Судоустрій - Молдован В.В. - 4. Судоустрій Федеративної Республіки Німеччини

Ординарні (загальні) суди

У ФРН є суди федерації та земель. Переважну більшість справ розглядають суди земель. Завдання федеральних судів полягає у забезпеченні єдності судової практики. Юрисдикція у Німеччині, без урахувань конституційних судів, поділяється на п'ять самостійних галузей: ординарну (загальну), адміністративну, фінансову, трудову, соціальну. Кожну з цих галузей очолює вищий суд

Суди ординарної (загальної) юрисдикції компетентні у всіх кримінальних справах, спорах з галузі цивільного та торговельного права, непозовного судочинства ( справи щодо опікунства, спадщини, реєстрації в поземельній книзі). Рішення з певних питань промислового правового захисту виносить федеральний патентний суд

Дільничні суди компетентні розглядати всі майнові спори на суму до 5000 марок, а також спори (наприклад, за договором найму) незалежно від суми позову, який є в таких випадках останньою інстанцією, причому оскарженими можуть бути лише позови на суму більш як 500 марок

Для всіх інших цивільних справ першою інстанцією слугують земельні суди, в яких рішення приймають як одноособовий суддя, так і колегія із трьох суддів. Апеляційною інстанцією виступають вищі земельні суди. Подальше звернення до Федеральної земельної палати можливе тільки з питань права на суму позову, який перевищує 40000 марок. Для німець кого цивільного судочинства характерна детальна спеціалізація. Особливі відділення в судах діють у справах: будівництва, сільського господарства, судноплавства, торгівлі

Розподіл компетенції з кримінальних справ судами ординарної юрисдикції більш складний. Як суди першої інстанції, залежно від віку підсудного та суспільної небезпеки діяння, можуть виступати 8 судів різного складу - від одноособового судді до палат, які засідають у складі трьох професійних суддів і двох засідателів. Вибір суду в багатьох випадках залежить від прокуратури

Одноособовий суддя розглядає справи щодо злочинів, покарання за які не може перевищувати одного року позбавлення волі. Справи щодо злочинів, за які покарання може бути призначено до трьох років позбавлення волі, розглядається колегією із професійного судді та двох засідателів. Загальне правило формування кримінального суду - чим складніша справа, тим більшим є склад суду і тим більше в ньому професійних суддів. У вищій судовій інстанції - федеральній судовій палаті - справи вирішують 5 професійних суддів без засідателів

В особливе провадження виділені справи щодо злочинів неповнолітніх. Ними займаються особливі відділення дільничних і земельних судів. Особи, які вчинили правопорушення, поділяються на дві вікові групи: від 14 до 18 років та від 18 до 21 року. Судді повинні мати досвід спілкування з молоддю; якщо суд діє за участю двох засідателів, то одним із них має виступати жінка; одноособовий суддя може приймати рішення лише щодо заходів виховного характеру

Стосовно вищих земельних судів слід відмітити, що вони не є елементом федеральної структури; вищий земельний суд не є Верховним судом певної землі. В деяких землях діє кілька вищих земельних судів. Наприклад, у Баварії їх 4. Всього в ФРН таких судів більше 20. В галузі цивільних справ ці суди виступають як апеляційна інстанція; в галузі кримінальної юрисдикції вони розглядають деякі найскладніші та значні справи у першій інстанції

Федеральна судова палата як вищий судовий орган країни покликана забезпечити єдність судової практики, хоча її рішення формально і не мають сили прецеденту. Це ревізійна інстанція. В її складі 11 сенатів з цивільних справ і 5 з кримінальних. У середньому щорічно Федеральна судова палата в порядку ревізії розглядає 2-2,5 тис. цивільних і близько 3,5 тис. кримінальних справ1

Адміністративні суди компетентні у всіх публічно-правових спорах не конституційно-правового характеру (оскарження громадянами дій адміністративних органів які відмовляють їм, наприклад, у дозволі на будівництво будинку, позов щодо заборони спорудження чи експлуатації атомних установок, аеропортів, у разі відмови у прийнятті до вузу, скарги іноземних громадян, що просять притулку). Розглядають адміністративні суди також позови чиновників до своїх установ

