Однією із функцій паспортної системи України є укріплення законності та правопорядку. Підроблення паспортів перешкоджає не лише нормальному функціонуванню апарату державного управління, але й спричиняє серйозну соціальну та моральну шкоду суспільству. Запобігання таким втратам можливе за умови постійного вивчення стану структури та динаміки злочинів цієї групи, а також аналізу причин та умов, які сприяють їх вчиненню.
Загальновідомо, що криміналістика розробляє тактичні прийоми виявлення причин злочинів та умов, які їм сприяють, технічні прийоми та засоби, які необхідні для профілактики злочинів, рекомендації методики розслідування окремих категорій злочинів. Тобто, криміналістична профілактика передбачає надання рекомендацій з використання ефективних засобів, прийомів та методик попередження злочинної діяльності.
У криміналістиці профілактична діяльність розглядається у двох значеннях. У першому - як діяльність слідчого з попередження злочинів, що здійснюється у процесуальній та непроцесуальній формах. У другому - як діяльність експерта щодо виявлення обставин, які сприяли вчиненню злочину, під час проведення експертних досліджень.
Предметом криміналістичної профілактики визначають систему організаційних, процесуально-тактичних, науково-технічних, правовиховних, методичних положень, прийомів та засобів збирання, дослідження, оцінки та використання фактичних даних щодо причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів при їх доказуванні та попередженні.
Попередження злочинів є комплексом наведених вище прийомів та засобів, направлених на встановлення причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів, а також розроблення заходів щодо їх усунення. Це - організаційні та правові заходи, тактичні та психологічні прийоми, методи, процесуально-технічні засоби. Особливий вплив на суспільство мають засоби масової інформації.
Криміналістична профілактика нерозривно пов'язана з іншими окремими криміналістичними теоріями, наприклад, із вченням про спосіб вчинення злочинів та теорією криміналістичного прогнозування, із окремими науками, наприклад, кримінологією. Криміналістика, розробляючи тактичні прийоми та технічні засоби попередження злочинів, використовує кримінологічні поняття злочинності, її причини, умови, які сприяють вчиненню злочинів тощо. Водночас, для кримінологічних досліджень необхідні дані криміналістики про способи, місце, час та знаряддя вчинення злочинів, особливості розслідування та попередження окремих видів злочинів тощо.
Розслідування злочинів, пов'язаних із підробленням паспортів потребує доказування факту підроблення, встановлення місця виготовлення, джерел виникнення тощо. Нерідко постає питання перевірки аналогічних кримінальних справ, оскільки виконавець підроблення міг уже відбути покарання та продовжувати злочинну діяльність. Практика свідчить, що злочинці не обмежуються одним екземпляром підробленого паспорта. Оволодівши технологією виготовлення та технічним обладнанням, вони виготовляють серію таких документів, збувають їх через посередників і не зупиняються на досягнутому.
Серед основних причин підроблення паспортів слід назвати такі: 1) об'єктивного характеру (безперервний розвиток науково-технічного прогресу, у зв'язку з цим поява сучасних та легкодоступних для самостійного освоєння технічних засобів для виготовлення підробок); 2) суб'єктивного характеру (наявність у підроблювачів здібностей, умінь та навичок до виробничих процесів та технологій, які застосовуються у поліграфії).
Аналіз слідчої та судової практики уможливлює виділити певні групи осіб, які найчастіше здійснюють підроблення паспортів, а саме: 1) працівники поліграфічних підприємств, які мають доступ до збереження готової продукції та знищення бракованої, до передачі продукції замовнику тощо; 2) працівники паспортних підрозділів; 3) працівники ЖЕКів, РАГСів та інші, які мають право вносити відомості про особу власника паспорта після його видачі; 4) особи, які мають спеціальну технічну освіту (гравірувальники, ретушувальники тощо); 5) особи, які мають доступ до спеціального друкувального обладнання, печаток та штампів.
