Теорія права і держави - Скакун О.Ф. - 9. Об'єкти правовідносин

Об'єкти правовідносин - матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб'єктивні права і юридичні обов'язки.

Розрізняють такі види об'єктів правовідносин:

1) матеріальні блага: а) предмети природи в їх природженому стані (земля, надра, водні ресурси та ін.); б) штучно створені предмети в процесі трудової діяльності - речі рухомі і нерухомі (засоби виробництва, майно, предмети споживання тощо); в) цінності - гроші, акції, векселі, облігації, цінні документи (диплом, атестат). Купівля-продаж продуктів, промислових товарів, міна, дарування, спадкування - це лише деякі правовідносини, де об'єктом є предмети матеріального світу;

2) особисті нематеріальні блага - життя, здоров'я, честь, гідність, ділова репутація, ім'я (назва), освіта, свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості та ін. Наприклад, між учнем і керівництвом школи виникають правовідносини, їх об'єктом є не атестат, а освіта. Об'єктом правовідносин між громадянином, що придбав путівку до санаторію, і адміністрацією санаторію є здоров'я громадянина; об'єктом правовідносин у будинку відпочинку є відпочинок власника путівки тощо;

3) продукти (результати) духовної та інтелектуальної творчості - твори мистецтва, літератури, науки, техніки, живопису, кіно, інформація, комп'ютерні програми та інші результати інтелектуальної діяльності, що захищаються законом (наприклад, Законом України "Про авторське право і суміжні права"). З їх приводу виникають правовідносини у суб'єктів права - громадян, які відвідують музеї, виставки, бібліотеки, поетичні вечори, а також купують книги, комп'ютерні програми тощо. Тут у суб'єкта інтерес до об'єкта духовний, інтелектуальний;

4) послуги виробничого і невиробничого характеру - виконання роботи, зумовленої договором або контрактом, наприклад, доставка вантажу до місця призначення за договором перевезення; виконання пісні на святковому концерті; адміністративні послуги - у сфері управління та ін.;

5) загально-соціальні цінності і блага - екологічна безпека, громадський порядок тощо.

Об'єкти правовідносин - це те, заради чого вони виникають. Якщо об'єкт права - суспільні відносини, що можуть бути предметом регулювання і вимагають такого регулювання, то об'єкт правовідносин - конкретніше - це частинка суспільних відносин, елемент (одиниця загального), з приводу якого взаємодіють суб'єкти, те, на що спрямовані суб'єктивні юридичні права і обов'язки осіб. Одне й те ж благо може бути об'єктом різних відносин. Людина не може бути об'єктом правовідносин.

10. Юридичні факти як підстави виникнення правовідносин

Юридичний факт - передбачена нормами права конкретна життєва обставина (подія, дія, стан), котра є підставою для настання певних юридичних наслідків. Здебільшого це виникнення, зміна чи припинення правовідносин. За наявності норм права без юридичного факту правовідносини неможливі. Проте юридичні факти можуть спричиняти юридичні наслідки, що не втілюються у правовідносинах. Тому не слід "прив'язувати" юридичні факти лише до правовідносин.

Ознаки юридичного факту:

1) є неповторним фрагментом соціальної дійсності, з якою перебуває у постійному зв'язку;

2) характеризується конкретністю (існує в просторі і часі) та індивідуальністю (пов'язаний з конкретними суб'єктами);

3) є життєвою обставиною (подією, дією, станом), не може об'єктивуватися в думках, почуттях, бажаннях;

4) передбачується нормами права - точна або загальна вказівка на факт міститься в гіпотезі норми права;

5) є підставою для настання певних юридичних наслідків - слугують умовою виникнення, зміни чи припинення правовідносин; породжують суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасників правовідносин (юридична обставина).

Для настання юридичного факту важливі дві обставини: фактична і юридична. Наприклад, для вступу особи у спадкоємні правовідносини недостатньо норми права, що регулює порядок спадкування. Для цього необхідно мати фактичну обставину - відкриття спадщини для конкретної особи (смерть чоловіка) і юридичну обставину - подання заяви цієї особи (дружини) нотаріусу про прийняття спадщини за місцем її відкриття та ін.

