Судоустрій - Молдован В.В. - 4. Кандидатські вимоги та порядок добору кандидатів на посаду судді у Франції

Національна школа магістратури щорічно випускає близько двохсот суддів та прокурорів. Слухачі в школу набираються за конкурсом, кандидатури для якого попередньо добираються з участю представників судів. Згідно з Органічним Законом "Про статус магістратури" (1958 р.) для вступу в Національну школу магістратури вимагається: національний диплом про другий цикл вищої освіти або який-небудь документ чи диплом такого ж рівня, що офіційно визнається декретом Державної Ради; французьке громадянство; дієздатність та високі моральні якості; дотримання згідно із законом обов'язку щодо призову до армії; відповідність до умов фізичної придатності, необхідної для виконання своїх обов'язків, задовільний стан здоров'я (в разі хвороби, що дає право на тривалу відпустку,- остаточне одужання).

На першому етапі конкурсу вступники пишуть свого роду есе (їх роздуми з соціальних, економічних, політичних та загальнокультурних проблем сучасного світу). Другий етап включає екзамени з юридичних дисциплін, іноземної мови та залік із загальної фізичної підготовки. Переможцями конкурсу стають близько 15 - 28% абітурієнтів. При прийомі для кожної категорії абітурієнтів встановлені свої правила. Так, 75% місць відведено для дипломованих спеціалістів вищих шкіл, 20% - для державних службовців та офіцерів поліції, викладачів, соціальних працівників, посадових осіб, що здійснювали нагляд за умовно засудженими, секретарів судів, 5 % - для осіб, які не менше 8 років працювали в приватному секторі, обирались членами органів місцевого самоврядування, були народними засідателями. При цьому особлива увага приділяється оцінці загальної культури абітурієнтів, і це невипадково. Французи виходять з того, що одних юридичних знань судді недостатньо, вони прагнуть бачити у майбутньому носієві судової влади не тільки прекрасного спеціаліста, але й освічену, культурну людину (Пейсиков В. Обучение судей: международный опыт и российские перспективы // Российская Юстиция. - 2001. №6).

Зараховані кандидати постановою міністра юстиції призначаються слухачами; з ними укладається контракт, на основі якого вони зобов'язані відпрацювати у сфері юстиції не менше 10 років.

Слухачі Національної школи магістратури відносяться до суддівського корпусу, вони мають право брати участь у судовій діяльності, однак без права підпису, та їм виплачується державне утримання. Слухачі зобов'язані зберігати службову таємницю. Перед участю у судовій діяльності вони приймають перед апеляційним судом присягу.

Загальний курс навчання триває 31 місяць. Початковий курс триває 3 тижні. Оскільки більшість слухачів не мають навіть поверхових знань про функціонування судових установ, то перед початком навчання вони проходять тижневе стажування в суді. Викладачі ведуть з ними дискусії на філософські теми, головною метою яких є з'ясування загальнолюдського сенсу професії судді.

Наступний етап навчання - "зовнішнє стажування", яке триває З місяці і здійснюється поза судовими установами Франції, на підприємствах, в органах місцевого самоврядування, префектурі, іноземних судових установах, інших організаціях.

Наступні 8 місяців навчання проходять безпосередньо в Школі. У програму навчання входять дисципліни, які стосуються експертної роботи, зокрема тих спеціалістів, до яких найчастіше звертаються магістрати: психіатрів, судових медиків, психологів, фінансових експертів. Слухачі Школи отримують інформацію з питань організації, функціонування та фінансування судових установ, адвокатських колегій, судових канцелярій, інших служб. Правові дисципліни практично не викладаються, за винятком кримінального та цивільного процесу, судової етики, а також суміжних предметів, знання яких необхідне для виконання професійних обов'язків.

Наступним етапом навчання є стажування слухачів у судових установах, яке триває 14 місяців. Слухачі знайомляться з діяльністю суду всіх інстанцій, органів розслідування та прокуратури, поліцейських і жандармських служб, установ правового захисту неповнолітніх, виправних установ, судових виконавців.

Стажування у адвокатів протягом 2-х місяців дає можливість слухачам вивчити на практиці їх повноваження та обов'язки.

Перед завершальним етапом навчання слухачі складають заліки та кваліфікаційний іспит. На підставі отриманих оцінок та результатів стажування слухачам надається список пропонованих посад. Як тільки вони зроблять свій вибір, їх розподіляють за групами, виходячи з обраної спеціалізації. П'ятимісячна програма передбачає поглиблене вивчення теорії, нових законодавчих актів, спілкування з практикуючими магістратами. І завершальний етап - стажування в судових установах на тій посаді, яку слухач буде займати в подальшому.

Після завершення строку навчання всі слухачі, незалежно від того, в якому порядку їх зараховано до школи магістратури, конкурують на однакових умовах у процедурі зарахування до переліку осіб з метою просування по службі у суддівському корпусі. Кваліфікаційне журі надає слухачам певну кваліфікацію, якщо вони пройшли конкурс і вважаються підготовленими до виконання суддівських функцій. Дублікат переліку прізвищ таких випускників подається міністрові юстиції, який приймає рішення про його оприлюднення в Офіційному віснику. У разі неналежного складання конкурсного іспиту журі відсторонює слухача від призначення на суддівську посаду і може зобов'язати його знову пройти навчальний курс, якщо вважає, що особа здатна його опанувати.

Міжнародні стандарти передбачають, що орган, уповноважений приймати рішення щодо обрання і кар'єри суддів, має бути незалежним від уряду та адміністративних органів. Для гарантування незалежності цього органу запроваджується таке положення, за якого він принаймні наполовину має складатись із суддів, обраних їх колегами шляхом використання методів, що гарантують якомога ширше представництво суддівської спільноти. З наведених прикладів можемо бачити, що порядок формування органів на зразок Вищої ради магістратури створює умови для утвердження суддівського самоврядування та одночасного запобігання корпоративній замкнутості. (Рекомендація №Я(94)12 комітету міністрів державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів // Вісник Верховного Суду України. - 1997. № 4(6). С.11).