Система адміністративних судів має три інстанції: суди першої інстанції , вищі адміністративні суди на рівні земель і федеральний адміністративний суд. Усі ці суди діють колегіально, причому в перших двох інстанціях разом з трьома професійними суддями діють по 2 засідателі, а федеральний адміністративний суд розглядає справи у складі 5 професійних суддів. Засідателі адміністративних судів обираються на чотири роки і не належать до певної професійної групи громадян. Суди другої та вищої інстанції можуть у певних випадках функціонувати як суди першої інстанції. Наприклад, Федеральний адміністративний суд розглядає спори між федерацією і землями, або між окремими землями

Процес в адміністративному суді проводиться у формі так званого розшукового провадження, якщо суд сам досліджує обставини справи, не будучи пов'язаний претензіями чи доказами сторін, залучаючи за власно ю ініціативою до розгляду третіх осіб. Рішення адміністративного суду першої інстанції може бути оскаржене до вищого земельного суду, а його рішення, у свою чергу, - до касаційного провадження перед Федеральним адміністративним судом

Федеральний адміністративний суд приймає до розгляду справи, якщо йдеться щодо порушення норм федерального права. Якщо оспорюються правильність застосування права землі, вищий адміністративний суд (в землі) приймає остаточне рішення

Особливим видом адміністративних судів, які діють на підставі спеціальних нормативних актів, є дисциплінарні та фінансові суди. Останні виносять рішення у спорах між громадянином і державою щодо податків і зборів

Суди у трудових справах займаються конфліктами між найманими працівниками та підприємцями у галузі трудових правовідносин. Спорами між сторонами, що укладають тарифні угоди, а також такими питаннями, як участь найманих працівників в управлінні підприємством. Трудові суди мають три інстанції. Управління трудовими судами і службовий нагляд за їх діяльністю здійснюють міністри праці земель за погодженістю із земельними управліннями юстиції. Всі трудові справи розглядаються професійними суддями і засідателями. В палатах трудових суддів, в яких діють два засідателі, один з них представляє робітників, інший - роботодавців. Засідателі обираються на чотири роки і мають забезпечувати інтереси кожної зі сторін в ході розгляду

Справи в трудових спорах розглядаються в основному відповідно до норм цивільного процесу, однак допускається ряд спрощень процедур для його прискорення і здешевлення. Слухання справи в трудовому суді починається зі спроби примирення сторін суддею. У разі невдачі такого намагання воно переноситься на розгляд колегії, в трудовому суді першої інстанції сторони можуть виступати самі або бути представлені довіреними особами від профспілок або спілки підприємців. Адвоката у цій інстанції допускають лише як виняток, у земельних трудових судах сторони мають бути представлені адвокатами чи довіреними від своїх професійних організацій, у Федеральному трудовому суді обов'язкове представництво через адвоката. Рішення трудових спорів можуть бути оскаржені до земельних трудових судів тільки у випадках, якщо майнові інтереси сторін оцінюються в сумі більше як 800 марок або земельний суд допускає оскарження справи з точки зору її принципової важливості

Вищою інстанцією з трудових спорів є Федеральний трудовий суд.

Касаційне провадження у Федеральному трудовому суді може бути почато за клопотанням трудового суду першої інстанції. Як правило, воно починається з дозволу земельного трудового суду. Цей суд може своїм спеціальним рішенням просити Федеральний суд не щодо касаційного провадження, а щодо розгляду справи за її сутністю

