Судоустрій - Молдован В.В. - 2. Судова система України та функції суду

3. Поняття про суд першої, апеляційної, касаційної інстанцій

Судова влада є різновидом державної влади. Суб'єктом, який здійснює судову владу, є не будь-який державний орган, а лише суд, який наділений повноваженнями щодо правового впливу на суб'єктів відповідних правовідносин. Через правосуддя, як правову форму судової діяльності, захищаються та охороняються права людей і організацій, притягуються до відповідальності особи, які вчинили правопорушення, тобто здійснюється судова влада. Конституцією України передбачено, що правосуддя в нашій державі здійснюється виключно судами і що делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Поняттю судової влади притаманні дві характерні ознаки: по-перше, судова влада може бути реалізована за допомогою спеціально створених державних органів - судів; по-друге, суди повинні бути наділені притаманними, властивими лише їм способами і можливостями правового впливу. Таким чином, судову владу можна визначити як здійснення за допомогою спеціально створених державою органів - судів лише їм властивими способами і можливостями правового впливу на фізичних і юридичних осіб та на соціальні процеси в суспільстві.

Ознаки, що притаманні суду і відрізняють його від інших органів:

- суд розглядає і вирішує особливі категорії справ, які не може розглянути жоден інший орган;

- розгляд справ у суді здійснюється з дотриманням особливої процедури, регламентованої законом;

- суду властива особлива самостійність при розгляді справ. Між судам немає відносин підлеглості.

Окремі ланки судової системи взаємодіють між собою. Залежно від повноважень вони можуть виступати як суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій та розглядати справ за нововиявленими обставинами.

Правосуддя як особливий вид державної діяльності характеризується рядом ознак, які відрізняють його від інших видів державної діяльності:

- здійснювати правосуддя вправі і зобов'язані лише спеціально створені для цієї мети органи - суди, які за важливістю виконуваних функцій і за способом формування поставлені в особливі умови;

- правосуддя здійснюється в особливій, передбаченій законом процесуальній формі (цивільно-процесуальній, кримінально-процесуальній, адміністративно-процесуальній, господарсько-процесуальній), основне призначення якої - забезпечення встановлення істини в конкретній справі і прийняття законного та обґрунтованого в ній рішення;

- правосуддя як особлива форма державної діяльності має і особливий зміст. Суть правосудця полягає у вирішенні спорів про право, які виникають у суспільстві між окремими його членами чи їх колективними формуваннями, а також у правовій оцінці поведінки фізичних осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів та у призначенні покарання винним у їх вчиненні. Саме роль своєрідного експерта з питань права, наділеного повноваженнями виносити від імені держави остаточні рішення, які є обов'язковими для виконання всіх, кого б вони не стосувалися, надає правосуддю особливий суспільний авторитет;

- рішення суду, як акт правосуддя в конкретній справі, після набрання ним, законної сили набуває силу закону в даній справі і є обов'язковим для виконання всіма, кого воно стосується.

Рішення і вироки суду ухвалюються іменем України. Таким чином, правосуддя - це особливий вид державної діяльності, суть якої полягає у розгляді і вирішенні спеціально створеними державою органами - судами спорів про право та у правовій оцінці поведінки осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, а також у призначенні покарання винним за їх вчинення.

Суди першої інстанції - це суди, які розглядають справи по суті та вирішують їх своїм вироком, рішенням чи постановою.

Суди другої або апеляційної інстанції - це суди, які розглядають справи за апеляціями на вироки, ухвали і постанови суду першої інстанції, що не набрали законної сили.

Суди третьої або касаційної інстанції - це суди, що розглядають справи за касаційними скаргами в касаційному порядку.

Місцевий суд розглядає справи тільки по першій інстанції. Він розглядає і вирішує усі підсудні йому справи по суті з постановленням судового рішення (вироку, рішення, ухвали, постанови). Суд проводить судовий розгляд в умовах усності і безпосередності за участю сторін та інших учасників судового процесу, досліджує докази, вислуховує думки учасників процесу. В кримінальній справі суд встановлює винуватість чи невинуватість підсудного І вирішує питання про покарання винного. У цивільних справах суд визнає наявність або відсутність певних правовідносин, юридичних фактів або юридичного стану, вирішує по суті подані до суду позови, заяви та скарги і задовольняє або відмовляє у їх задоволенні

Судові рішення загального суду протягом певного часу не набирають законної сили, оскільки заінтересовані особи можуть їх оскаржити до апеляційного суду. Апеляцію на вирок, ухвалу чи постанову місцевого суду, якщо інше не передбачено законом, може бути подано протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку (ст. 349 КПК).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали (ст. 294 ЦПК).

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення (ст. 93 ГПК).

Апеляційні скарга на постанову суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Така скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених ст. 167 КАС, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що зостановлюється ухвала.