Українське цивільне право - Заіка Ю.О. - Глава 17. Загальні положення про зобов'язання

Глава 17. Загальні положення про зобов'язання

17.1. Поняття та види цивільно-правових зобов'язань

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК).

Як і будь-яке цивільне правовідношення, зобов'язання включає в себе такі елементи: суб'єкти, об'єкт, зміст.

Суб'єктами у зобов'язанні виступають його учасники, яких законодавець називає кредитором і боржником. Це можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Об'єкт зобов'язання - це те, на що спрямовані права та обов'язки суб'єктів, тобто - це певні дії щодо речей, грошей, послуг. Ці дії можуть полягати в: а) передачі речей у власність чи користування; б) виконанні певної роботи; в) наданні певних послуг; г) сплаті грошей (відшкодування збитків) тощо.

Зміст зобов'язання - це сукупність суб'єктивних прав та обов'язків його учасників. Оскільки зобов'язання є правовідносинами майнового характеру, то і зміст їх становлять суб'єктивні права та обов'язки також майнового характеру.

За підставами виникнення розрізняють зобов'язання:

а) договірні; б) недоговірні; в) односторонньо-вольові, які виникають із односторонніх правочинів.

За співвідношенням прав і обов'язків зобов'язання поділяють на: а) односторонні; б) взаємні.

Виділяють також зобов'язання, де боржник повинен вчинити певні, визначені дії; зобов'язання, де за умови неможливості виконати певні дії, боржник має право замінити їх виконанням іншими, визначеними у договорі діями (факультативні зобов'язання), й альтернативні зобов'язання.

Альтернативне зобов'язання - це зобов'язання, змістом якого є право вимоги і відповідний йому обов'язок здійснити одну з кількох дій на вибір. Виконання зобов'язання при цьому становить здійснення однієї з декількох дій. Право вибору, якщо інше не випливає із закону чи тексту договору або із сутності договору, належить боржнику.

Розрізняють також головні і додаткові (акцесорні) зобов'язання.

Додатковим є зобов'язання, мета якого - забезпечити виконання головного зобов'язання. Так, угода про заставу забезпечує виконання основного договору - позики. Додаткові зобов'язання тісно пов'язані з головним, а припинення головного зобов'язання відповідно припиняє і додаткове.

Здебільшого особистість боржника чи кредитора не впливає на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. Проте окремі зобов'язання настільки тісно пов'язані з особою боржника чи кредитора, що виконати їх в іншому суб'єктному складі неможливо. Такі зобов'язання називаються особистими. Так, смерть автора припиняє дію видавничого договору.

За економічними і юридичними ознаками зобов'язання у літературі традиційно поділяють на:

1) зобов'язання з оплатної реалізації майна (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, довічне утримання), постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу;

2) зобов'язання з оплатної передачі майна в користування (майновий найм, найм житлового приміщення, оренда, лізинг);

3) зобов'язання з безоплатної передачі майна у власність або користування (дарування, пожертва, позичка)',

4) зобов'язання з виконання робіт (підряд, підряд на капітальне будівництво, виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт);

5) зобов'язання з надання послуг (доручення, комісія, зберігання, охорона експедиція),

6) зобов'язання з перевезень (залізничних, морських,річкових, повітряних, автомобільних, морським та річковим буксируванням);

7) зобов'язання з кредитних розрахунків (позика, банківське кредитування, розрахунковий та поточний рахунок, розрахункові правовідносини, чек, вексель );

8) зобов'язання зі страхування (майнове та особисте страхування, страхування відповідальності);

9) зобов'язання за спільною діяльністю (спільна діяльність громадян, спільна діяльність організацій );

10) зобов'язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ без доручення);

11) охоронні зобов'язання (зобов'язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставного придбання або збереження майна без достатніх правових підстав).