Суди із соціальних питань займаються конфліктами в галузі соціального страхування, страхування на випадок безробіття, соціального забезпечення жертв війни, прав лікарів, лікарняних кас. У більшості випадків розгляд скарги зацікавленої особи має передаватися до відповідного відомства. У разі відмови відомства, справа може бути передана до соціального суду, який розглядає її в службовому порядку, не будучи по в'язаним заявами і доказами сторін. Для полегшення доступу громадян до соціальних судів провадження в них безкоштовне. Позов або апеляція не обов'язково мають подаватися в письмовій формі, скарги можуть бути продиктовані в секретаріаті суду. Суд має три інстанції, першою з яких виступають соціальні суди в земельних, наступною інстанцією є земельні соціальні суди, а вищою - Федеральний соціальний су д. У соціальних судах діють спеціалізовані палати з різних видів справ: з соціального страхування, страхування на випадок безробіття, у справах інвалідів війни, лікарняних кас тощо. У всіх інстанціях соціальні суди працюють колегіально. В першій інстанції - це суддя з 2 засідателями. У двох вищих - це 3 судді та 2 засідателя. В палатах і сенатах, які розглядають справи щодо соціального страхування та виплати з безробіття, один із засідателів представляє інтереси застрахованих осіб, інший - підприємців; у палатах, які розглядають позови інвалідів війни, один - із числа осіб, які отримують таке страхування, інший - із осіб, які це страхування здійснюють

Касаційне провадження в Федеральному соціальному суді можливе у разі, якщо це допускає земельний або сам Федеральний соціальний су д. Справа розглядається лише за умови, якщо має принципове значення з точки зору права, чи рішення земельного суду входить у протиріччя із раніше прийнятим рішенням Федерального суду. Достатньою підставою для касаційного провадження є суттєві порушення процесуальних норм. Федеральний соціальний суд підлягає службовому нагляду з боку федерального міністра праці та соціального порядку

Об'єднаний сенат вищих федеральних судів складається з президентів усіх цих судів і суддів тих же судів, колегії яких міняються залежно від характеру конкретної справи. На цей сенат покладено обов'язок підтримання єдності правосуддя. У випадках, якщо один із вищих федеральних судів приймає з конкретної справи рішення, яке не відповідає рішенню іншого суду такого самого рангу або існуючому рішенню Об'єднаного сенату, остаточне рішення виносить Об'єднаний сенат

Федеральний Конституційний Суд слідкує за тим, щоб зафіксоване конституційне право не порушувалося. Судді конституційного суду мають усі можливості, щоб перевірити правову норму, міжнародно-правову угоду, судовий вирок чи окреме рішення державного органу з погляду їх узгодженості з Основним законом. Кожен громадянин може, пройшовши до цього усі передбачені інстанції, звернутися до Федерального Конституційного Суду із скаргою на дію німецької публічно ї влади, якщо він вважає, що цією дією були порушені його основні права

Створений у 1951 р. Федеральний Конституційний Суд до цього розглянув понад 90000 справ, 95% яких стосувалися конституційних скарг і 3 % - контролю правових норм. Усі інші справи стосувалися спорів між федерацією і землями, конфліктів органів з федерацією і землями і 2% - заборони партії. (Німеччина: конституція і правопорядок, 1994.) Кожен суд може і має звернутися до Федерального Конституційного Суду, якщо він вважає, що закон, застосовуваний ним у вирішенні спору, суперечить Основному закону. Уряди федерації та земель, а також Бундестаг, якщо цього вимагають не менше третини депутатів, можуть у будь-який час передати федеральний чи земельний закон на перевірку його узгодженості з Основним законом. Рішення Федерального Конституційного Суду є обов'язковим для всіх конституційних органів, а також для усіх суддів і установ. До компетенції Конституційного Суду належать також притягнення до відповідальності суддів, виключна компетенція у питанні заборони політичних партій, вирішенні спорів, що мають конституційно-правовий характер між федерацією і землями чи між землями

Федеральний Суд є самостійним і незалежним. Він складається із 2-х сенатів, у кожен з яких входить по 8 суддів. Половину його суддів обирає Бундестаг і половину Бундесрат. Цю посаду вони займають протягом 12 років. Повторне обрання не допускається. Суддями Федерального Конституційного Суду обираються не тільки працівники органів юстиції, а й політичні діячі, представники юридичної науки

Значимість різної юрисдикції в системі правосуддя ФРН-1.