Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - 3. Функції сім'ї в Україні

Функцій, які покликана виконувати сім'я, багато. Усі вони, як пальці на руці, становлять одне ціле. Жодна з них не може бути названа основною, домінуючою18. Усі вони взаємопов'язані, взаємозалежні, взаємнопідкріплюючі. Тож розмістимо їх на цих сторінках за принципом круглого столу.

У. Гедоністична функція (з грец. - веселощі, насолода, задоволення).

Зі шлюбом, сім'єю має пов'язуватися радість спілкування, радість одержання позитивних емоцій від фізичної присутності поряд дорогих людей, від усвідомлення того, що ти любиш і тебе люблять, від їхньої турботи, рівно ж радість від того, що і самій с про кого турбуватися, є кому відчиняти двері. Сім'я маг утверджувати радість життя, приносити задоволення. Сім'я має утверджувати цінність родинного життя.

2. Валеологічна функція (з лат. valeo - бути сильним)

На сім'ю покладена функція виховання поваги до свого здоров'я, піклування про здоров'я кожного її члена, утвердження здорового способу життя (запобігання і протидія пияцтву, наркоманії, курінню).

Саме батьки повинні першими звернути увагу на недомагання дитини і відразу ж звернутися до спеціаліста про медичну допомогу.

Дружина не наполягла на виклику лікаря до чоловіка, який поскаржився на біль у серці. Після прийому ліків йому полегшало. Вранці чоловік пішов на роботу, а ввечері помер. У дружини с підстави для докору сумління, адже питати у хворого, викликати лікаря чи ні. Треба самому приймати негайні рішення.

3. Функція народження дітей.

Сім'я є природним середовищем для відтворення людини, для її природного буття. У структурі шлюбних відносини між жінкою та чоловіком у репродуктивному віці важливим компонентом г статеві стосунки, які зорієнтовані не лише на задоволення фізіологічних потреб, а й на зачаття та народження дитини. Бажання мати дитину як природна потреба є дуже стійкою. Відсутність дітей у подружжя - це відхилення від норми. Бездітне подружжя, яке стверджує, що не любить дітей, не хоче мати дітей, однозначно лукавить.

За даними перепису населення України 2001 p.. 66.8% сімей з дітьми мають одну дитину, тобто можна сказати, то Україна г державою одно дітної сім'ї. Щоб виправити ситуацію і найближчим часом забезпечити відтворення населення в Україні, необхідно, щоб на 100 пар припадало 258 дітей.

4. Функція психологічного притулку.

Сім'я має бути тим місцем, де особа може розраховувати на любов, на розуміння, на емоційну підтримку, на благодать, на спокій, де їй дозволено бути такою, якою вона є.

5. Навчально-виховна функція.

"Сім'я це перша школа того, як бути людиною".

(Іоанн Павло II)

Оскільки постійно змінюються умови життя, саме сім'я має забезпечити підготовку до цих змін. Тому сім'ю можемо вважати навчаючою структурою у тому сенсі, що кожен, навчаючись сам, передає свої знання та досвід іншим.

Виховна функція сім'ї спрямована не лише щодо дітей, адже не лише старші виховують молодших, а й останні також є вихователями. Помиляються не лише діти, а й дорослі. Тому останнім, зокрема батькам, не слід баритися з вибаченням, якого дитина чекає і на яке має право.

Серйозною перешкодою у вихованні дітей є послаблення прикладу старших, найперше матері та батька, матеріальні проблеми, через які діти залишаються без нагляду та опіки.

6. Економічна функція.

Сім'я як економічна субстанція - це наче невеличке господарське товариство, яке працює задля задоволення власних матеріальних потреб (приготування їжі, побутове обслуговування, обробіток земельної ділянки тощо).

7. Охоронно-захисна функція.

Сім'я повинна забезпечити кожного опікою, охороняти кожного і стати на захист у разі агресії щодо нього. Цьому завданню підпорядкована ч. 4 ст. 32 Конституції України, яка надає кожному право на звернення до суду з вимогою про спростування недостовірної інформації про членів своєї сім'ї, а також ст. 63 Конституції України, за якою не карається відмова давати показання або пояснення щодо членів сім'ї.