Одним із найважливіших джерел інформації, необхідної для розслідування злочинів, пов'язаних із підробленням паспортів, є криміналістичні обліки, які ведуться органами внутрішніх справ України. Наприклад, за Радянських часів велике значення для розслідування та розкриття злочинів, мала саме картотека друкарських документів, яка складалася з карток спеціальних форм, що заводилися на кожен підроблений документ, і містили в собі дані про злочин, підроблювача, кримінальну справу тощо.
На сьогодні у ДНДЕКЦ МВС України створено обліки з метою найбільш повного використання слідів і речових доказів, вилучених з місць нерозкритих злочинів при проведенні оперативних та слідчих дій, а також з метою підвищення рівня інформаційного забезпечення проведення експертиз і досліджень.
Існуюча обліково-інформаційна система поділяється на центральні та регіональні обліки оперативно-пошукового та інформаційно-довідкового призначення (картотеки і колекції). Перші обліки містять інформацію, що уможливлює ведення аналітичної роботи, визначення регіонів розповсюдження підробок документів, що мають єдине походження по території України і за її межами, організацію взаємодії підрозділів та цілеспрямовану координовану роботу з виявлення злочинців та обладнання, яке використовувалося для виготовлення підроблень. Завданням інформаційно-довідкових обліків є надання умов для проведення порівняльного дослідження при проведенні перевірок сумнівних документів, а також при проведенні експертиз. Вони складаються зі зразків справжніх документів, цінних паперів, грошей та інших документів виготовлених поліграфічним способом. За необхідності можуть створюватися картотеки відбитків справжніх печаток і штампів, підписів тощо.
Серед значної кількості обліків довідкового призначення важливе місце посідають обліки грошових знаків, бланків документів та цінних паперів, зокрема, колекції бланків документів чи документів суворого обліку України та інших країн. Це - натурні колекції і картотеки цих об'єктів, банки даних про властивості, розміри, форми та інші характеристики тощо.
Використання обліків при розслідуванні злочинів та проведення експертних досліджень значно розширює можливості слідчого, прокурора, суду та експертів. Проблема полягає у тому, що колекції підроблених паспортів ведуться лише у ДНДЕКЦ МВС України, а в НДЕКЦ областей, міськрайлінорганів такі відсутні.
Значним доробком у профілактиці злочинів, пов'язаних із використанням підроблених паспортів, є облік викрадених, втрачених паспортів і паспортів злочинців, що зникли. Для прикладу, у Російської Федерації такий облік ведеться Головним інформаційним центром МВС та містить паспорти, що викрадені у осіб, відповідальних за дотримання правил прописки. В Україні такий облік ведеться паспортною службою МВС України і призначений для запобігання підробленню паспортів та їх використанню з метою вчинення злочину. У результаті перевірки паспорта за таким обліком можна встановити - чи не був він загублений або викрадений. Ця інформація полегшує діяльність слідчих та оперативних працівників у розслідуванні злочинів, пов'язаних з підробленням паспортів.
Криміналістична профілактика має визначати можливі напрями використання спеціальних знань з метою попередження злочинів.
Так, профілактична діяльність у межах ТКДД покладена на криміналістичні підрозділи ОВС України, проводиться за трьома основними напрямами: 1) розроблення заходів для усунення умов, що сприяють вчиненню злочинів під час участі експерта-криміналіста у слідчих діях, оперативно-розшукових і адміністративних заходах; 2) розроблення криміналістичних рекомендацій; 3) рішення профілактичних завдань експертним підрозділом на основі аналізу і узагальнення експертної практики, спеціальних криміналістичних досліджень.
Важливе значення для профілактики підроблень не лише паспортів, але й будь-яких інших документів мають криміналістичні рекомендації, розроблені експертно-криміналістичними центрами на основі спеціальних знань при проведенні конкретних експертиз на основі узагальнення експертної практики за видами документів та об'єктів, які піддавалися дослідженню. Основними формами використання спеціальних знань експертних закладів для попередження злочинів є встановлення обставин профілактичного характеру за конкретними справами та в процесі узагальнення експертної практики.
Особливе місце в експертній профілактиці відводиться спеціалістам, які проводять судово-технічну експертизу документів (паспортів). Адже саме вони виявляють порушення правил оформлення, внесення у них змін, недоліки огляду паспортів працівниками міліції - встановлюють видимі ознаки підроблення, порушення правил зберігання готових бланків, їх передачі замовнику, знищення бракованих бланків, правил користування і зберігання відбитків печаток та штампів, а також низку інших негативних фактів.
