Облік і аудит податків в Україні - Малишкін О.І. - РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ЙОГО У ЗВІТНОСТІ

2.1. Міжнародний досвід розрахунків за податком на прибуток

Якщо порівняти показники стану української економіки та рівень розвитку ринкових відносин із країнами пострадянського простору та країнами Європи (Євросоюзу), які є сусідами України, то очевидним є факт, що Україна знаходиться ближче до першої групи країн, ніж до другої. Тому вважаємо доцільним проаналізувати методики податкових розрахунків з податку на прибуток саме з країнами пострадянського простору, зокрема, Російської Федерації та Республіки Білорусь. На цьому тлі можна зрозуміти спільні та індивідуальні особливості нормативної бази, її спрямованість та рівень вітчизняних науково-методичних розробок з цього напряму.

Проте з початку слід з'ясувати, які класичні теорії визначення оподатковуваного прибутку та податкових різниць застосовують в системі бухгалтерського обліку різних країн. Вважається, що протягом XX століття відбулося становлення сучасної системи бухгалтерського обліку, її теоретичне обґрунтування (зокрема, в математичних моделях В. Леонтьєва), практичне закріплення у МСБО та професійних і національних планах рахунків [41, с. 32]. На думку Е.Хендріксена та М. Ван Бреда, бухгалтерський облік визначається як певна знакова система, спрямована на визначення прибутку, а теорія бухгалтерського обліку - як аналіз методів його обчислення [175]. Очевидно, що відомі зарубіжні автори мали на увазі прибуток фінансовий, який відрізняється від податкового.

Міжнародна практика засвідчує відповідну різницю у формуванні інформаційної бази розрахунку бухгалтерського фінансового та податкового прибутків, що знайшло своє відображення у положеннях МСБО 12 "Податки на прибуток". Згідно з цим стандартом податкові наслідки слід визначати як суму витрат зі сплати податку. Така сума витрат залежить від виникнення та анулювання тимчасових податкових різниць поточного, попереднього та майбутнього періодів.

Відповідно до МСБО 12 вплив тимчасових різниць на показник витрат підприємства за звітний період отримав назву метод зобов'язань за балансом. У результаті податкові активи і податкові зобов'язання в балансі підприємства відображують окремими статтями. Відстрочені статті мають довгостроковий характер, тому відносяться відповідно, до довгострокових активів і зобов'язань.

Міжнародна практика віднайшла способи урегулювання розбіжностей між сумою витрат на сплату податку, що враховуються для визначення фінансового результату, і сумою фактичного податку. Такі розбіжності отримали назву податкова різниця. Зокрема, автори Дж. Блейк і О. Амат у своїй книзі "Європейський бухгалтерський облік" 1997 р. видання [137, с. 153-154 ], аналізуючи практику обліку Європейських країн у період 90-х років минулого століття, зазначали, що для подолання зазначених різниць використовують три методи (табл. 2.1):

Таблиця 2.1. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТ НА СПЛАТУ ПОДАТКІВ, ЩО ВРАХОВУЮТЬСЯ У РОЗРАХУНКУ ОБЛІКОВОГО ПРИБУТКУ

Окремі вітчизняні дослідники [41, с. 35 - 43 ] матеріал цієї книги взяли за базу для доведення гіпотези, що бухгалтерські дані лежать в основі показників податкової декларації. При цьому цитуються фрагменти книги і відзначаються специфічні моменти взаємодії інформації фінансового і податкового прибутку в різних країнах. Зокрема, наводяться приклади Австралії, Бельгії, Великої Британії, Ірландії та ін. Наприклад, в Австралії до суми первинного податкового прибутку (prima face income tax) додається або віднімається податковий ефект постійних різниць і визначається сума витрат з податку на прибуток (total income tax expense), a також ефективна ставка податку (effective tax rate). Викликає заперечення позиція щодо постійних різниць. Адже, з 2005 р. такі різниці були вилучені з тексту МСБО 12. Вочевидь, в країнах, які дотримуються вимог МСБО/МСФЗ, відбулися аналогічні зміни щодо наявності постійних різниць в розрахунках відстроченого податку та витрат з податку на прибуток.

Зазначені автори наводять також приклади звітності Великої Британії та Ірландії, в яких податкові різниці представлені в податковій декларації. Щоправда, в інформаційному джерелі не зазначається які саме різниці аналізуються - постійні чи тимчасові, що в сучасних умовах є суттєвим аспектом придатності пропозицій до впровадження. У Данії сформувалося кілька способів відображення податкових різниць - метод повної відстрочки та метод часткової відстрочки. У Китаї застосовують усі три методи визначення витрат на сплату податків.

Отже, вивчення зарубіжного досвіду дає можливість проаналізувати різні підходи до обрання варанта розрахунку витрат з податку на прибуток і, відповідно, податкових різниць.