Теорія права і держави - Скакун О.Ф. - Частина перша. Вступ до теорії права і держави

Розділ 1. Теорія права і держави як юридична наука і навчальна дисципліна

1. Теорія права і держави, її об'єкт і предмет

Теорія права і держави - фундаментальна юридична наука, що є системою наукових знань про визначальні загальні закономірності становлення, оформлення, функціонування права і держави (як юридичного явища) та про відправні типові юридичні поняття і категорії, через які розкриваються об'єктивні властивості праводержавних явищ і процесів.

Об'єкт теорії права і держави - правова реальність, право, його явища і процеси, держава у зв'язку з правом і зумовленості ним як абстрактні творіння суспільного життя, що не пов'язані з конкретною історичною епохою і пізнаються через узагальнені про них уявлення.

Предмет теорії права і держави-основні закономірності становлення, оформлення, функціонування права і держави (як юридичного явища), виражені в узагальненому вигляді в поняттях, категоріях, принципах, теоретичних конструкціях, через які розкриваються об'єктивні властивості праводержавних явищ і процесів.

Основні ознаки теорії права і держави як юридичної науки:

1) забезпечує зв'язок юриспруденції з іншими суспільними науками - входить до складу суспільних наук (усі науки поділяються на технічні, природничі, суспільні), оскільки вивчає суспільні явища, якими є право і держава; користується досягненнями різних суспільних наук, в тому числі міждисциплінарних (філософія права, соціологія права, психологія права тощо);

2) вивчає в єдності та органічному зв'язку право і державу (як юридичного явища), в якості самостійних складних систем, що є підсистемами системи вищого рівня - суспільства. Це означає, що право формується в суспільстві у вигляді типізованих стандартів поведінки чи моделей вирішення конфліктів. Ці стандарти закріплюються державою у визначених офіційних формах (нормативно-правовий акт, правовий прецедент тощо). Держава встановлює, охороняє і захищає правопорядок через використання правових заходів (засобів та способів) і правових форм діяльності (нормотворча, правозастосовна, правотлумачна, установча, правоохоронна). У демократичному суспільстві держава не допускає свавілля своєї влади, а керується принципом верховенства права, згідно з яким природні, невідчужувані і невід'ємні права і свободи людини є основою права держави, його правовим першоджерелом;

3) вивчає право і державу (як юридичного явища) в узагальненому вигляді - теорію права називають загальною, загальним курсом не тільки тому, щоб відокремити її від теорій (теоретичних частин) інших юридичних наук. її загальний характер виявляється в такому: а) розкриває значення норми права через її загальний аналіз (види, структура, співвідношення з приписом статті нормативного акта та ін.) досліджує право як систему в цілому, а не як конкретну правову систему; в) ґрунтується на узагальненні даних і висновків інших юридичних наук та юридичної практики; г) розробляє теоретичні моделі нормотворчої, правозастосовної, інтерпретаційної, правоохоронної та інших правових форм діяльності держави; ґ) дає теоретичні узагальнення як внутрішньодержавних, так і міжнародних правових явищ і процесів;

4) вивчає загальні визначальні закономірності становлення, оформлення, функціонування права і держави (як юридичного явища), тобто такі, без яких буття права і держави є неможливим (закономірності формування права; закономірності виникнення держави; закономірності дії механізму правового регулювання тощо). Проте не обмежується вивченням винятково загальних закономірностей (глобальних і локальних перетворень). Враховує також випадковості, оскільки без знання випадків (відносно незначних змін) складно правильно зрозуміти загальні закономірності. Нерідко за будь-якою випадковістю ховається закономірність іншого типу або кілька конкуруючих закономірностей. Тому при виявленні закономірностей беруться до уваги і випадковості;

5) виробляє вихідні типові юридичні поняття і категорії, через які розкриваються об'єктивні властивості праводержавних явищ і процесів (сутність держави, форма держави, тип держави, функції держави, юридична рівність, сутність права, форма права, система права, правовідносини, механізм правового регулювання та ін.). Суміжні загальні й абстрактні поняття, що відображають закономірності, становлять єдиний для всієї юриспруденції понятійно-категоріальний апарат. У такий спосіб теорія держави і права виконує методологічну, базову функцію щодо інших юридичних наук;

6) дає прогнози і рекомендації щодо вдосконалення та розвитку права і держави на основі глибоких узагальнень здобутків юридичної теорії і практики (вітчизняної і світової), с

Теорія права і держави як навчальна дисципліна, що є фундаментальною, методологічною дисципліною в системі вищої юридичної освіти, має за мету підготувати юристів високої кваліфікації, сформувати у них гуманістичне правове мислення, здатність професійно забезпечувати реалізацію, охорону й захист прав і свобод людини, виявляти активність в утвердженні в Україні принципу верховенства права, у побудові демократичної соціальної держави.

Завдання вивчення теорії права і держави як юридичної дисципліни полягають в оволодінні її предметом, який становлять:

o загальні закономірності становлення, оформлення і функціонування праводержавних явищ і процесів;

o методологія та юридичний понятійно-категоріальний апарат;

o об'єктивні властивості праводержавних явищ, процесів, форм в Україні і їх порівняльні аспекти в інших країнах світу.

Завданнями теорії права і держави як юридичної дисципліни є такі'.

o розвинути абстрактне юридичне мислення майбутнього юриста завдяки засвоєнню загально-визначальних закономірностей становлення, формування і функціонування права і держави, які є предметом цієї науки;

o здобути узагальнені систематизовані знання про структурування і розвиток правових і державних явищ та процесів, методів їх пізнання;

o оволодіти понятійно-категоріальним апаратом і вміти вільно оперувати загальною юридичною термінологією, спиратися на неї у подальшому навчанні і практиці;

o сприймати право як універсальний регулятор суспільних відносин, за допомогою якого можна розв'язувати конфлікти, досягати компромісів, реалізовувати права і свободи людини, притягувати до відповідальності у разі їх порушення;

o орієнтуватися в національному законодавстві, знати основні кодекси, закони і підзаконні акти, їх структури, суб'єктів їх видання;

o знати основні процеси реалізації норм права, зокрема їх тлу

o значення і ефективність дії;

o набути навичок правильно використовувати права, виконувати обов'язки, додержуватися заборон;

o розвивати уміння тлумачити приписи законів та інших нормативно-правових актів та застосовувати їх до конкретних ситуацій тощо.

Змістом теорії права і держави є передусім традиційні теорії, які характеризуються високим рівнем загальності (теорія нормотворчості, теорія реалізації права та інші). Саме вони складають 10 частин цього підручника.