Поряд із такими можливостями, існують і недоліки експертної профілактики, серед яких слід назвати такі: 1) слабке використання процесуальних заходів у попередженні правопорушень; 2) участь у цих заходах не всіх експертів; 3) недостатня обґрунтованість окремих рекомендацій; 4) відсутність інформації, необхідної для вірної оцінки встановлення фактів профілактичного характеру; 5) неякісний облік та координація профілактичних заходів; 6) недостатній контроль за реалізацією розроблених рекомендацій.
Усунення наведених недоліків можливе внаслідок покращення правового урегулювання профілактичної діяльності експертів, розширення можливостей поставлених експерту питань, пов'язаних із встановленням причин та умов правопорушень, вивчення практики профілактичної роботи експертних закладів та окремих експертів тощо.
Існує думка, що більш повній та усесторонній розробці експертами питань профілактики підроблень бланків документів, відбитків печаток та штампів буде сприяти реалізація організаційних, технічних та методичних заходів, а також удосконалення кримінального законодавства, прогнозування можливостей застосування нових поліграфічних способів підроблення документів та їх експертна реєстрація.
З наведеного слід виділити такі рівні профілактичних заходів за злочинами, пов'язаними із використанням підроблених паспортів, зокрема:
1) організаційний - чітке правове регулювання порядку виготовлення, зберігання, знищення бланків, печаток та штампів, їх використання при оформленні та видачі паспортів;
2) технічний - заходи, спрямовані на недопущення випуску схожих бланків, печаток та штампів, що полегшують їх підроблення;
3) методичний - розроблення методичних рекомендацій, інструкцій щодо огляду паспортів працівниками міліції з метою виявлення підроблених, а також проведення занять щодо оволодіння прийомами виявлення підроблень;
4) законодавчий - заходи з удосконалення кримінального законодавства, зокрема, уточнення ст. 357 КК України, встановлення суворого покарання за придбання і збут бланків паспорта.
Висновок експерта також відіграє важливе значення у профілактиці злочинів, зокрема, надає суттєву допомогу у виявленні причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, а також у розробці заходів щодо усунення таких обставин. Наприклад, дослідження паперу документів-речових доказів (паспорта), нерідко сприяє розслідуванню злочинів, пов'язаних із підробленням документів. Вирішення цих питань має значення для розшуку осіб, які можуть мати доступ до такого паперу або спеціальної техніки нанесення зображення тим чи іншим способом, а також можуть допомогти в обмеженні кола підозрюваних.
Також, щоб віднайти особу підроблювача конкретного паспорта, слід встановити місце виготовлення фіктивних бланків. Загальновідомо, що ПК "Україна", на якому виготовляються бланки паспортів, має спеціальне обладнання, що відсутнє на інших поліграфічних підприємствах нашої держави. Тому, при виявленні підроблених паспортів слід встановити спосіб нанесення зображення на бланки та який типографський шрифт використовувався при наборі. Така інформація уможливить слідчому висунути версії та звузити коло підозрюваних осіб або поліграфічної техніки, і у кращому випадку - встановити підроблювачів.
На сьогодні захист бланків паспортів від підроблення здійснюється відповідними технічними засобами, які створюють умови для виявлення підроблення у паспортах та утруднюють внесення змін. Але, злочинці відшукують недоліки в організації роботи поліграфічних підприємств, щоб отримати доступ до відповідного устаткування, налагодити контакт з працівниками підприємств з метою купівлі бракованих паспортних книжок та вдаються до інших хитрощів. Наприклад, трапляються випадки надходження на дослідження паспортів у яких бланки справжні, а заповнені дані фіктивні. Виникає питання, де особа взяла справжні бланки?