Види юридичних фактів за складам: прості - обставина, що мас просту будову і виражається в простих характеристиках (наприклад, припинення повноважень судді Конституційного Суду в зв'язку з закінченням строку призначення); складні - обставина, що має складну будову і розмаїтість характеристик, але залишається одним фактом (наприклад, правопорушення як факт передбачає чотири елементи: суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона).

Види юридичних фактів за способом вираження: документ, усна заява, жест, знак-символ.

Види юридичних фактів за правовими наслідками: правоутворюючі - юридичні факти, з якими норми права пов'язують виникнення правовідносин (наказ ректора про зарахування абітурієнта К. до вищого навчального закладу); правозмінюючі - юридичні факти, з якими норми права пов'язують зміну правовідносин (наказ ректора про переведення студента К. з денної на заочну форму навчання); правоприпиняючі-юридичні факти, з якими норми права пов'язують припинення правовідносин (наказ ректора про видачу студенту К. диплома про закінчення вищого закладу освіти). Крім того, один і той же юридичний факт може бути правоутворюючим, правозмінюючих, правоприпиняючим для суб'єктів, які представляють сторони у правовідносинах.

Види юридичних фактів за вольовою ознакою:

Дія - вольова поведінка суб'єктів права, з якою пов'язані виникнення, зміна та припинення правовідносин (угода, постанова слідчого, рішення суду).

Подія - юридичні факти, що виникають, змінюються і припиняються поза волею людей - внаслідок нездоланної сили (повінь, землетрус, народження людини, смерть людини, закінчення строків).

Стан - складні юридичні факти, що характеризуються тривалістю впливу на правовідносини або входженням (разом з іншими фактами) до фактичного складу різних правовідносин та кількаразовим настанням правових наслідків. Нерідко стан настає через реєстрацію в державних органах (перебування на військовій службі, у шлюбі, у спорідненні, у розшуку, на посаді, у безвісній відсутності, у недієздатності, членство в громадській організації, стан громадянства та ін.). Використання стану об'єктивно необхідно в трудовому, сімейному, кримінальному праві та ін.

Дії за відповідністю чи невідповідністю нормам права: Правомірні дії - відповідають вимогам норм права (договір):

1) юридичні акти - дії, що пов'язані зі вступом особи в конкретні правовідносини з наміром (метою) досягти певного юридичного наслідку (заповіт, договір, судове рішення);

2) юридичні вчинки - дії, що не пов'язані зі вступом особи в конкретні правовідносини і незалежно від її наміру (мети) породжують юридичні наслідки (фіктивний шлюб, наукове відкриття).

Неправомірні дії - не відповідають вимогам норм права (правопорушення):

1) проступки - суспільно шкідливі протиправні вчинки (дії чи бездіяльність), що спричиняють за чинним законодавством усі види відповідальності, окрім кримінальної;

2) злочини - суспільно небезпечні винні діяння (дії чи бездіяльність), що спричиняють за чинним законодавством кримінальну відповідальність; мають вищий ступінь небезпечності.

Події за ступенем невизначеності волі суб'єктів: абсолютні - не залежать від будь-якої волі (землетрус, повінь, ураган, снігова лавина тощо); відносні - об'єктивно пов'язані з чиєюсь волею, виявлення якої слугує причиною настання подій (наприклад, пожежа будинку в результаті підпалу є подією, що не залежить від волі і дій учасників правовідносин - власника будинку і страхової установи, проте об'єктивно пожежа настала в результаті дії - правопорушення -і спричинила зміну правовідносин).

Події за характером їх дії у часі: одноразової дії - життєві обставини, з якими норми права пов'язують юридичні наслідки лише в конкретному випадку (пожежа, смерть, народження); безперервної дії (факти-стани) - життєві обставини, які існують тривалий час, постійно чи періодично породжуючи юридичні наслідки (виробничого стажу; перебування у шлюбі).