Теорія права і держави - Скакун О.Ф. - 3. Принципи законності

Режим законності - неодмінний елемент демократії, оскільки без законності демократія може перерости в охлократію - владу юрби. Без законності як режиму суспільно-політичного життя суспільство може бути втягнуте в анархію і хаос, коли особа стає вразливою для безконтрольних дій з боку державної влади, незахищеною від її сваволі.

Законність є основою становлення і розвитку демократії:

а) створює правові рамки для розширення і поглиблення демократії, динаміки її розвитку;

б) забезпечує охорону прав, свобод і законних інтересів громадян та їх об'єднань, а також виконання покладених на них обов'язків, здійснення відповідальності;

в) служить гарантом додержання демократичних процедур прийняття нормативно-правових актів і нормативно-правових договорів;

г) охороняє політичне, ідеологічне, економічне розмаїття в суспільстві (багатопартійність, плюралізм думок, парламентську опозицію, різноманіття форм власності та ін.).

Демократія - основний чинник зміцнення законності:

а) створює сприятливі умови для різних політичних сил вести боротьбу за владу - усуває причини, що викликають конфлікти, використовує консенсус як засіб досягнення політичних цілей;

б) орієнтує на видання демократичних, гуманних законів та підзаконних актів і ратифікацію парламентом міжнародних конвенцій в галузі прав людини;

в) передбачає підконтрольність державних органів і посадових осіб народу;

г) стимулює громадськість до сприяння правоохоронним органам у боротьбі з правопорушеннями та ін.

Законність і демократія - основні умови для торжества принципу верховенства права, побудови правової держави.

У зміцненні демократії в Україні вирішальну роль відіграє такий різновид законності як конституційна законність - стан правової організації суспільно-політичного життя, створюваний усіма суб'єктами права у результаті однозначного розуміння і неухильного здійснення (додержання, виконання, використання, застосування) норм Конституції як норм прямої дії.

Ознаки конституційної законності: 1) правовий характер самої Конституції як основного закону держави; 2) верховенство Конституції в ієрархії нормативних актів як акта вищої юридичної сили; 3) універсальність дії Конституції - поширення на всіх громадян і всю територію країни; 4) неухильне дотримання громадянами й органами держави норм Конституції як норм прямої дії; 5) контроль конституційної юрисдикції за відповідністю конституції законів та інших нормативних актів, що ухвалюються у державі (в Україні конституційний контроль здійснює Конституційний Суд).

3. Принципи законності

Принципи законності - загальноприйняті норми - ідеї найвищого авторитету, що слугують основними засадами, на підставі яких встановлюється правова законність як стан правової організації суспільно-політичного життя в державі.

Основні принципи законності:

1) відповідність закону праву і справедливості, дотримання принципу верховенства права при складанні і прийнятті закону; вкладання у зміст закону уявлень про справедливість тих чи інших суспільних відносин;

2) верховенство закону в системі нормативно-правових актів - підпорядкованість закону всіх юридичних актів (нормативних і піднормативних) відповідно до їх субординації;

3) єдність законності - однаковість вимог до всіх суб'єктів, які перебувають у сфері часової та просторової дії законів та інших форм права;

4) загальність законності - поширення дії закону на усіх без винятку - на державні органи, громадські організації, комерційні об'єднання, посадових осіб, громадян тощо;

5) взаємозв'язок законності і доцільності - вибір суворо в рамках закону найоптимальнішого варіанта поведінки, який найбільше задовольняє потреби та інтереси суб'єкта права, оскільки правові закони самі володіють вищою суспільною доцільністю;

6) рівність усіх перед законом, що передбачає наявність рівних прав і обов'язків кожної людини, відповідність правам обов'язків;

7) реальність законності - не тільки проголошення, а й гарантування приписів законів, насамперед державне забезпечення (реалізація, охорона, захист) прав і свобод людини, закріплених у конституції і законах;

8) невідворотність відповідальності за правопорушення - своєчасне розкриття кожного скоєного протиправного діяння, понесення відповідальності за його вчинення;

9) зумовленість законності демократичним державно-правовим режимом, який передбачає суворе додержання двох типів правового регулювання: спеціально-дозвільного - поширюється на владні державні органи і посадових осіб ("дозволено лише те, що прямо передбачено законом"); загально-дозвільного - поширюється на громадян та їх об'єднання ("дозволено все, окрім прямо забороненого законом").