Підробленню паспортів сприяє також порушення правил оформлення, видачі, зберігання та знищення цих документів у паспортних підрозділах. Так, при оформленні паспортів часто не виконуються такі правила: 1) дані про особу заповнюються у довільному порядку відносно середини рядка, хоча на законодавчому рівні не закріплено чіткого розміщення тексту в графах; 2) не нанесення на фотокартку відбитку рельєфної печатки, можливо через халатність працівників паспортних підрозділів; 3) слабке або надлишкове пофарбування відбитків печаток на другій сторінці паспорта внаслідок зсувів, забруднення кліше, надмірного нанесення фарбувальної речовини тощо. Усунути такі помилки можливо при здійсненні суворого контролю за працівниками, які оформляють паспорти, із послідуючим покаранням за порушення встановлених правил.
Одним із способів попередження використання підроблених паспортів є їх ретельний огляд працівниками міліції, а також за місцем пред'явлення органами соціального забезпечення, працівниками банківських установ, нотаріусами, працівниками відділів кадрів та іншими посадовими особами. Усі названі суб'єкти мають володіти мінімальними знаннями щодо способів виявлення явних ознак підроблення паспортів та інших документів. Для цього, наприклад, працівників правоохоронних органів, які здійснюють перевірку документів у громадян, слід забезпечити інструктивними матеріалами щодо правил проведення перевірки паспортів. Або ж надати рекомендації щодо огляду у банківські установи, соціальні служби тощо.
Однією із причин незадовільної діяльності у боротьбі зі злочинністю є низький рівень матеріально-технічного забезпечення правоохоронних органів. Тому слід забезпечити відповідних працівників належним науково-технічним обладнанням та роз'яснити правила поводження з ним.
Практикою доведено, що ефективність профілактичної роботи напряму залежить від організованої взаємодії криміналістичного підрозділу з іншими службами, де оперативно розглядаються і впроваджуються пропозиції експертів щодо припинення і попередження злочинів. Це пов'язано з обізнаністю експертів щодо засобів захисту паспортів від підроблення, особливостей огляду із застосуванням відповідного технічного обладнання. Саме експерти мають брати участь у профілактичній роботі, надавати різного роду консультації та вести роз'яснювальну роботу.
Не слід забувати й про те, що лише у тісній взаємодії та обміні досвідом слідчих, суду, експертних підрозділів МВС України, патрульно-постових, паспортних підрозділів, працівників ДАІ, дільничних інспекторів та інших, можна досягти відмінного результату у профілактичній діяльності з підроблення документів.
Профілактична робота зазначених органів має плануватися із урахуванням оперативної обстановки на території, що обслуговується. Виходячи з цього, виділимо такі заходи криміналістичної профілактики злочинів: 1) здійснення профілактичного впливу та перевірки осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі, неповнолітніх, які схильні до вчинення злочинів, осіб, які стоять на обліку, перевірку місць, де спрощена система прийому громадян на роботу тощо; 2) проведення профілактичної роботи серед правопорушників, використовуючи не лише примусово-виховні заходи, але й методи переконання; 3) використання інформації, отриманої від експертів, спеціалістів та інших правоохоронних органів.
Вчиненню підроблень сприяють неякісні спеціальні засоби захисту, якими наділений паспорт. Якщо на стадії виготовлення захист виконує покладені на нього функції, то на стадії оформлення паспорта - не визначені чіткі вимоги та не встановлені відповідні стандарти, які нами були розглянуті у попередніх главах.
Пропонуємо три фактори, що сприятимуть зменшенню кількості підроблень паспортів:
1) вилучення з обігу існуючого паспорта та введення паспорта нового зразка, який буде наділений високого рівня засобами захисту та відповідати європейським стандартам. Поряд з цим, - удосконалення організаційних заходів щодо виготовлення, зберігання, оформлення, знищення і використання паспортів;
2) припинення випуску паспорта діючого зразка та введення нового (прикладом цього є випуск паспорта для виїзду за кордон нового зразка);
Ці два фактори передбачають введення паспорта нового зразка, з вилученням діючого або без такого. Такий паспорт потребує певних умов для введення й це, насамперед, - наявність коштів на його виготовлення з дотриманням конституційних принципів та прав людини і громадянина.
