Трудове право - Жернаков В.В. - 4. Організація охорони праці на виробництві

Перш ніж підприємство розпочне працювати, воно має одержати дозвіл на початок його роботи.

14 лютого 2001 р. Кабінетом Міністрів України було затверджено Порядок видачі Державною інспекцією техногенної безпеки дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, у якому передбачено, що такий дозвіл необхідно одержати до початку роботи новоствореного підприємства, впровадження нових технологій, передачу у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренду будь-яких приміщень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суб'єкт господарської діяльності, який має намір виконувати роботи підвищеної небезпеки або експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки за переліками згідно з додатками 2 і 3 до цього Положення, повинен одержати відповідний дозвіл Держгірпромнагляду або його територіального органу. В разі початку роботи без указаного дозволу роботодавець несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Роботодавець зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

З цією метою роботодавець створює на підприємстві відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій.

Таким органом на підприємстві є служба охорони праці.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до Типового положення, затвердженого Державним Комітетом України по нагляду за охороною праці 15 листопада 2004 р. № 255,

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва (суміщення) особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають виробничий стаж роботи не менше трьох років і пройшли навчання з охорони праці.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:

- видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;

- вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачені законодавством медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

- надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

Крім того, відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону праці" на підприємствах за рішенням трудового колективу може створюватись комісія з питань охорони праці. Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства затверджено наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 55 від 21 березня 2007 р. Рішення комісії мають рекомендаційний характер.