плата вбивці родичам убитого (головщина). Потім відповідальність настає і перед державою в особі князя - штраф на користь князя - віра. Нині має місце відповідальність передусім перед державою (кримінальна, адміністративна), а також перед потерпілим (відповідальність за спричинену майнову і моральну шкоду).

З розвитком суспільства відповідальність отримує гуманний, раціональний характер: обмежується коло суб'єктів відповідальності (лише особи, які досягли певного віку, які мають здоровий глузд і волю); відповідальність передбачається лише за конкретні винні дії (не за думки); перелік цих дій визначений правом; правом визначаються й адекватні діянню міри відповідальності.

Якщо правопорушення являє собою протиправне діяння, то його прямим наслідком є юридична відповідальність, передбачена законом.

Юридична відповідальність - це відповідь правопорушнику з боку держави. Реалізація цієї відповіді (міри) не залежить від бажання чи небажання правопорушника.

Несприятливі наслідки:

1) особистого характеру (позбавлення життя, волі);

2) майнового характеру (штраф, конфіскація майна, відшкодування завданої шкоди);

3) організаційного характеру (звільнення з посади, закриття підприємства);

4) престижного характеру (догана, позбавлення нагород, почесних звань);

5) позбавлення певних прав (займатися певною діяльністю - зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; позбавлення прав водія).

Юридична відповідальність призводить до певної зміни правового статусу правопорушника, його прав та обов'язків. На нього покладаються додаткові обтяжливі обов'язки (штраф, конфіскація майна, виправні роботи) або він позбавляється певних прав (позбавлення або обмеження волі та ін.).