На сьогодні вже розробляються комплексні рішення щодо дослідження біометричних ідентифікаторів, тобто сукупності автоматизованих методів ідентифікації, заснованих на фізіологічній або поведінковій характеристиці особи. Одним із таких методів є статистичний, який містить використання відбитків пальців, райдужної оболонки очей, форми зап'ясток рук, обличчя або його термограми (схеми кровоносних судин), малюнка кровоносних судин на долонях, малюнка внутрішньої раковини вуха тощо.
Але недоліком таких паспортів є те, що вони дещо порушують Конституцію України, права людини і громадянина, оскільки вся інформація про особу відображається у цьому документі та в базі даних відповідних відомств. Звичайно, дактилоскопіювання усього населення значно зменшило б кількість злочинів, але такі дії порушують встановлені норми, які, насамперед, забезпечують захист прав людини і громадянина. Відомим, наприклад, є факт, що багато громадян відмовилися від ідентифікаційного коду через релігійні переконання, і паспорт з біометричними даними не буде виключенням.
3) удосконалення спеціальних засобів захисту у паспорті діючого зразка, тобто заміна застарілих елементів захисту або тих, що легко імітуються підроблювачами без зміни основного вигляду документа (наприклад, з часом змінювати місце розташування відбитку рельєфної печатки на фотокартці, змінювати колір мастики відбитку органу, який видав паспорт, взагалі заклеїти сторінку з даними про особу спеціальною плівкою тощо).
Виходячи із ситуації яка склалася у державі, саме третій фактор є найбільш доступним для втілення його у життя.
Особливої уваги у профілактиці злочинів потребує також психологічний фактор, тобто використання виховних заходів впливу на громадян із урахуванням моральних норм: активно-наступальних, нейтралізуючих та стимулюючих. Деякою мірою, розслідування злочинів, пов'язаних із підробленням документів, залежить від рівня правосвідомості учасників процесу, тому важливо правильно обрати заходи виховного впливу, зокрема, роз'яснення характеру та ступеня суспільної небезпеки цих діянь. Заходи такого характеру слід проводити за допомогою засобів масової інформації, роз'яснюючи норми Конституції України, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України тощо, вказуючи на суворість покарання за злочини та їх суспільну небезпеку.
Отже, для усунення причин та умов вчинення злочинів, пов'язаних із використанням підроблених паспортів слід: 1) покращити якість спеціальних засобів захисту таким чином, щоб затрати, необхідні на їх імітацію, себе не виправдовували; 2) здійснювати суворий контроль та обмежений доступ до зберігання та використання сировини, з якої виготовляються бланки, поліграфічного обладнання, типографських шрифтів тощо; 3) здійснювати суворий контроль за збереженням та передачею готової поліграфічної продукції замовнику, особливо за знищенням бракованої продукції; 4) законодавчо чітко визначити вимоги щодо правил оформлення, видачі та знищення паспортів; 5) здійснювати суворий контроль під час знаходження паспортів у паспортних підрозділах (особливо за знищенням бракованих паспортів) та за збереженням і доступом до друкувальної техніки, печаток та штампів, спеціальних чорнил; 6) здійснювати суворий контроль за внесенням даних у паспорти після оформлення та видачі (мається на увазі прописка/виписка, сімейний стан, наявність земельної ділянки тощо); 7) надати достатню та необхідну інформацію щодо виявлення ознак підроблення у паспортах працівникам міліції, які здійснюють їх перевірку та забезпечити їх відповідним науково-технічним обладнанням; 8) проводити лекційні та практичні заняття із працівниками міліції щодо порядку формулювання питань спеціалістам та підготовки матеріалів для експертного дослідження; 9) працівникам міліції, які розслідують злочини такої групи, активно взаємодіяти з працівниками паспортних підрозділів, експертами та іншими посадовими особами, громадянами та засобами масової інформації; 10) закрити доступ до загального користування літературою та інформацією з мережі Інтернет, яка роз'яснює спеціальні засоби захисту цінних документів та навчає способам їх імітації; 11) встановити більш суворе покарання за незаконне придбання бланків паспортів, їх збут, підроблення паспортів та їх використання, про що оголосити в засобах масової інформації.
Бібліографічний список
Основана використана література