Українське цивільне право - Заіка Ю.О. - 18.4. Завдаток

Завдаток - це грошова сума або рухоме майно, що видається однією зі сторін у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні як доказ укладення договору і в забезпечення його виконання.

Як вид забезпечення виконання зобов'язань завдаток має такі особливості:

- предметом завдатку може виступати як грошова сума, так і рухоме майно;

- завдатком забезпечується виконання лише договірних зобов'язань, а не зобов'язань, які виникли з інших підстав;

- застосування завдатку може мати місце лише за погодженням сторін.

Призначення завдатку полягає в тому, що:

- по-перше, це засіб платежу, оскільки завдаток передається у рахунок належних іншій стороні платежів (наприклад, якщо домовляючись про купівлю меблевого гарнітуру, який коштує З 200 гривень, покупець сплатив 1 000 гривень завдатку, то йому необхідно буде доплатити пізніше ще 2 200 гривень);

- по-друге, давання завдатку є доказом укладання договору, особливо у тих випадках, коли укладання договору не вимагає письмової форми;

- по-третє, це засіб забезпечення виконання зобов'язання, який додатково зв'язує сторони.

Найчастіше завдатком забезпечується виконання зобов'язань з участю громадян при укладанні договорів купівлі-продажу житлових будинків, квартир, гаражів, найму житлового приміщення. Забезпечувальна функція завдатку полягає у тому, що у разі, коли покупець, передавши завдаток продавцю, вирішить відмовитися від договору купівлі-продажу, то наданий ним завдаток залишається у продавця. Якщо ж від виконання договору ухиляється інша сторона (наприклад, продавець знайшов вигіднішого покупця), то вона зобов'язана не лише повернути завдаток, а й сплатити таку саму за розміром суму, так званий подвійний завдаток.

Договір, виконання якого забезпечується завдатком, може мати такий вигляд:

ДОГОВІР

Місто Гаспра, двадцятого січня дві тисячі восьмого року Ми, що нижче підписалися, Востриков Федір Іванович, який проживає за адресою: пл. Старопанська, 9 м. Старобєльськ і Врунс Микола Іванович, який проживає за адресою: вул. Волі, 34 м. Батумі, уклали цей договір про таке:

1. Врунс Микола Іванович продає, а Востриков Федір Іванович купляє меблевий гарнітур, що складається з дванадцяти горіхових стільців майстра Гамбса за 3 320 (три тисячі триста двадцять) гривень.

2. При підписанні цього договору в рахунок платежу за гарнітур Врунс М.І. отримав від Вострикова Ф.І. завдаток у розмірі 500 (п'ятсот) гривень. Решта суми - 2 720 (дві тисячі сімсот двадцять) гривень Востриков Ф.І. зобов'язується сплатити не пізніше 1 лютого 2008р.

3. Врунс MJ. зобов'язується передати меблевий гарнітур Востри-кову Ф.І, як тільки отримає за нього у зазначений вище строк 2 720 (дві тисячі сімсот двадцять) гривень.

4. Цей договір укладено у двох примірниках. Один видається Вострикову Ф.І., другий - Брунсу MJ.

Підписи: Врунс М.І..

Востриков Ф.І.

Якщо збитки потерпілої сторони не покриваються завдатком (наприклад, продукцію, що швидко псується, зіпсувалася, оскільки зв'язаний завдатком добросовісний продавець її не реалізував), то вона має право вимагати від порушника зобов'язання відшкодування збитків у частині, яка не покривається завдатком.

На перший погляд, завдаток забезпечує належне виконання обов'язків кожною зі сторін за договором під страхом втрати завдатку. Проте, треба зважити на те, що відносно реальності покарання за невиконання обов'язку сторони перебувають у різних становищах. Так, якщо від виконання договору ухиляється сторона, яка надала завдаток, інтереси іншої сторони у цій частині цілком гарантовані, бо сума, яку втратить відповідальна за невиконання зобов'язання сторона, знаходиться у сторони, на користь якої завдаток передано. Проте, якщо відповідальною за невиконання зобов'язання є сторона, яка отримала завдаток, то її обов'язок - повернути отриману суму та ще й приплатити від себе таку саму - нічим не забезпечений і гарантій, що потерпіла сторона отримає цю суму, фактично немає.

Завдаток треба відрізняти від авансу. Аванс - це також визначена грошова сума або цінності, які покупець чи замовник передають продавцю чи виконавцю робіт у рахунок майбутніх платежів за передане майно, виконану роботу чи надані послуги. Аванс, як і завдаток, є доказом укладання договору і зараховується в рахунок кінцевого платежу.

Суттєва відмінність авансу від завдатку полягає у тому, що на аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов'язання. Тому, незалежно від того, яка сторона відповідальна за невиконання зобов'язання, той, хто отримав аванс, повинен його повернути. І якщо продавець чи підрядчик отримали як аванс певну грошову суму, а договір не був виконаний, то, незалежно з чиєї вини це тралилось і які обставини цьому перешкодили, аванс у будь-якому випадку підлягає поверненню.

Якщо не буде встановлено, що сплачена сума є завдатком, вона вважається авансом.