Захисна функція забезпечується наданням права на самозахист себе та членів сім'ї, надання матері, батькові статусу законного представника своїх дітей, а також надання статусу законного процесуального представника бабі, дідові, братам, сестрам та іншим особам.

Усі ці функції сім'ї можна об'єднати і визначити дуже лаконічно: миротворчість миробудівництво. На жаль, з виконанням кожної із цих функцій в Україні не все гаразд.

4. Сім'я і держава

Кризові явища в державі, в українському суспільстві віддзеркалилися у сім'ї й стали відвойовувати для себе на її полі все нові й нові території. І є уже чимало підстав для того, аби бити на сполох.

Узагальнений величний образ української жінки, який був непохитною твердинею і оберегом наших національних сімейних цінностей, вселяв гордість та оптимізм, був скарбницею, у якій надійно зберігався генетичний код нації, став останнім часом тьмяніти: від цигаркового диму, від уживання наркотиків, від сексуальних експериментів, від зневаги до свого здоров'я, від фізичних та душевних перевантажень та поневірянь.

Не менш драматичним є становище чоловіків. Якось одну молоду сільську жительку запитали, чому вона досі не вийшла заміж. "За кого? У нас у селі одні алкоголіки!" Чимало чоловіків перетворилися у фемінізованих особистостей, вихованих без батьківської щоденної присутності, без їхнього позитивного прикладу. Постійно погіршується загальний стан здоров'я чоловіків, які в середньому живуть на 11-12 років менше, ніж жінки. Сорок відсотків чоловіків страждають безпліддям і ніколи не почують дитячого звертання до них - "тату".

За даними Міністерства охорони здоров'я, маємо 1,63% ВІЛ-інфікованих на 1 тисячу дорослого населення (у Польщі - 0,2%; у Росії - 1,1%) і посідаємо у цьому трагічному змаганні на вимирання перше місце в Європі. Щоденно в Україні реєструється 47 ВІЛ - інфікованих; їх загальне число становить 440 тисяч, що засвідчує генералізацію інфекції.

Із загального числа усіх вагітних жінок - носіїв цієї інфекції у 2007 р. було 0,5%, а у Київській, Миколаївській та Одеській областях - 1%. Загальна кількість таких вагітних у 2007 р. становила - 3400.

Невтішним є становище великої кількості дітей. Лише протягом 2007 р. понад 12 тисяч дітей зазнали насильства, більш як 4700 із них були завдані тілесні ушкодження, зокрема 75 - тяжкі, сталося 73 убивства (замахів на вбивство), 198 зґвалтувань, 55 випадків торгівлі дітьми. Понад 8,5 тисяч батьків попереджено про відповідальність за виховання дітей, майже 1400 притягнуті до адміністративної відповідальності і стільки ж позбавлені батьківських прав.

Маємо величезні території, "оголені" від чоловіків (Схід) і від жінок (Захід). Україну покинуло 5 мільйонів осіб репродуктивного віку, а це значить, що Україна недорахується ще додатково щонайменше такої ж кількості ненароджених ними дітей.

Одного лиш тобі благаю з неба,

Щоб з горя й голоду не бігли геть від тебе

Твої найкращі сини.

(Іван Франка)

Дуже заниженою, як вважають спеціалісти, є статистика щодо бездомних дітей, насправді їх не 100, а 300 тисяч. Ватаги малих розбишак жорстоко мстять за свою непотрібність.

Усе це - реальна загроза національній безпеці держави.

У Сімейному кодексі міститься стаття 5 "Державна охорона сім'ї", у якій є дуже обнадійливі слова: "Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї; держава створює людині умови для материнства та батьківства".

Останнім часом, треба віддати належне Президентові України, розпочалася реалізація його соціальних ініціатив щодо поліпшення становища дітей, зокрема тих, що позбавлені батьківського опікування, заохочення материнства, забезпечення житлом молодих сімей. Але прірва, особливо духовна, - така глибока! Подальший розвиток держави при такій глобальній гуманітарній кризі видається неможливим.

Сім'я потребує реального, якнайшвидшого і системного державного протекторату.